Проблема тарифів на воду: Як влада рятуватиме водоканали від банкрутства

Проблема тарифів на воду: Як влада рятуватиме водоканали від банкрутства - INFBusiness

На початку липня президент Володимир Зеленський не дав НКРЕКП підвищити тарифи на воду на 32%. Ціна питання – 4 млрд грн, які мали врятувати водоканали від банкрутства. Тепер під загрозою опалювальний сезон, оскільки водоканали не можуть проводити ремонти через брак коштів. Влада має пʼять варіантів розвʼязання проблеми. Що вони передбачають

У Forbes Ukraine є спільнота в LinkedIn. Там ми пишемо практичні кейси компаній, розповідаємо про інноваційну економіку та публікуємо поради з особистого розвитку і управління командою. Жодних новин. Приєднуйтесь за цим посиланням

Нацкомісія, що здійснює держрегулювання у сферах енергетики й комунальних послуг (НКРЕКП), 29 червня підвищила тарифи на воду для 33 водоканалів у середньому на 32%.

Нові тарифи діяли недовго. Рішення регулятора було скасовано 3 липня після публічної критики президента. «Ганебне рішення. Непрофесійне. Не погоджене з урядом», – заявив Зеленський у відеозверненні 1 липня. 

«Про наміри НКРЕКП підвищити тарифи на воду знали профільні посадовці в Офісі президента й Кабміні, – каже керівник енергетичного комітету Верховної Ради Андрій Герус під час програми Forbes Business Breakfast. – Це не було секретом, ніхто особливо не заперечував». 

За його словами, водоканали стали заручниками інтриг між урядовцями. В цей самий період регулятор прийняв рішення щодо розширення граничних цін на електрику для бізнесу. «Дехто дуже хотів, щоб прайскепи були повністю скасовані, але регулятор цього не зробив, – каже Герус. – Я так розумію, це викликало негативні емоції, і хтось скористався моментом, щоб трохи підставити НКРЕКП». 

«Водоканали використали, щоб згладити новини про тарифи на електрику», – вважає Дмитро Новицький, президент асоціації «Укрводоканалекологія». Тариф на воду для сімʼї з трьох людей мав зрости лише на 60 грн, що суттєво менше, ніж подвійне зростання цін на електрику. 

Тарифи на воду не переглядали з 2021-го. Наприклад, у тарифах водоканалів вартість бензину закладена на рівні 20 грн/л, зарплата – близько 10 000 грн.

Водоканали мають обовʼязкові платежі, каже Новицький. Це зарплати, реагенти, податки та електроенергія. «Зараз водоканали направляють усі гроші на ці чотири статті витрат, решта залишаються без фінансування – ремонти, модернізація», – каже він.

Дефіцит коштів, за його словами, загрожує проходженню опалювального сезону, оскільки невідомо, чи зможуть водоканали стабільно постачати воду енергетикам. «Без необхідних ремонтів частота аварій буде зростати», – каже він.

При цьому, за словами Геруса, водоканалам не вистачає грошей навіть на електрику. «Водоканали погіршили розрахунки. На ринку електроенергії продовжують зростати борги, – каже Герус. – Це погано, бо рішення щодо підняття цін на електрику мали розвʼязувати проблему з боргами на енергоринку». 

Завдяки підвищенню тарифів доходи водоканалів мали зрости на 4 млрд грн до кінця року. Це дозволило б водоканалам стабільно працювати та розраховуватись за електроенергію, що займає понад 30% у їхніх витратах. Ціни на електрику в липні у порівнянні з червнем зросли на 40%, що збільшило навантаження на бюджет водоканалів.

Як влада планує розвʼязати проблему, яку сама створила 

В середині липня під головуванням міністра розвитку громад, територій та інфраструктури Олександра Кубракова відбулась нарада щодо розвʼязання проблеми водоканалів. На нараді були представники водоканалів, Міністерства енергетики, НКРЕКП, каже Дмитро Новицький, який також був присутній на ній.

На зустрічі окреслили пʼять шляхів розвʼязання проблеми, каже член НКРЕКП Руслан Кайдаш.

  • Розширення дії спеціальних обовʼязків на водоканали, що дасть їм змогу постачати електроенергію за пільговими цінами. Зараз держкомпанії «Укргідроенерго» та «Енергоатом» компенсують низькі тарифи за спецобовʼязками лише для населення. 
  • Встановлення сонячних панелей за рахунок донорських грошей. Це дало б можливість водоканалам зекономити частину коштів на купівлі електроенергії. 
  • Реструктуризація кредитів за програмою «Розвиток міської інфраструктури-2», які були залучені водоканалами від МФО. Загальна сума кредиту – $250 млн. Відстрочка за цими кредитами дасть змогу зменшити навантаження на бюджети водоканалів. 
  • Компенсація різниці тарифів із державного бюджету.
  • Дотації з місцевих бюджетів. 

Комплексна реалізація цих рішень дійсно може розвʼязати проблему, каже Герус. Кайдаш із НКРЕКП більш скептичний: найшвидше і найреалістичніше – отримати компенсації з держбюджету. Проти цього рішення, за його словами, виступає Денис Шмигаль. Премʼєр наголошує, що дотації водоканалам мають бути з місцевих бюджетів, підтверджує Новицький.

Це, за словами Новицького, неможливо. «Дотації з місцевих бюджетів, за законодавством, можуть іти лише на модернізацію, – каже він. – Без зміни законодавства водоканали не можуть направити ці гроші на оплату електрики чи зарплат». 

Ідея встановлення сонячних панелей теж викликає скепсис. «За місяць ми цього не зробимо», – каже Кайдаш. Реалізація проєкту коштуватиме мільярди, впевнений Новицький. Водоканали – найбільші споживачі електрики в містах, додає він. Наприклад, середньодобове споживання електричної енергії «Київводоканалом» – близько 800 МВт/год. Тобто щоб покрити хоча б 10% потреб, необхідно побудувати станцію вартістю в мільйони доларів, додає Новицький. 

Поки у влади немає остаточного рішення, як розвʼязати проблему, каже Кайдаш. «Ми запропонували провести нараду вже на рівні уряду й затвердити необхідні кроки», – каже він. 

З цією ж пропозицією до Шмигаля 17 серпня звернулась «Укрводоканалекологія». «На цій нараді обовʼязково мають бути Мінфін, премʼєр. Сподіваємось дійти остаточного рішення, як профінансувати водоканали без підняття тарифів», – каже Новицький. 

Источник

No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *