Афанасіївка, Миколаївська обл.
«У мене 35 сіл. Треба їхати далі. Краще в людей спитай — у них нічого не лишилось», — каже волонтер, показуючи рукою в напрямку села. Чоловік поспіхом складає у вантажівку гумовий човен. Ним він щойно переправляв продукти в Афанасіївку — cело, що знаходиться за кілька кілометрів від Снігурівки на Миколаївщині.
Вікіпедія пише, що «село з трьох боків оточене заплавами й озерцями». Біля Афанасіївки протікає Інгулець. Таке водне сусідство зіграло злий жарт — після підриву росіянами греблі Каховської ГЕС село фактично перетворилося в «острів». Вода піднялась у всіх водоймах на 3-4 метри, оточила Афанасіївку, затопивши більше 70 будинків.
Щоб добратися до села, треба перейти вбрід. Двома днями раніше і це було неможливо — вода стояла ще дуже високо, люди перебиралися човнами чи понтоном.
На березі, окрім нас і волонтерів, чергують представники Держслужби з надзвичайних ситуацій. По переправі в обидві сторони рухаються селяни. З боку села йдуть з сумками, виносять найцінніше.
— Ви в село?
— Так, ідем дивиться на хату. Як цікаво — давайте з нами.
На переправі знайомимось з подружжям — Олександром та Наталею, що вперше після підтоплення повертаються в село, аби подивитися на власний будинок. Він стоїть на краю села, велика вода затопила його одним з перших.
Олександр працює у Снігурівці на заводі з переробки томатів Agrofusion. Коли стався підрив дамби, він був на зміні. Миттю повернувся додому та почав збирати найцінніші речі.
«Головне, аби дах не впав», — каже чоловік. Будинок стоїть у воді, але по пояс, а подекуди і по шию, до нього ще можна дістатися. Що, власне, і робимо з господарем.
Монтажним ломом Олександр відкриває двері. У будинку по коліна води, плавають меблі, лінолеум, обвалилась натяжна стеля. Вода тут стояла на рівні даху. Тому Олександр і боявся, що стеля впаде.
На кухні перевернутий холодильник, господар відкриває його та миттю закриває носа — продукти зіпсувалися.
«Подивіться на грамоту на холодильнику — «За найчистіше подвір’я». Що я вам скажу, хлопці, жили ми класно. Доки не прийшов грьобаний «рускій мір», — в серцях каже чоловік.
Родина у селі пережила окупацію. Чоловік пригадує цей час як страшний сон. Розповідає, як російські військові стояли на у селі на високому березі ставку та задля розваги обстрілювали сільські будинки.
Єдине, що чоловік забрав з будинку — парфуми для дружини.
Корів виводили по понтону
«У людей нерви нікудишні. Люди після окупації постаріли, осунулися. А тепер ще це», — каже мешканець села Сергій Миколайович. Спершись на велосипед, він стоїть біля берегу озера. Чоловікові 70 років, він прожив в Афанасіївці все життя. Каже, що в 1985 була повінь, вода теж була висока, але далеко від сьогоднішнього рівня.
Будинок чоловіка, на щастя, не постраждав. «Вода була метра три висотою. Затопило все, не дістало лише верхню вулицю і центральну, де клуб», — згадує він.
Сергій Миколайович емоційно описує, як у перший день евакуйовували корів по понтонному мосту. Переправили на інший берег, де вони зараз знаходяться в ангарі.
Чи забезпечені продуктами і всім необхідним? Чоловік каже, що всім забезпечені, була волонтерська допомога з Польщі, США, Канади. «Був у нас і Комаров», — додає чоловік.
З берега задумано дивиться на велику воду жінка. Зараз у селі не до дозвілля. Тож у завідувачки сільського відділу дозвілля Тетяни купа адміністративних задач.
Жінка розповідає, що після підриву греблі вода почала поступати у перший же день. Але основні проблеми почалися після того, як прорвало дамбу в сусідньому селі — вода почала стрімко заливати село. «Автобус і вантажівка, що приїхали з допомогою та евакуювати людей, заїхали в село ще своїм ходом, а назад вже не могли виїхати. Довелося переправляли по понтону», — розповідає вона.
Загалом, за словами жінки, критично затоплено у селі 75 будинків, а загалом же постраждав 171 будинок. Багато селян займалися городництвом, найближчі тижні збиралися копати картоплю. «Тепер вона вся почорніла, погнила. Люди і без хат, і без городини».
Підрив Каховської ГЕС: наслідки для агросектору та екології Півдня України Читати також
Афанасіївка в XІX сторіччі мала ще одну назву — Озерище. Інгулець з його зрошенням, озера з заплавами рятували селян від посухи, яка з кожним роком накривала Південь.
Та за два дні ця сама вода перетворила село на острів. Вона скоро зійде, але наслідки цієї техногенної катастрофи ще довго будуть про себе нагадувати афанасіївцям.
Костянтин Ткаченко, Latifundist.com
Источник: www.latifundist.com