Автор статті:Сюзана Григоренко Виконавча директорка НАУ
Сорго – п’ята за обсягами виробництва зернова культура у світі, безглютенова альтернатива звичайним злакам та стійка до 40-градусної спеки рослина – володіє значним потенціалом. Українські землі ідеально підходять для вирощування цієї культури, китайський ринок відкритий для імпорту, а в Європі спостерігається зростання попиту. Головне питання полягає в тому, чи зможе Україна перетворити свої природні переваги на конкурентні позиції? Про це розповідає Сюзана Григоренко, виконавча директорка НАУ, у наступній статті.
Сорго в умовах кліматичних змін
Сюзана Григоренко, виконавча директорка НАУ
До 2050 року половина українських сільгоспугідь ризикує потрапити в зону посухи. Згідно з даними дослідження, зміна клімату протягом наступних 25 років призведе до зниження глобальної врожайності на 8%, незважаючи на всі зусилля аграріїв.
Посушливі умови та високі температури роблять традиційні культури, такі як кукурудза, ячмінь та пшениця, ризикованими для вирощування у південних та степових регіонах. Саме тому для цих зон перспективною альтернативою стають більш стійкі культури, включаючи сорго.
Ця культура здатна витримувати температури до +40°C і тривалі періоди без опадів. Завдяки своїй розвиненій кореневій системі, яка може сягати двох метрів у глибину, рослина ефективно використовує вологу з нижніх шарів ґрунту.
Порівняно з кукурудзою, сорго потребує на 30-50% менше води. Рослина добре росте на легких, бідних ґрунтах і дозволяє ефективно застосовувати механізацію при сівбі та зборі врожаю. Крім того, сорго може бути частиною змішаних сівозмін, сприяючи збереженню вологи в ґрунті та запобіганню ерозії.
Глобальний ринок сорго
Оцінка світового ринку сорго становить 1,21 мільярда доларів США, а до 2030 року прогнозується його зростання до 1,61 мільярда доларів. Щорічний приріст у 4% свідчить про стабільний розвиток цього сегменту.
Нинішніми лідерами світового виробництва сорго є Нігерія, Ефіопія та Судан. Серед інших значних виробників – США, Китай, Бразилія, Індія та Мексика, які сукупно забезпечують приблизно чверть світового обсягу виробництва.
Американці почали культивувати цю рослину в середині 1800-х років, коли переселенці освоювали Великі рівнини. Наразі штати Техас, Небраска та Канзас вирощують мільйони тонн сорго, усвідомлюючи його незамінність в умовах посухи. Однак, за прогнозами, очікується помітне зниження врожайності сорго в США саме через посушливі умови, що матиме вплив на торгівлю та виробництво кормів.
Довгий час Європа не вважала сорго перспективною культурою. Помірний клімат та достатня кількість опадів робили цю зернову культуру менш актуальною для європейських аграріїв. Проте за останні роки ситуація змінилася: посівні площі подвоїлися і у 2024 році досягли 250 тис. га.
Збільшення посівних площ під зерновим сорго спостерігається у Франції (попри труднощі з озимими культурами), Італії, Угорщині та Іспанії. Це ще не масштабні зміни, але вже свідчення серйозних трансформацій у вирощуванні зернових у регіоні.
Динаміка посівних площ сорго в Україні
У 80-х роках минулого століття площі під сорго в Україні досягали близько 100 тисяч гектарів. Тоді ця культура використовувалася переважно як кормова база для тваринництва. Після скорочення галузі тваринництва у 90-х роках, вирощування сорго в Україні практично припинилося.
Інтерес до цієї культури відновився приблизно десять років тому, коли вітчизняні аграрії почали шукати більш стійкі до посухи альтернативи традиційним зерновим. У 2018 році площі під сорго займали майже 50 тисяч гектарів, що свідчило про помірну, але стабільну присутність цієї культури в сівозмінах. Початок повномасштабної війни спричинив чергове скорочення посівних площ, оскільки основні регіони вирощування — південь та схід країни — зазнали обстрілів та окупації.
Проте вже у 2024 році посівні площі під сорго зросли на 39% порівняно з попереднім періодом. Прогнози на 2025 та 2026 роки залишаються помірно оптимістичними.
В Україні середня врожайність сорго наразі становить 2,5-3 т/га, що майже вдвічі поступається показникам інших європейських країн. Для порівняння, у Франції та Іспанії фермери збирають близько 5 т/га, в Італії — понад 6 т/га, а в окремих регіонах Австрії врожайність сягає 7-8 тонн з гектара.
Водночас в Україні існують господарства, які вже демонструють вищі результати. ПП «Тимбай» (село Маківка, Київська область) у 2018 році встановило рекорд урожайності зернового сорго – 14,43 т/га, застосувавши передовий гібрид та технологію вузькорядного посіву з концентрованим внесенням добрив.
Загалом, застосування сучасних гібридів, оптимізація агротехнічних методів та диференційоване внесення добрив можуть забезпечити середню врожайність в Україні на рівні 4-5 тонн з гектара.
Насіння – це завжди відповідальний вибір
Для забезпечення стабільних врожаїв сорго ключовим фактором залишається якісний посівний матеріал. Сьогодні українські аграрії переважно використовують гібриди європейської та американської селекції від таких компаній, як Nuseed, Euralis, RAGT, Syngenta, Dekalb (Bayer), а також продукцію Інституту зернових культур НААН та НВТ «Укрсорго».
Виробництво насіння сорго в Україні частково локалізоване: кілька великих міжнародних гравців мають власні або партнерські насіннєві заводи на території країни. Зокрема, Syngenta та Nuseed здійснюють частину обробки та калібрування насіння саме в Україні, що дозволяє оперативно забезпечувати фермерів сертифікованим посівним матеріалом та знижувати витрати на імпорт.
Перспективи та перешкоди
Сорго має значний потенціал для розвитку в Україні, головним чином завдяки сприятливим кліматичним умовам. Українські степи на півдні та сході країни, з їхнім спекотним літом та недостатнім рівнем опадів, є ідеальним середовищем для цієї культури.
На внутрішньому ринку існує попит на сорго для потреб тваринництва, виробництва круп та для технічних цілей. Однак основний потенціал розвитку культури пов’язаний з експортними можливостями.
Найбільш привабливим ринком для українського сорго є Китай, який активно імпортує його для кормових цілей та виробництва спирту. Ця культура також користується попитом у країнах Північної Африки та Близького Сходу, де її вживають у їжу. У Європі зростає попит на сорго для виробництва безглютенових продуктів та для потреб біоенергетики.
Окрім експорту зерна, Україна має всі необхідні передумови для розвитку виробництва насіння сорго. У країні вже функціонують виробничі потужності міжнародних насіннєвих компаній, що дозволяє налагодити виробництво гібридного насіння як для внутрішнього ринку, так і на експорт. Цей напрямок має потенціал для створення доданої вартості, оскільки насіння є високотехнологічним продуктом, що забезпечує фермерському бізнесу значно вищу маржинальність порівняно з експортом зерна.
Водночас, швидкому поширенню сорго в Україні перешкоджає низка факторів. Попри багаторічну історію вирощування, більшість аграріїв мають обмежений досвід роботи з цією культурою. Їм потрібен час для випробування нових підходів, пошуку відповідних гібридів та відпрацювання технологій для своїх умов.
Серйозною проблемою залишається збут, особливо на експорт. Фермери часто стикаються з труднощами у пошуку надійних покупців або організації логістики. Крім того, для успішного закріплення на світових ринках українському сорго знадобиться системна державна підтримка у питаннях просування продукції та налагодження логістичних ланцюгів. Якщо держава, бізнес та аграрії об’єднають свої зусилля, сорго цілком може стати не тільки відповіддю на виклики зміни клімату, але й новим чинником зростання.
Сюзана ГРИГОРЕНКО, виконавча директорка НАУ