Богдан Лук’янчук, засновник GROWEX, Андрій Дем’янович, творець Feodal, Наталія Бондарчук, очільниця Zeep, Катерина Конащук, лідерка FARMERHOOD, Роман Хрипко, фахівець із розвитку бізнесу Syngenta (зліва направо)
З 1 березня 2025 року міжнародна доброчинна ініціатива FARMERHOOD офіційно припинила свою діяльність: акумулювання грошей у США та забезпечення підтримки українським аграріям більше не проводяться. За два роки ця ініціатива стала опорою для більше ніж півтори сотні фермерів із земельним фондом до 500 га, які працюють на землі біля лінії зіткнення чи на звільнених територіях. Як задум кількох ініціаторів трансформувався в міцну систему допомоги з десятками партнерів — дізнайтеся далі.
Між війною та збором врожаю: фермери прикордоння
«Повномасштабний наступ відчули з першого дня», — пригадує Сергій Шевкопляс, власник підприємства «СВ-Агро Плюс», що на Чернігівщині. Його сім’я мешкала лише за 12 км від межі з росією. Вже о 6-й ранку російські війська увійшли в селище. Виїзд був вже неможливий — почалася окупація, яка тривала місяць.
Після звільнення спробували відновити працю — посіяли ниви. На той момент ще було достатньо ресурсів. Але зібрати врожай вже не вийшло: від крайньої межі поля до російської Брянщини — лише один кілометр. Наразі двокілометрову прикордонну смугу заміновано, а з 1 грудня 2024 року область, де працює Сергій, офіційно визнана зоною активних бойових дій. «Тільки за останній тиждень (розмова зафіксована 5 травня — прим. ред.) у нашій громаді сталося 304 обстріли та 605 вибухів», — говорить Сергій Шевкопляс.
Завдяки допомозі FARMERHOOD він отримав паливо та фінансову підтримку — всі кошти спрямував на розрахунок із пайовиками.
Сергій Шевкопляс
власник підприємства «СВ-Агро Плюс»
«З 219 га, які мали в оренді, зараз обробляємо тільки 20 га. Але засіваємо більш якісно, щоб на меншій території отримати більший врожай».
За 10 км від російського кордону, в Харківській області, знаходиться підприємство «Троянда». Його господар — Михайло Оріщенко. Має юридичну та економічну освіту, придбав СФГ у 2013 році, але особисто почав займатися фермерством з 2017 — захопився! Квіти для Міськбуду, парники, потім рожевий гібридний томат та огірок на гідропоніці, на відкритих площах — «борщовий набір». До війни у його господарстві працювало близько 200 осіб.
У перший день повномасштабного вторгнення, вже о 8 ранку, село окупували. Як тільки відвіз сім’ю у безпечне місце, Михайло без вагань вступив до ТрО, а згодом до Нацгвардії. Окупація тривала до 8 вересня 2022 року. Наступного дня після звільнення він приїхав подивитися, що трапилося з його фермою.
«Відчув тільки лють. Все, у що вкладено і зусилля, і гроші, і роки життя — зруйновано. Тепер ціль — завершити цю війну, щоб наші діти не пережили того, що ми. Наш єдиний шлях — зібратися і відбудовувати все заново», — говорить він.
У 2023-му нічого не вирощували: поля були заміновані та не було елементарних ресурсів. Зараз підприємство поступово відновлюється, зокрема, і за рахунок допомоги від FARMERHOOD. У 2024-му вдалося посіяти 15 із 40 га — більше не дали змоги фінансові та людські ресурси (загалом зараз залучено 20–25 робітників). Через брак робочих рук вирішили повністю перейти на механізоване вирощування овочів. Незважаючи ні на що, Михайло не втрачає оптимізму. У майбутньому планує відновити тепличне господарство і повернутися до вирощування квітів.
Хто в Україні підтримав проєкт
Це ми розповіли тільки дві історії фермерів з-поміж п’ятисот, які подали заявки на участь у проєкті FARMERHOOD. Сам проєкт був офіційно розпочатий у травні 2023 року українським благодійним фондом «ДАР» у співпраці з міжнародним фондом Alight та фірмами Syngenta, Feodal, EarthDaily Agro й Kernel.
Але все почалося із задуму у травні 2022, що об’єднав навколо декількох небайдужих особистостей агробізнесу — Андрія Дем’яновича, Романа Хрипка, Інесу Кравченко та Катерину Конащук. Рік знадобився на створення прозорої та надійної платформи та бізнес-моделі проєкту, що згодом пройшла декілька вимогливих комплаєнсів транснаціональних ABCD компаній.
Метою для організаторів, за погодженням із Міністерством аграрної політики та продовольства, була підтримка невеликих фермерських господарств із земельним фондом від 20 до 500 га (для рослинництва) та від 10 до 200 га (для овочівництва), які працюють у прифронтових або звільнених районах.
Катерина Конащук
лідерка FARMERHOOD
«Ми з самого початку розуміли, що всередині України акцент має бути на допомозі ЗСУ. Але хто в такому випадку може допомогти дрібним фермерам? Вирішили, що це може бути міжнародна агроспільнота, а саме американські фермери».
Ключовим інструментом проєкту стала цифрова платформа, створена компанією Feodal. Вона дала можливість аграріям подати заявку, розповісти свою історію, описати втрати й потреби. Зі свого боку донори з США могли на платформі переглянути карту DeepState на якій за GPS-координатами були показані перевірені господарства, їх фото та опис англійською мовою — і зробити внесок.
FARMERHOOD: Як український і американський бізнеси об’єдналися, щоб допомагати фермерам з деокупованих територійЧитати також
Всі заявки від фермерів проходили багаторівневу перевірку: Feodal підтверджував місцезнаходження (приналежність до 50-км зони) та офіційно зареєстровані площі земельного фонду, а партнери YouControl та Kosovan Legal Group — юридичний статус підприємства та відсутність судових процесів, в яких фермер був як боржник.
Катерина Конащук
лідерка FARMERHOOD
«Всі дані фіксувалися в єдиній системі. Допомога надавалась неупереджено, без емоційного впливу. Але був навіть випадок, коли фермер… відмовився від допомоги».
Це був аграрій з Донецької області, Бахмутського району, якому вже погодили заявку на фінансову допомогу. На питання, чому ж він відмовляється, відповів: «Я втратив все. У мене залишилось двоє працівників. Я прийняв рішення, що не зможу цього року засіятись. Як я вам відзвітую? Я не хочу бути нечесною людиною». Але йому відповіли, що допомога призначена саме для таких, як він: «Не потрібно звітувати. Вам треба евакуювати людей? Треба. Вам треба перевезти та полагодити техніку? Треба. Ви потрібні цій землі!».
В результаті фермер взяв кошти, переїхав із сім’єю до тестя, і вже цього року продовжив обробляти поля в 50-кілометровій зоні від лінії зіткнення.
Серед попелища і мін: як фермери Херсонщини повертаються до роботи
Ще один учасник проєкту — В’ячеслав Федищев, власник фермерського господарства «Флекс» (200 га) на Херсонщині. Раніше він працював разом із батьком, який, на жаль, загинув. Під час окупації області В’ячеслав із родиною евакуювався на підконтрольну Україні територію. А після звільнення повернувся — і побачив наслідки активних бойових дій: зруйноване зерносховище, згорілу та пошкоджену сільгосптехніку.
Та найжахливіше було попереду: поблизу своєї бригади В’ячеслав підірвався на протипіхотній міні. Внаслідок вибуху йому ампутували нижню кінцівку.
«Пролікувавшись 6 місяців в Австрії навчився ходити на протезі і знову повернувся додому з наміром працювати на землі відновивши роботу фермерського господарства. Зараз я вже вільно працюю на техніці але потебую вашої підтримки так як в мене не вистачає грошей на насіння та паливо на посівну що зараз в край необхідно» — так В’ячеслав написав у своїй заявці на участь у програмі FARMERHOOD.
Хоча на той момент програма збору коштів у США вже була завершена, організатори вирішили направити частину бюджету, виділеного на адміністративні витрати проєкту, саме на допомогу В’ячеславу Федищеву та ще низці фермерів, що значно постраждали.
У селі Новоронцовка, єдиному на півночі Херсонщини, яке не було окуповане, працює підприємство «Шангар». «Наші висоти не давали змогу росіянам зайти — все проглядалося», — розповідає керівниця господарства Вікторія Шангар. Але до лінії зіткнення було лише 6 км, тому підприємство теж постраждало: всі склади зруйновано і відновити їх зараз неможливо. Проте воно продовжує працювати: на 50 га вирощують пшеницю, соняшник та павловнію.
Вікторія Шангар
керівниця підприємства «Шангар»
«Зараз із сестрою почали робити крафтову фруктово-ягідну пастилу — зі свого саду та з фруктів і ягід, які купуємо в односельців. Мріємо зареєструвати власну торгову марку».
Завдяки FARMERHOOD підприємство отримало фінансову допомогу на дизпаливо, ЗЗР і будматеріали, які пішли на облаштування майстерні.
FARMERHOOD у цифрах
Кожен фермер мав право подати до 3-х заявок в рамках затвердженого бюджету $50/га для рослинництва та $150/га для овочівництва в еквіваленті до офіційно зареєстрованих земель. За весь час роботи ініціативи було отримано більше 1408 заявок та перевірено 591 заявку від фермерів. Всього вони вказали потреби на загальну суму більше ніж $1,87 млн.
З цієї кількості вдалося повністю реалізувати згідно з прозорим механізмом розподілу коштів 294 заявки. Найчастіше аграрії зверталися по матеріально-ціннісну допомогу — насіння, ЗЗР, паливо та кошти на відновлення господарської діяльності.
Загалом надано допомогу на понад 23 млн грн, зокрема:
- ЗЗР, насіння, добрива — на 9,281 млн грн;
- агрономічних консультацій — на 153 тис. грн;
- паливних талонів — на 5,52 млн грн;
- будівельних матеріалів — на 1,169 млн грн;
- грошову підтримку — на 7,033 млн грн.
Допомога надходила у співпраці з низкою компаній:
- GROWEX, Гектар.ua, Агроресурс-А — 95 договорів на ЗЗР, добрива та насіння;
- OKKO — 85 договорів на постачання пального;
- «Епіцентр» — 15 договорів;
- Фонд «ДАР» — 98 договорів безповоротної фінансової допомоги;
- AgriLab – договір на аналіз ґрунту та агрономічні консультації.
Фермери самостійно вибирали необхідну товарні позиції за мінімальними цінами — жодних зобов’язань чи обмежень щодо брендів не було, зазначає Катерина Конащук. І додає: всі документи підписувалися виключно в електронному форматі, сприяючи діджиталізації аграріїв. Тож весь документообіг на майже півтори тисячі документів помістився на одну флешку — менш ніж 1 ГБ.
Бухгалтерський та податковий супровід проєкту надавала компанія Baker Tilly, що після завершення проєкту надала партнерам аудиторський звіт за кожен витрачений долар.
Донори проєкту: від релігійних громад до корпорацій
А тепер про тих, завдяки кому все стало можливим. FARMERHOOD за ці два роки роботи вдалося зібрати 405 донацій на загальну суму понад $627 тис., що покрило лише третину потреб, зазначених у заявках фермерів, розповідає Катерина Конащук.
Збирати кошти в США було непросто. Так, з одного боку, американське законодавство заохочує благодійність: донори — як фізичні, так і юридичні особи — можуть розраховувати на податкові пільги в розмірі до 25%, якщо переказують кошти через фонди зі спеціальним статусом. Але з іншого — цього недостатньо, аби фермер зі США підтримав невідомий йому український проєкт.
Катерина Конащук
лідерка FARMERHOOD
«Фермери, які вже задонатили говорили нам, що американський фермер довіряє тільки іншому американському фермеру. Тож нам рекомендували йти у місцеві кав’ярні, сідати за стіл і розповідати їм свої історії. Казали: ви ж приїхали до нас, поділилися — і ми вам повірили».
Говард Баффет: Багато американських фермерів ніколи не виїжджали з США, тому спонукати їх допомагати українським колегам — потрібен деякий часЧитати також
Додатковий імпульс надала медіакампанія. Щоб привернути увагу американської агроспільноти, Howard G. Buffett Foundation допоміг FARMERHOOD опублікувати історії українських фермерів у впливовому журналі Farm Journal Magazine — одному з найавторитетніших медіа для фермерів у США. Також ці історії транслювались американським глядачам сільськогосподарського телеканалу RFD-TV за підтримки USAID та LatifundistMedia.
Серед донорів були не тільки фермерські господарства, а й релігійні громади — церкви та синагоги. А ось найбільшими донорами стали ADM, Cargill та Ameropa.
Ірина Присяжнюк
CEO ADM Україна
«Для нас велика честь співпрацювати з FARMERHOOD для допомоги українським фермерам, які постраждали від війни. У такі часи, як зараз, допомога фермерам у забезпеченні їхньої діяльності та відновленні господарств — це не лише необхідність, а відповідальність, яку ми з гордістю поділяємо».
За словами Катерини Конащук, суттєвою була підтримка Грегорі Пейджа, колишнього CEO Cargill. «Він просто сказав у телефонній розмові: Катю, я вам вірю. Україна має перемогти», — пригадує вона.
Cargill провела декілька етапів перевірки структури FARMERHOOD — від прозорості процесів збору донатів до системи розподілу допомоги. Коли всі бар’єри були пройдені, це стало своєрідним «знаком якості».
Так, 31 грудня 2023 року FARMERHOOD несподівано отримав $100 тис. від Ameropa — компанії, яка навіть не працює в Україні. «Ми запитали, як вони про нас дізналися, адже жодних перевірок не проводили. Вони відповіли: Ми бачили, що вам довірив кошти Cargill. А вони просто так їх не дають. Якщо ви пройшли їхню перевірку, то й нам цього достатньо», — розповідає Катерина Конащук.
Значну підтримку надала й українська компанія Kernel. Вона допомогла не лише із запуском проєкту, а й безпосередньо спрямувала ресурси на відновлення постраждалих господарств.
Олександр Головін
комерційний директор по Україні Kernel
«Наша компанія дуже добре розуміє виклики, з якими щодня стикаються аграрії, тому у рамках FARMERHOOD цінно бути частиною підтримки українських сільгоспвиробників. Цей проєкт доводить, що ринку потрібно об’єднувати зусилля задля зміцнення агробізнесу України зсередини».
Підсумовуючи, Катерина Конащук підкреслює: на шляху створення та реалізації проєкту команду чекало чимало проблем, але водночас й багато однодумців та допомоги.
Катерина Конащук
лідерка FARMERHOOD
«Ми пишаємося тим, що змогли надати реальну допомогу на суму більше ніж 23 млн грн сотням українських фермерів у найскладніший для них час. Ця підтримка не лише допомогла зберегти їхні господарства, але й зміцнила економіку південно-східного регіонального фермерства, що зазнало найбільшого руйнівного впливу від війни».
У свою чергу в компанії Syngenta відзначили, що успіх FARMERHOOD був би неможливий без віри у фермерське братерство, відповідальності партнерів та активної позиції як донорів, так і бенефіціарів.
Ми ж зі свого боку додамо, що історії аграріїв — учасників проєкту — говорять: FARMERHOOD був для них не просто джерелом матеріальної підтримки, а ще й повертав віру — у себе, в землю, в аграрну спільноту та у майбутнє.
Наталія Родак, Latifundist.com