Результати трьох основних досліджень, спрямованих на стимулювання експорту та підтримку інвестиційних проєктів з великими вкладеннями, були представлені під час засідання Наукової платформи 24 вересня.
Про це інформує пресслужба Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства.
Перше дослідження «Лібералізація транспортних перевезень для розширення можливостей просування експорту», підготовлене фахівцями Інституту економіки та прогнозування НАН України, демонструє, що:
- зниження середніх витрат на транспортування на 10% може забезпечити зростання експорту товарів на 12–15% у середньостроковій перспективі, що призведе до додаткових 72 млрд грн;
- взаємне визнання ліцензій та доступ до інфраструктури можуть забезпечити щорічне збільшення експорту транспортних послуг на 5–7%, що відповідає додатковому отриманню від 6,6 до 9,2 млрд грн;
- комплексна реалізація 12 інструментів лібералізації — від авторизованого економічного оператора і взаємного визнання сертифікатів (АСАА) до інтеграції в міжнародні коридори TEN-T та Middle Corridor — може призвести до: зростання ВВП на 0,5–0,7 в.п. щороку завдяки мультиплікативному ефекту в логістиці й залученню інвестицій у консервативному сценарії, до 2,5 в.п. у разі відновлення довоєнної структури експорту. Очікуваний додатковий приріст складе від 38,3 до 53,6 млрд грн навіть за найобережнішого прогнозу.
«Таким чином, лібералізація транспортних перевезень виступає потужним каталізатором зовнішньоекономічної активності України: з одного боку — знижує логістичні бар’єри, підвищує конкурентоспроможність експорту й прискорює інтеграцію в європейський транспортний простір; з іншого — зміцнює внутрішній ринок транспортних послуг і стимулює інвестиції в оновлення інфраструктури,» — зазначили у міністерстві.
Друге дослідження на тему «Впровадження цифрових паспортів на промислові товари», підготовлене фахівцями Інституту економіки промисловості НАН України, передбачає пілотну реалізацію Цифрового паспорта продукту (Digital Product Passport, DPP) на підприємствах різних секторів. DPP — це сучасний інструмент прозорості та відстежуваності продукції, який надає дані про склад, походження, екологічний слід і можливість повторного використання товарів. У ЄС цей механізм став обов’язковим у поточному році в межах Регламенту ESPR.
Для України запровадження DPP — це:
- розвиток внутрішнього виробництва та розширення ринків вторинних сировин, що сприятиме зростанню ВВП за рахунок покращення ефективності використання ресурсів;
- створення нових робочих місць у сферах цифровізації, циркулярної економіки та промислової переробки;
- підтримка експорту до країн ЄС через відповідність європейським стандартам прозорості та сталості продукції;
- збільшення надходжень до бюджету за рахунок розвитку вторинної сировинної бази, зменшення відходів і стимулювання інвестицій у «зелені» технології.
Очікуваний ефект: підвищення конкурентоспроможності промисловості, стимулювання інновацій і формування прозорої економіки замкнутого циклу.
Третє дослідження «Заходи та Проєкти децентралізації електрогенерації», підготовлене фахівцями Інституту економіки промисловості НАН України, обґрунтовує потребу широкого використання у процесі відновлення національного генеруючого фонду установок з рекуперації електричної енергії в транспорті та промисловості.
У процесі дослідження експериментально встановлено, що потенціал рекуперації складає майже 2 млрд кВт/год на рік (до 50% від витраченої електроенергії) на залізничному транспорті в країні, а можливе побічне вплив на ВВП може становити +230 млн євро на рік.