Українська торговельна місія, що відвідала країни Азії з 21 по 31 березня 2026 року, завершилася у В’єтнамі. Ця країна не лише пережила наймасштабнішу епізоотію АЧС в Азії, а й на її основі сформувала нову ветеринарну галузь. Після Сінгапуру та Філіппін, де українська делегація ознайомилася з системними програмами вакцинопрофілактики АЧС, В’єтнам продемонстрував високий рівень регуляторної політики та, що найважливіше, розробив успішну вакцину проти цієї хвороби.
Країна, яка втратила 6 мільйонів свиней за 6 місяців – і зробила висновки
У 2019 році В’єтнам зіткнувся з проблемою, яку Україна досі намагається ігнорувати. Африканська чума свиней генотипу 2, ідентичного тому, що поширений в Україні та більшості європейських країн, за короткий термін знищила понад 6 мільйонів голів худоби у В’єтнамі. Для країни, де свинарство є основою продовольчої безпеки, це стало ударом стратегічного значення.
Проте реакція В’єтнаму кардинально відрізнялася від української. Замість очікування рішень від міжнародних інституцій, В’єтнам ініціював власну програму розробки вакцини проти АЧС, яка у 2023 році завершилася створенням комерційного продукту.
AVAC Vietnam: від лабораторії до 6 мільйонів доз
Ключовим етапом в’єтнамської частини місії стала робоча зустріч з керівництвом AVAC Vietnam JSC, компанії-виробника першої у світі комерційної вакцини проти АЧС — AVAC ASF LIVE.
Українську делегацію особисто приймав генеральний директор та головний дослідник вакцини, доктор Ван Діп. Він здобув ступінь PhD у Японії, понад 20 років займається дослідженням захворювань свиней та розробкою вакцин, а минулого року отримав державну премію у розмірі 120 тисяч доларів за розробку вакцини проти АЧС.
З українського боку участь у зустрічі взяли Сергій Ткачук (Голова Держпродспоживслужби України), Ігор Лоцкін (директор Департаменту безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини), Оксана Осьмачко (радник Голови Держпродспоживслужби України), Микола Бабенко (директор Асоціації «М’ясної галузі»), а також представники провідних м’ясопереробних підприємств Асоціації «М’ясної галузі», які є учасниками торгової місії.
AVAC – це не новостворена компанія, а частина групи RTD з 27-річним досвідом у ветеринарній галузі. Компанія, заснована у 2012 році, має статутний капітал 15 мільйонів доларів. Її виробничий комплекс площею 2,3 гектари у провінції Хунг’єн сертифікований Всесвітньою організацією охорони здоров’я тварин (ВООЗТ), що робить її першим в’єтнамським виробником з таким статусом. У штаті компанії працює близько 115 фахівців, функціонує шість виробничих ліній та три дослідницькі підрозділи: вірусологічний, бактеріологічний та діагностичний.
Виробничі показники вражають: на сьогодні AVAC випустила 6 мільйонів доз вакцини проти АЧС, з яких 1 мільйон експортовано. Компанія співпрацює з партнерами у 10 країнах світу, зокрема на Філіппінах (900 тисяч доз за два роки), в Індонезії (120 тисяч доз з наступним замовленням на 500 тисяч), а також у Малайзії, Індії та Нігерії. В Україні партнером AVAC є компанія ТОВ «Ветмаркет».
Дані досліджень: ефективність, обмеження та реальна картина
Під час зустрічі доктор Ван Діп представив детальні результати досліджень, які українська делегація попросила для подальшого аналізу.
Вакцина AVAC ASF LIVE призначена для свиней віком від чотирьох тижнів та для свиноматок. Одна доза забезпечує захист протягом п’яти місяців з ефективністю понад 80%. Результати випробувань показують: через два тижні після вакцинації рівень захисту становить близько 60%, але з четвертого тижня до п’ятого місяця ефективність зростає до 100%. Після шести місяців ефективність поступово знижується. Тому доктор Ван Діп рекомендує проводити ревакцинацію кожні п’ять місяців, якщо тварини не були відправлені на переробку.
Доктор – Нгуєн Ван Діп
Окремо обговорювалася безпека вакцини. За словами розробника, навіть при стократному перевищенні дози, вакцина залишалася безпечною для тварин. Ризик розповсюдження вірусу вакцини є мінімальним: експерименти не виявили передачі вірусу від вакцинованих до невакцинованих тварин. Вакцина не впливає на ефективність інших щеплень, зокрема проти PRRS та класичної чуми свиней.
Ключовою перевагою AVAC є власна система культури клітин — макрофагів, розроблена доктором Ван Діпом. Ця система, за його словами, відсутня у конкурентів, зокрема у розробників з Китаю, Росії та Європи. AVAC використовує власний запатентований штам вірусу, а не той, що отриманий з-за кордону. Генеральний директор компанії підкреслив, що AVAC провела понад тисячу експериментів на живих тваринах, що значно перевищує обсяг даних у конкурентів.
Водночас було відверто обговорено й обмеження. З 2021 року у В’єтнамі з’явився новий рекомбінантний штам, що поєднує генотипи 1 і 2. Поточна вакцина забезпечує лише частковий захист від цього штаму: при низькому вірусному навантаженні вона ефективна, але при високому – поки ні. AVAC працює над новою вакциною для цього штаму, плануючи її реєстрацію протягом найближчих півтора-двох років.
Для України ця інформація важлива, хоча й не критична: в Україні циркулює генотип 2, проти якого вакцина AVAC ASF LIVE демонструє високу ефективність. Рекомбінантний штам, що спричинив проблеми у В’єтнамі, наразі не зафіксований у Європі.
«Не очікуйте на ВООЗТ. Проводьте власні тести»
Найважливішим моментом зустрічі стала пряма рекомендація доктора Ван Діпа українській стороні.
Він наголосив, що для України стратегія має бути спрямована на стримування поширення інфекції (мітигаційна), а не на її негайну елімінацію. Країни з високим рівнем біобезпеки, такі як Німеччина, Бельгія, Польща, можуть дозволити собі стратегію елімінації без вакцинації завдяки інтенсивному господарству та суворому контролю. Україна ж, подібно до країн Азії, має різноманітне за розмірами свинарство з обмеженою біобезпекою, що робить вакцинацію необхідним першим кроком.
Доктор Ван Діп запропонував конкретний план дій: Україна може придбати дослідну партію вакцини для проведення власних випробувань у реальних умовах. Це дозволить отримати дані для прийняття обґрунтованих рішень, замість тривалого очікування. Варто зазначити, що міжнародні організації вже узгодили рекомендації щодо застосування вакцин проти АЧС.
Цей підхід видався дискусійним для української сторони, яка, за словами учасників, орієнтується на процедури ЄС та ВООЗТ. Однак, наведені факти ставлять під сумнів стратегію очікування: стандарти ВООЗТ щодо вакцин проти АЧС були опубліковані лише у 2025 році, тоді як у 2024 році втрати українського свинарства через АЧС сягнули 40% поголів’я.
Чому великі фармацевтичні компанії не розробили вакцину?
Одне з найцікавіших запитань, поставлених українською делегацією: чому вакцину розробили саме у В’єтнамі, а не в США, Іспанії чи Німеччині?
Відповідь доктора Ван Діпа була системною: розвинені країни обирають стратегію елімінації без вакцинації. Вони не використовують живі вакцини навіть проти таких хвороб, як класична чума свиней чи ящур, якщо можуть контролювати ситуацію через менеджмент та біобезпеку. АЧС ще не досягла Північної Америки та Великобританії, тому ринки цих країн поки не відчувають гострої потреби у вакцині. Натомість у країнах, де свинарство має великі масштаби, різноманітні формати та обмежену біобезпеку, вакцина стає єдиним реалістичним інструментом контролю.
Конкуренція та ризики: не всі вакцини однакові
Під час зустрічі було піднято ще одне принципове питання – конкуренція на ринку вакцин проти АЧС. Наразі у В’єтнамі діють три компанії-виробники, і не всі їхні продукти демонструють однакову безпеку.
Доктор Ван Діп навів приклад, коли свині, вакциновані продуктом конкурента, загинули через чотири місяці після щеплення. Компанія-виробник пояснила це неправильним застосуванням, і вакцина залишилася на ринку, незважаючи на відсутність відкликання.
Це створює плутанину серед фермерів – як у В’єтнамі, так і на міжнародному рівні. Доктор Ван Діп наголосив, що AVAC використовує власний штам, розроблений та запатентований компанією, а не отриманий від інших розробників. Кожна країна, яка розглядає впровадження вакцинації проти АЧС, повинна ретельно перевіряти походження штаму та повноту даних випробувань.
Філіппінський досвід як аргумент
Під час зустрічі неодноразово згадувалися дані з Філіппін, де вакцина AVAC ASF LIVE використовується вже понад два роки. За словами доктора Ван Діпа, рівень захисту на філіппінських фермах, де застосовується вакцина, становить 100%. Компанія очікує отримати дозвіл на вільний продаж на всій території Філіппін до липня 2026 року.
Доктор Ван Діп порекомендував українській стороні звернутися безпосередньо до уряду Філіппін за об’єктивними даними, оскільки AVAC, як приватна компанія, не може виступати неупередженим джерелом інформації – і він це відкрито визнає.
Як стало відомо з попередньої частини місії, Україна вже домовилася з Філіппінами про двосторонній обмін даними щодо програми вакцинопрофілактики АЧС – цей канал співпраці вже налагоджений.
Що візит до AVAC означає для України
Ситуація з АЧС в Україні, за словами доктора Ван Діпа, йому зрозуміла і дуже схожа на ситуацію в азійських країнах, а не в Європейському Союзі. Масштабне свинарство різного розміру, обмежена біобезпека, відсутність системного реагування – все це робить Україну кандидатом саме на вакцинну стратегію, а не на стратегію елімінації.
Існує діюча вакцина. Вона пройшла комерційне застосування у кількох країнах, її дані є відкритими. Виробник готовий до співпраці та навіть пропонує пробні партії для самостійного тестування.
«Ми відвідали В’єтнам, щоб на власні очі побачити те, що для багатьох в Україні залишається лише перспективою: серійне виробництво вакцини проти АЧС – це реальність, а не майбутнє. AVAC – це 6 мільйонів доз, 10 країн-партнерів, тисячі експериментів на живих тваринах. Але найголовніше, що ми почули від доктора Ван Діпа: не чекайте на міжнародні організації – тестуйте самі, ухвалюйте власні рішення. Поки ми чекаємо, інші країни вже діють. Залишається питання: скільки ще поголів’я має втратити Україна, щоб почати діяти?» – підсумував Микола Бабенко, директор Асоціації «М’ясної галузі» та Центру підвищення ефективності тваринництва.
За результатами візитів до Сінгапуру, Філіппін та В’єтнаму, Асоціація «М’ясної галузі» готує комплексну пропозицію для профільних державних органів. Вона включатиме конкретні кроки щодо прискорення реєстрації вакцини проти АЧС в Україні, проведення власних випробувань та створення механізмів швидкого регуляторного реагування. Навіть науковий комітет ВООЗТ наголошує, що саме АЧС, а не її вакцинопрофілактика, є головною перешкодою для агроекономіки у співпраці з ЄС. Результати місії підтверджують, що вакцинопрофілактика АЧС у системі «м’якого стемпінг-ауту» реалістично підвищить привабливість свинарства для українського бізнесу.
Читайте також:
Азійці готові купувати українську свинину. Як це вплине на експорт?
Читайте також:
Україна та Філіппіни домовилися про співпрацю у боротьбі з АЧС