Тваринництво України напередодні зими 2026 року стикається зі значними економічними викликами. Станом на 1 серпня в країні утримувалося приблизно 1,75 мільйона голів великої рогатої худоби, при цьому чисельність корів за останній рік скоротилася на 18%. Експерти пояснюють цю тенденцію високими виробничими витратами, зокрема дорожнечею кормів та пального. В таких умовах надзвичайно важливо для господарств максимально ефективно використовувати власну кормову базу, адже взимку виправити нестачу кормів або замінити зіпсоване сіно буде значно складніше.
Планування зимових запасів: орієнтація на реальні потреби стада
Просто зберігати сіно «про запас» недостатньо — потрібно забезпечити достатній обсяг саме для наявного поголів’я. Орієнтація лише на кількість тюків чи рулонів не дає повної картини, адже два господарства можуть мати однакову кількість тюків, але різний фактичний обсяг корму через відмінності у масі тюків та складі раціону.
- Необхідно визначити точну кількість тварин.
- Розрахувати тривалість стійлового періоду.
- Встановити добову потребу у грубих кормах.
- Визначити реальну масу заготовленого сіна і соломи.
- Оцінити умови зберігання та можливі втрати.
Після цього можна чітко визначити, чи відповідає запас фактичним потребам господарства, чи лише виглядає достатнім на папері.