>
Фото: SuperAgronom.com
Безпосередня загроза для постачання добрив через події в Чорному морі є меншою, ніж може здатися з заголовків. Останні атаки, зокрема найгучніша 19 липня по суховантажу Golden Leo, а до цього 14 липня по трьох суднах, були націлені на судна з експортним зерном та кукурудзою, а не на імпортні поставки добрив.
Про це у коментарі для SuperAgronom.com повідомили експерти команди САНАГРО УКРАЇНА.
«Отже, Чорне море для нас сьогодні передусім впливає на вартість логістики, а не на фізичну доступність товару. Цей фактор наразі посилюється: за оцінками страхового ринку, додаткові військові премії за транзит Чорним морем нещодавно перевищили 1% від вартості судна (за деякими оцінками — до 1,5%), зростаючи саме на хвилі останніх атак. Діючі механізми страхування за участю Великої Британії та українських держбанків історично допомагали згладжувати такі коливання та повертати ставки ближче до базового рівня між інцидентами, але зараз ми перебуваємо у фазі активного зростання премії, а не стабілізації. Тому я б говорив не про ризик зриву постачань як такий, а про поступове та нині прискорене зростання логістичної премії у вартості товару», — пояснили фахівці.
Дефіциту мінеральних добрив, за словами представників САНАГРО Україна, не спостерігається. Однак, «більш вагомим чинником» є не Чорне море, а Іран.
Після початку конфлікту між США та Іраном наприкінці лютого, Ормузька протока, через яку проходить приблизно третина світової торгівлі карбамідом та чверть аміаку, фактично зупинила свою роботу. Катар тимчасово призупинив виробництво карбаміду, аміаку й сірки через пошкодження виробничих потужностей, а Іран зупинив виробництво аміаку. В результаті, світові ціни на азотні добрива зросли на 80% до квітня, перевищивши $850/т, що стало найвищим показником з 2022 року. Згодом настало тимчасове перемир’я, рух через протоку частково відновився, і до початку липня ціни повернулися навіть нижче довоєнного рівня. Це створило сприятливу можливість для закупівель, якою вже скористалася частина ринку.
«Тут важливо уточнити для нашого ринку: йдеться насамперед про глобальний ціновий орієнтир. Наскільки саме українські закупівлі азотних добрив залежать від Перської затоки та Ормузької протоки, а не від європейського виробництва чи інших напрямків постачання — це окреме питання, яке варто обговорити з постачальниками, перш ніж безпосередньо переносити глобальну цінову динаміку на локальну ситуацію. Однак сам сигнал залишається незмінним: питання полягає не в тому, «чи вистачить обсягів», а в тому, «чи встигнуть аграрії придбати необхідне до того, як ця сприятлива цінова можливість закриється». А закривається вона швидше, ніж здавалося ще два тижні тому», — наголошують фахівці.
Морські поставки готової продукції через Одещину пов’язані з ризиком точкових затримок, а не масового зриву: існуючий механізм страхування допомагає пом’якшити локальні шоки після кожного інциденту, хоча, як згадувалося вище, це відбувається на тлі загального зростання премій.
Інша ситуація стосується контрактів, прив’язаних до виробничих потужностей самої Перської затоки. Тут ризик є більш суттєвим і зростає щодня: 8 липня Трамп оголосив про завершення угоди з Іраном, після чого послідували нові атаки, а 18 липня Іран офіційно заявив про призупинення виконання своїх зобов’язань за меморандумом (це не остаточний розрив, а саме призупинення виконання, з покладанням відповідальності на США за порушення), і трафік через протоку впав до найнижчого рівня за останні п’ять тижнів.
«Якщо ця ескалація набуде стійкого характеру, найбільш уразливими виявляться саме ті контракти на азотні добрива, де ціна або термін поставки прив’язані до близькосхідних виробників або до котирувань, орієнтованих на цей регіон. Там перегляд умов є значно імовірнішим, ніж у логістиці Чорного моря — і формальне «призупинення», а не розрив, означає, що ситуація може змінитися в будь-якому напрямку так само швидко, як і загострилася», — зазначають у САНАГРО УКРАЇНА.
Два фактори ризику, на думку експертів, зараз діють у одному напрямку, що змінює саму логіку прогнозу. Ще на початку липня ринок розраховував на подальше здешевлення і рекомендував аграріям утриматися від закупівель. Але, згідно з оперативними даними Argus, ціни на азотні добрива в Європі знову почали зростати синхронно з новою фазою ірансько-американського протистояння.
Історія останніх п’яти місяців показує, наскільки різкими можуть бути коливання: від піку +80% у квітні до падіння нижче довоєнного рівня за два місяці та нового розвороту вже за два тижні.
«Якщо поточна ескалація призведе до тривалої нестабільності, одним із ймовірних сценаріїв є повторення березнево-квітневого стрибка цін, який цього разу поєднається зі зростаючою логістичною премією Чорного моря, а не існуватиме окремо від неї. Це оцінка ризику, а не гарантований прогноз: формальне «призупинення», а не розрив ірансько-американської угоди, залишає відкритою можливість як швидкої деескалації, так і подальшого загострення. Однак, враховуючи нинішню динаміку, тактика «почекати ще трохи в надії на подальше зниження ціни» сьогодні виглядає більш ризикованою, ніж два тижні тому, і вікно вигідних закупівель, найімовірніше, закривається раніше, ніж це передбачалося сезонним графіком», — підсумовують експерти.
Олена Басанець, SuperAgronom.com