Європейська комісія 7 липня 2026 року затвердила першу в історії ЄС Стратегію тваринництва — основоположний документ, що окреслює довгострокове бачення розвитку цього сектору. Ця комунікація має на меті зміцнення продовольчої безпеки, зменшення залежності від імпортних кормових білків та підвищення загальної стійкості галузі.
Сектор тваринництва відповідає приблизно за 40% доданої вартості в аграрному секторі ЄС, генеруючи оборот у 400 мільярдів євро щорічно та забезпечуючи зайнятість для близько семи мільйонів осіб на чотирьох мільйонах фермерських господарств.
Стратегія фокусується на п’яти ключових напрямках: готовність до надзвичайних ситуацій, конкурентоспроможність (як на внутрішньому ринку ЄС, так і на світовій арені), екологічна стійкість, підтримка різних типів фермерських господарств і регіонів, а також забезпечення високої якості продукції.
Іспанське свинарство: собівартість, ціни та вплив АЧС
Одним із головних інструментів управління кризовими ситуаціями є запровадження нових механізмів управління ризиками, розроблених для прискорення відновлення виробників після спалахів захворювань тварин.
Окрема увага приділяється підтримці держав-членів у заходах профілактики, раннього виявлення та реагування на епізоотії. Цей документ доповнюється Планом дій щодо білка, який передбачає збільшення частки білкових культур та олійних, вироблених у ЄС, з 25% (станом на 2025 рік) до 35% до 2035 року.
Стосовно добробуту тварин, Стратегія передбачає оновлення законодавства: спочатку для курей-несучок та бройлерів (до кінця 2026 року), а потім, у другому кварталі 2027 року, очікується окрема пропозиція щодо свиней, яка включатиме перехід від індивідуальних кліток до групових систем утримання. Європейська комісія також має намір гармонізувати міжнародні виробничі стандарти відповідно до зобов’язань перед Світовою організацією торгівлі.
Представники галузевих організацій позитивно оцінили прийняття цього документа. Італійські асоціації ASSICA та Salumitalia назвали Комунікацію свідченням зміни підходу Брюсселя після років, коли, за їхніми словами, тваринництво вважалося “джерелом усіх проблем”. Президент ASSICA, Лоренцо Беретта, підкреслив стратегічну важливість передових тваринницьких кластерів як центрів інновацій.
Президент Salumitalia, Крістіано Людовічі, особливо відзначив акцент на цифровізації, застосованій до питань добробуту тварин, а також до систем транспортування та контролю.
Обидві організації висловили заклик до створення спільного фонду для управління ризиками, пов’язаними з хворобами тварин, зокрема африканською чумою свиней (АЧС) та пташиним грипом. Такий фонд мав би покривати не лише прямі, а й опосередковані збитки, які наразі залишаються поза межами страхового захисту.
Для української галузі цей документ має двояке значення. По-перше, в контексті євроінтеграції він встановлює орієнтири, до яких необхідно буде пристосувати національне законодавство, особливо стосовно добробуту свиней та управління ризиками АЧС.
По-друге, курс ЄС на досягнення самозабезпечення кормовими білками та посилення внутрішньої конкурентоспроможності може вплинути на умови експорту української продукції на європейський ринок.
Джерело