Фахівці аграрного сектору, інженери-технологи, керівники сільськогосподарських підприємств з різних областей України зібралися разом. Серед доповідачів – науковці-мікробіологи, спеціалісти з фітопатологій, фізіологи рослин. BTU організувала в місті Ладижин спеціалізований тренінг, присвячений білій гнилі – одному з найсерйозніших викликів для сільськогосподарських культур. Для багатьох присутніх ця подія стала чудовою нагодою особисто спостерігати процес розробки сучасних біологічних препаратів, від експериментальної лабораторії до промислового виробництва.
Валентина Болоховська
Створення біопрепаратів для боротьби з білою гниллю (склеротинією) – це тривалий процес, що вимагає численних досліджень та практичних випробувань. Як пояснює співзасновниця компанії BTU Валентина Болоховська, кожний продукт перед тим, як надійти до сільгоспвиробника, проходить ретельне вивчення:
- дослідження мікроорганізмів, які потенційно можуть стримувати збудника захворювання,
- визначення оптимальної норми внесення,
- перевірка ефективності на різноманітних культурах та в різних ґрунтово-кліматичних умовах.
Хоча універсального засобу проти склеротинії не існує, системний підхід дозволяє ефективно контролювати захворювання та поступово зменшувати інфекційне навантаження на полях.
1 з 6
Стратегія проти білої гнилі: як склероції формують інфекційний резерв на полі
Біла гниль становить загрозу не лише через прямі втрати врожаю. Вона також призводить до зниження вмісту олії, підвищення кислотного числа, погіршення якості насіння, що в кінцевому підсумку шкодить репутації агровиробника.
Юлія Миронова
— Ця хвороба не стільки агресивна, скільки стратегічна. Весь її життєвий цикл спрямований на виживання. Склероції можуть зберігатися в ґрунті до 8–10 років, а завдяки щільній оболонці витримують несприятливі зовнішні умови, — зазначає Юлія Миронова, керівниця напряму розвитку органічного землеробства та біологізації інтенсивних технологій BTU. — Саме тому інфекційний потенціал накопичується непомітно: якщо протягом кількох послідовних сезонів вирощувати культури, чутливі до цього захворювання, у ґрунті накопичується значна кількість склероцій патогену, які за сприятливих обставин можуть призвести до епіфітотії — масового спалаху хвороби серед рослин на значних територіях.
NB: За словами Юлії Миронової, склеротинія розвивається поступово: від поодиноких осередків до 15–20%, а згодом – до 40% і більше в певних зонах поля. У практиці траплялися випадки, коли після трьох років вирощування сої поспіль ураження сягало майже 70%. Це наслідок порушення сівозміни.
Ймовірність появи білої гнилі на полі залежить від дотримання сівозміни, вибору сортів/гібридів, норми висіву, відстані між рядами та методів обробітку ґрунту.
— Стратегія передбачає довгостроковий план роботи з патогеном у ґрунті. Склероції можуть знаходитися на різних глибинах ґрунту та переміщуватися під час механічного обробітку. Тому необхідна система, яка контролюватиме кожен етап цього процесу, — підкреслює Юлія Миронова.
Як знищити структуру, здатну тривалий час зберігатися в ґрунті? Біотехнологи пропонують рішення на основі мікопаразитизму: певні види грибів здатні проникати в склероцію, руйнувати її за допомогою ферментів і поступово нейтралізувати. Однак розробка такого препарату, що містить надійний штам, потребує років праці.
Ольга Нагорна
— Кожен штам має свій унікальний профіль. Ми оцінюємо не тільки антагоністичні властивості, але й фізіолого-біохімічні характеристики: джерела живлення, швидкість розвитку, здатність синтезувати біологічно активні сполуки, — пояснює Ольга Нагорна, провідний мікробіолог BTU.
Процес створення біопрепарату розпочинається з виділення агрономічно-цінного мікроорганізму (з ґрунту, рослинних тканин або склероції) та отримання його чистої культури. Далі відбувається ідентифікація, депонування, тестування проти широкого спектра фітопатогенів, формування паспорта штаму. Потім – масштабування виробництва зі збереженням концентрації та життєздатності. Лише після багаторазового підтвердження ефективності в лабораторних умовах та в польових дослідженнях препарат отримує реєстрацію.
— Те, що демонструє ефективність у лабораторних умовах, не завжди гарантує стабільність результатів у польових умовах. Там різні типи ґрунтів, застосовуються різні технології, а також спостерігається різне інфекційне навантаження. Тому ми проводимо повторні перевірки ефективності в різних регіонах та на різних культурах, — наголошує Ольга Нагорна.
Саме цей принцип – від лабораторного дослідження до практичного застосування – продемонстрували фахівці BTU сільгоспвиробникам під час тренінгу. В ході екскурсій на виробничі потужності учасникам показали, як біологічні продукти створюються на практиці.
Аграрії зазначають, що часто перехід до нових підходів зумовлений не стільки теоретичним інтересом до біологізації, скільки конкретною проблемою, що виникла на полі. Андрій Лихочвор, агроном одного зі структурних підрозділів «Окко Агротрейд» (ТОВ «КАЙРОС-ХОЛДИНГ»), розповів, що в їхньому господарстві почали глибше вивчати біопрепарати для боротьби з білою гниллю, яка суттєво уразила посіви соняшнику. Тому, взявши участь у спеціалізованому семінарі, аграрій розглядає можливість ширшого впровадження продуктів BTU в технологію вирощування.
— Раніше ми мінімально використовували біопрепарати. Проводили демонстраційні випробування препарату Мікофренд® на кукурудзі, вносячи його під час посіву та спостерігаючи за розвитком рослин. Ми помітили певну різницю, хоча на загальний результат впливали й інші фактори. Проте серйозно замислитися над використанням біологічних рішень нас змусила склеротинія на соняшнику. У моєму підрозділі соняшник займає приблизно 30% площ – це близько 1,5 тисячі гектарів з п’яти тисяч. І приблизно на 20% цих площ ми зафіксували ураження білою гниллю. Тому зараз ми обговорюємо з керівництвом, яку технологію краще застосувати, зокрема, внесення препарату під час посіву. Це питання ще вирішується, але очевидно, що біологічні рішення потрібно інтегрувати в нашу систему – ґрунт цього потребує.
Кошикова форма білої гниліЯк протидіяти склеротинії: комплексна система від сівозміни до біопрепаратів
NB: Основна помилка в боротьбі з білою гниллю полягає у спробі вирішити проблему тоді, коли вона вже очевидна на полі. Обробка рослин після ураження не дасть бажаного ефекту. Тому в BTU рекомендують не чекати появи хвороби, а розробляти чітку стратегію та тактику захисту.
Перший компонент стратегії захисту – сівозміна. Різні культури формують неоднакові кореневі виділення, що, відповідно, впливає на склад ґрунтової мікробіоти, яка, в свою чергу, впливає на виживання патогену.
— Найгірший варіант – повторне вирощування культур-господарів. Найкращий – включення культур, які знижують інфекційний потенціал. Польові спостереження показують, що кукурудза демонструє найкращі результати.
Юлія Миронова підтверджує це результатами досліджень: найвищий відсоток загибелі склероцій фіксується в ґрунтах, де попередником була кукурудза – до 51,7%. Для порівняння: після ячменю цей показник становить близько 18%, а після поля, залишеного під паром на сезон, – близько 20%.
NB: Важлива не лише ротація культур, а й її тривалість: при високому інфекційному фоні однорічна перерва не вирішує проблему; фахівці рекомендують повертати чутливу культуру на поле не раніше ніж через 4–5 років.
Повної стійкості до білої гнилі не існує, але різниця між гібридами може бути доволі суттєвою. Юлія Миронова наводить приклад із польових досліджень: на одному полі чітко видно межу – з одного боку мінімальне ураження, з іншого – понад 40%. Технології та попередник в обох випадках однакові; різниця полягає лише в гібриді соняшнику, вирощеному попереднього сезону – більш або менш толерантному. Це вплинуло на рівень ураження наступної культури в сівозміні.
При виборі гібрида соняшнику важливими показниками є товщина стебла, швидкість загоєння пошкоджень та вміст фенольних сполук.
Сорти сої з більш компактною будовою рослин та належним габітусом демонструють вищу стійкість.
Норма висіву може як стримувати розвиток хвороби, так і створювати сприятливий мікроклімат для розвитку склеротиній. У 2022 році фахівці BTU спостерігали поля, де соя мала здоровий вигляд, але під листям масово розвивалася біла гниль – густий посів створив справжній “парниковий ефект”.
Біла гниль може бути пов’язана і зі шкідниками. На ріпаку таким тригером може стати прихованохоботник. На сої та соняшнику подібну роль може відігравати стеблова галиця: у місцях пошкоджень розвивається біла гниль. Отже, захист від шкідників є частиною комплексної системи протидії.
Ранні терміни посіву також можуть сприяти розвитку кореневої та прикореневої форми білої гнилі. Рослина довше перебуває в контакті зі збудником інфекції в ґрунті, і за сприятливих умов патоген отримує більше часу для проникнення в тканини.
Значення має і система обробітку ґрунту.
— Використовуючи глибоку оранку – понад 25 сантиметрів, – ми заорюємо склероції, і певний час вони можуть не проявлятися. Проте згодом, коли шари ґрунту перемішуються, склероції знову потрапляють у кореневу зону – і проблема повертається, — пояснює Юлія Миронова.
При мінімальному обробітку (no-till, strip-till, mini-till) склероції частіше залишаються на поверхні, формуючи апотеції – “плодові тіла” гриба, через які він розсилає спори та швидко інфікує сусідні рослини. Це призводить до ураження стебел рослин.
Розвиток білої гнилі залежить і від системи живлення: високі норми внесення азотних добрив можуть посилювати розвиток білої гнилі. Надлишок азоту стимулює інтенсивний ріст рослин, але одночасно робить їх тканини більш сприйнятливими до інфікування.
Прикоренева форма білої гниліПрояви білої гнилі та тактика боротьби
- Коренева та прикоренева форми зазвичай розвиваються за умов перевищення вологості ґрунту приблизно 55% та температури в діапазоні 18–24 °C – ці умови створюють оптимальне середовище для проростання склероцій та інфікування кореневої системи.
- Стеблова та кошикова форми залежать від вологості та температури повітря: для їх розвитку достатньо вологості повітря на рівні 60–80% та температури до 28 °C.
— Якщо на полі присутні апотеції, слід розглядати фунгіцидний захист. Внесення препарату тільки в ґрунт не вирішить проблему стеблової чи кошикової форми, — наголошує фітопатологиня. — Тактика завжди залежить від сезонних умов. Важливо оцінити інфекційний фон та погодні фактори, щоб визначити оптимальну норму та спосіб застосування, — резюмує Юлія Миронова.
NB: Цей підхід поєднує багаторічну роботу з інфекційним потенціалом та сезонні рішення. Склероцид® інтегрується як елемент комплексної системи контролю білої гнилі: не як одноразова обробка, а послідовно, відповідно до форми прояву хвороби.
Аналогічна думка домінує і у великих агропідприємствах. Там переконані: біологічні рішення ефективні лише тоді, коли вони інтегровані в технологію на системній основі, а не епізодично. Саме такий підхід вже показав позитивні результати на посівах соняшнику в Житомирській області.
Тарас Корнієнко, Юлія Миронова, Євген Гавілей, Тетяна Хоменко.
Тарас Корнієнко, головний агроном ГК «Агрейн», зазначає, що в їхньому господарстві біологічні препарати розглядаються не як окремі засоби, а як складова комплексної системи управління полем.
— Ми застосовуємо продукти БТУ на системній основі. Використовуємо Липосам® у поєднанні з ґрунтовими гербіцидами – це сприяє уникненню вимивання гербіцидів із ґрунту. Екостерн® застосовуємо для деструкції післяжнивних залишків кукурудзи та соняшнику. Склероцид® та інші біофунгіциди активно досліджуємо: минулого року на посівах соняшнику в Житомирській області ми провели практичне випробування – на 800 гектарах із 1600 посіяли з внесенням Склероциду® у рядок. Після завершення вегетації додаткових обробок не проводили. І коли збиральна кампанія тривала до жовтня, стало очевидною різниця: на площах, оброблених препаратом, біла гниль не проявлялася масово, тоді як на необроблених ділянках ураження були значно вираженішими – ці “білі шапки” на фоні темного поля легко помітні.
За словами агронома, ключ до успіху – це не окрема обробка, а комплексна система.
— Біологічні рішення – це не точкові заходи. Недостатньо десь внести деструктор, десь – Склероцид®. Необхідний комплексний підхід: біокаталізатор у ґрунт, обробка рослин на ранніх стадіях для збереження біологічної активності, яка часто пригнічується синтетичними препаратами. Цього року ми плануємо відпрацювати повний цикл: обробка ґрунту, рослин, захист під час вегетації. Якщо виникне потреба – застосуємо хімічні засоби, але прагнемо максимально реалізувати потенціал біологічної системи. До цього ми підходимо усвідомлено та організовано.
Склероцид® допомагає зберегти врожай, який могла б знищити біла гниль.
Від лабораторії до технології: як функціонує Склероцид® на полі
Коли фітопатологи BTU говорять про дію біопрепаратів у польових умовах, вони враховують не лише лабораторні дані, а й реальні фактори: стан ґрунту, сумісність з іншими компонентами бакової суміші, стійкість препарату до агресивних речовин та, найважливіше, правильний час застосування для ефективної боротьби з конкретною формою білої гнилі, яку потрібно контролювати.
Для компонентів біопрепаратів ключовою є реакція середовища.
- У нейтральних та слабокислих/слаболужних ґрунтах вони демонструють найкращу ефективність;
- у дуже кислих або дуже лужних умовах ефективність знижується;
- щодо вологості, BTU оперує чітким робочим діапазоном: від 10 до 90% повної польової вологоємності.
Це межі, в яких мікроорганізми зберігають життєздатність.
NB: У виробничій практиці важливо не тільки чим обробляти, але й з чим поєднувати препарат. Його можна застосовувати в бакових сумішах із більшістю інсектицидів, а також із мікроелементами, за винятком міді та сірки. Допускається використання з прилипачами та РКД, але BTU наголошує на необхідності перевірки сумісності залежно від конкретної формуляції.
Окрема увага приділяється гербіцидам: деякі біопрепарати можуть бути несумісними. Застосування з ґрунтовими гербіцидами обмежене, оскільки глибина їх заробляння не дозволяє біологічному агенту повною мірою реалізувати свою дію.
Найбільш агресивна речовина – безводний аміак: він негативно впливає на мікроорганізми, тому Склероцид® можна вносити лише через два тижні після його застосування.
NB: Препарат діє ефективно тільки тоді, коли його вносять у відповідну фазу розвитку рослини, проти тієї форми хвороби, яку необхідно контролювати.
Показовий приклад наведено для сої (Житомирська область, 2024 рік): за умови ґрунтового внесення 2 л/га поширення стеблової форми становило 7,5%, тоді як при внесенні препарату Склероцид® у фазу цвітіння – лише 0,5%. На цьому ж полі, де було застосовано хімічний препарат на основі боскаліду, поширеність хвороби становила 2%.
Ефективність залежить від способу внесення, і BTU підтвердила це на практиці: тільки у 2025 році команда провела 39 польових досліджень, а загалом – понад 200.
Результати багаторічних польових досліджень Склероцид®
За підсумками 2025 року середня технічна ефективність Склероциду® становила:
- 78% – за передпосівного обробітку ґрунту;
- 71% – за основного обробітку ґрунту;
- 66% – за внесення в рядок.
У середньому за період 2019–2025 років:
- 79% – за передпосівного обробітку ґрунту;
- 75,3% – за основного обробітку ґрунту;
- 70,5% – за внесення в рядок.
Склероцид® та Склероцид-форте®: різні завдання в єдиній системі
NB: У BTU підкреслюють: Склероцид® на практиці розглядається як інструмент збереження врожаю. Склероцид-форте® тестувався у 2024–2025 роках на різних полях з використанням різних формуляцій (суха та рідка, різні норми внесення). Найкращі результати показали Склероцид-форте® моно у сухій формі та Склероцид-форте® у рідкій формі.
Інша характеристика Склероциду-форте® – приріст урожайності, який пов’язують зі здатністю одного з його компонентів стимулювати ріст і розвиток рослини.
Десикація: затримка зі збиранням врожаю під час дощової погоди може прискорити розвиток білої гнилі. Тому десикацію рекомендують проводити обережно та поетапно.
Падалиця: хвороба часто поширюється осередками, джерелом інфекції може бути заражена падалиця; її необхідно контролювати.
— Важливо розуміти: Склероцид® не «додає врожай». Він зберігає той потенціал, який могла б знищити біла гниль. Якщо на контролі ураження становить 20%, це може означати втрату близько 3 ц/га. Зі збільшенням поширення хвороби втрати врожаю зростають, а різниця між дослідною та контрольною ділянкою стає відчутною – але це збережений, а не «додатковий» урожай.
Віктор Щербатий, представник ТОВ «Агрофірма Обрій» (група «Агропросперіс»), зазначає, що в їхньому господарстві Склероцид® використовується системно вже майже чотири роки.
— Минулого сезону ми застосували препарат приблизно на 8 тисячах гектарів – це посіви соняшнику, сої та ріпаку. У нашому регіоні, на Хмельниччині, склеротиніоз – досить поширена проблема: у ґрунті накопичуються склероції, і традиційними методами їх складно контролювати. За нашими спостереженнями, там, де застосовували Склероцид®, рівень ураження зменшувався приблизно на 15%. Це також відображається на врожайності: зокрема, по соняшнику ми в середньому отримуємо близько 3 т/га, а на ділянках із препаратом урожай був приблизно на 0,2 т/га вищим, ніж у контролі.
Науковці BTU наголошують: біла гниль – це не проблема одного сезону і не питання одного препарату. Це баланс між інфекційним потенціалом у ґрунті та здатністю господарства ефективно ним керувати.
NB: Склероцид® та Склероцид-форте® – це два інструменти для захисту від білої гнилі: один діє на склероції як джерело інфекції, інший – стримує розвиток хвороби під час вегетації.
— Системний підхід протягом 2–3 років дозволяє суттєво знизити поширення хвороби. Не існує універсального рішення. Але є знання, мікроорганізми та продукти, які продемонстрували гідну ефективність і можуть бути успішно інтегровані у ваші технології, — підсумувала Юлія Миронова.
Учасники спеціалізованого навчання, присвяченого білій гнилі, проведеного компанією BTU.
Саме заради таких практичних знань фахівці агросектору долали сотні кілометрів. Тому ця історія – не лише про технології. Вона про людей, які прагнуть працювати по-новому. Про аграріїв, які приїжджають за знаннями, щоб застосувати їх на своїх полях. І про спільну місію, яка об’єднує науку, виробництво та практику – зберегти землю живою.
Марія БАЙОР