Присутність не облікованих пасік становить значну складність для сільгоспвиробників.
Україна планує широкомасштабну реформу в галузі бджільництва, де особливий акцент буде зроблено на диджиталізації, зокрема, на створенні єдиного реєстру пасік і ветеринарно-санітарних паспортів, що дасть змогу краще здійснювати контроль за якістю продуктів бджільництва та переміщенням бджолиних родин.
Це є однією з важливих новацій законопроєкту 5274-д “Про розвиток бджільницької галузі, охорону, захист і збереження бджіл”. Він був зареєстрований у травні Комітетом з питань аграрної та земельної політики та очікує на розгляд у парламенті у першому читанні, пише AgroPortal.
Заступник міністра економіки, екології та сільського господарства України Тарас Висоцький відмічає, що, вдосконалюючи законодавчу основу, важливо враховувати європейські засади, тому наразі ведеться робота з учасниками ринку, щоб максимально врахувати необхідні корективи до закону до другого читання, з метою переходу на нові стандарти без загрози для підприємництва.
Існування незареєстрованих пасік є значною проблемою для агровиробників, оскільки вони можуть бути розташовані поряд із полями, обробленими засобами захисту рослин, що формує ризик інтоксикації бджіл і зменшує урожайність.
Такі пасіки ускладнюють моніторинг кількості бджіл на місцевості, що може призводити до недостатнього або надмірного запилення, негативно впливаючи на продуктивність насаджень, роз’яснюють учасники ринку.
“Оформити пасіку не дуже дорого, в зоні воєнних дій щорічні обстеження трапляються безкоштовними. Однак, деякі бджолярі не бажають реєструватися з огляду на те, що взагалі потрібні витрати на реєстрацію та обстеження. А ті, хто утримує до 15 сімей, вважають це зайвим клопотом”, — зазначає власник бренду “Папкина Пасіка” Сергій Папка.
Разом з тим в асоціації “Український клуб аграрного бізнесу” додають, що без офіційної реєстрації та ветеринарно-санітарного паспорта бджоляр не має можливості легально експортувати свою продукцію до ЄС, а це — пряма перешкода для доступу до найбільшого у світі ринку реалізації меду.
У самому ж ЄС взаємодія між бджолярами та аграріями ґрунтується на засадах співробітництва, спілкування та взаємної відповідальності.
“Це не тільки добровільні згоди, а нерідко — частина більш широкої стратегії, що підтримується законодавством і технологічними інструментами”, — підсумовує координатор комітету захисту рослин і насіння УКАБ Ганна Каширіна.