Українські фермери також стикаються з труднощами при експорті, а ті, хто перебуває на окупованих територіях, не отримують жодних виплат.

Фото: SuperAgronom.com

Російський агросектор зіштовхується з низкою серйозних труднощів. Нестача дизельного пального, зменшення державної підтримки та перешкоди для експорту зерна поглиблюють кризу перед початком активної фази збору врожаю.

Російське сільське господарство перебуває під зростаючим тиском через комбінацію фінансових та логістичних викликів, як повідомляє Служба зовнішньої розвідки України. Незважаючи на прогнози щодо багатих врожаїв, міністерство сільського господарства рф скоротило обсяги пільгового кредитування саме в період, коли значна частина сільськогосподарських підприємств працює на межі прибутковості. Додатковим негативним фактором стала нестача дизельного пального. За оцінками, дефіцит уже сягає приблизно 20% від внутрішніх потреб країни.

Кризову ситуацію загострюють труднощі з вивезенням зерна за кордон. Через проблеми з логістикою в Азовському морі робота важливого експортного маршруту, яким транспортувалася приблизно чверть російського зернового експорту, суттєво ускладнилася. На цьому тлі експерти вже скоригували прогноз експорту, зменшивши його приблизно на 20%.

На тимчасово окупованих територіях України працівники аграрного сектора все частіше залишаються без належних виплат. Підприємства, що займаються вирощуванням та збором врожаю, протягом місяців не розраховуються з механізаторами, комбайнерами, трактористами та водіями, виправдовуючи це неможливістю реалізувати та відправити продукцію.

Про цю ситуацію інформує Центр національного спротиву (ЦНС).

Значною мірою ця ситуація є результатом дій самої росії. Використовуючи цивільну логістику в військових цілях, російські війська продовжують перевезення пального та інших військових вантажів, приховуючи їх під виглядом зерновозів та цивільного транспорту.

Це створює додаткові перешкоди для аграрної логістики, підвищує ризики при транспортуванні врожаю та негативно впливає на спроможність аграріїв продати свою продукцію.

Додатковим викликом для фермерів залишається дефіцит та висока вартість пального, що значно збільшує витрати на проведення польових робіт, збирання врожаю та його транспортування. Як наслідок, фінансові труднощі аграрних підприємств дедалі частіше лягають тягарем на рядових працівників, які місяцями не отримують належні їм кошти.