Українське свинарство знову стикається з подібними викликами. Надлишок пропозиції свиней та свинини на ринку, а також відсутність експорту свинини. Врятувати українських свинарів допомагає лише нижча собівартість виробництва порівняно з країнами ЄС.
У липні 2026 року ціна стрімко наближається до 60 грн/кг живою вагою, тоді як у 2025 році свинарі звикли до преміальних понад 100 грн/кг.
Микола Бабенко, директор Центру підвищення ефективності в тваринництві та Асоціації «М’ясної галузі», пояснює, що основна причина зниження цін не внутрішня, а пов’язана з ЄС. Спалахи африканської чуми свиней (АЧС) в Іспанії наприкінці 2025 року призвели до різкого падіння цін на свинину в Європі та насичення внутрішньоєвропейського ринку, включаючи Україну, дешевою свининою.
Шлях до виходу з кризи, на думку Бабенка, полягає в експорті, як це робить Європа, але цьому перешкоджає та сама АЧС.
Ціна знижується, а імпорт значно зростає
Для порівняння, рік тому, після втрати до 40% поголів’я через спалахи АЧС у 2024 році, ціна на живу вагу подвоїлася і трималася вище 2 євро/кг у 2025 році.
У 2026 році спостерігається різке зростання імпорту. За період січень–квітень 2026 року Україна імпортувала 13,2 тис. тонн свинини, що у 3,7 раза більше, ніж минулого року. Основними постачальниками є Данія, Польща та Німеччина. Бабенко наголошує, що це зростання не пов’язане зі збільшенням попиту. Частина виробників, які постраждали від АЧС у 2024–2025 роках, ще не відновила роботу, а внутрішній дефіцит та високі ціни в Україні створили сприятливі умови для дешевшого імпорту.
Імпорт стримував зростання внутрішніх цін, але тепер сам став чинником, що їх знижує.
Слід веде в Європу: іспанська АЧС як тригер
28 листопада 2025 року Всесвітня організація охорони здоров’я тварин (WOAH) підтвердила АЧС у диких кабанів у провінції Барселона. Для Іспанії, найбільшого виробника свинини в ЄС та провідного світового експортера (близько 6,7 млрд доларів, майже 18% світового експорту), це був перший випадок за понад 30 років, попереднє спалах було зафіксовано у 1994 році.
Ринкова реакція була негайною. Ціни на живих свиней в Іспанії впали приблизно на 16% за тиждень, а на поросят — на 28%. Японія, Мексика та Філіппіни тимчасово припинили закупівлі іспанської свинини. Хоча Іспанія здебільшого зберегла доступ до китайського ринку завдяки принципу регіоналізації, підприємства в ураженій зоні втратили ключові експортні напрямки.
Обсяги, які не були експортовані, залишилися в межах ЄС, посилюючи тиск на вже перенасичений ринок. Нідерландський переробник Vion знизив ціни на туші приблизно на 6% за тиждень, а Данія — на 5%. USDA прогнозує скорочення експорту свинини з ЄС у 2026 році до –7%, що є найбільшим падінням серед усіх великих експортерів.
| Дата / показник | Подія |
| 28 листопада 2025 | WOAH підтвердила АЧС у диких кабанів у провінції Барселона — перший випадок з 1994 року |
| До 19 грудня 2025 | Перевірено 193 туші: 27 позитивних, 10 епізоотичних осередків; випадків серед домашніх свиней не виявлено |
| Ціни | Жива вага в Іспанії –16% за тиждень, поросята –28%; Нідерланди (Vion) –6% туша, Данія –5% туша |
| Ринки | Японія, Мексика, Філіппіни призупинили імпорт; доступ до Китаю переважно відновлено за принципом регіоналізації |
| Прогноз USDA | Експорт свинини з ЄС у 2026 році скоротиться до –7% — найбільше падіння серед ключових експортерів |
Наскільки суттєвим є цей удар, свідчить галузева статистика з Іспанії. За даними презентації на річних зборах InterPIG, куди Україну представляв Центр підвищення ефективності в тваринництві (СІАВ), 2025 рік Іспанія завершила успішно: середня ціна реалізації становила 1,59 євро/кг живої ваги без ПДВ при собівартості близько 1,37 євро/кг без ПДВ, що забезпечувало позитивну маржу для виробників.
Однак з кінця листопада, після спалаху АЧС, ціна впала. Станом на липень 2026 року вона стабілізувалася на рівні близько 1,31 євро/кг без ПДВ за живу вагу, що нижче собівартості. За останні 12 місяців маржа іспанського виробника стала від’ємною (близько –3 центів/кг), а за поточною ціною збиток сягає приблизно 7 центів на кілограм живої ваги.
Іспанія експортує 50–55% свого виробництва. Після спалаху АЧС експортні потоки різко перерозподілилися всередині ЄС. За п’ять місяців після спалаху загальний експорт навіть зріс приблизно на 4%, проте постачання в межах Євросоюзу збільшилися на 13%, тоді як за межі ЄС — знизилися на 5% (найсильніше падіння зафіксовано у грудні). Саме ці додаткові 13% обсягів, спрямовані на європейський ринок, чинять тиск на сусідні ринки, зокрема через Польщу, Німеччину та Данію, поширюючись і на Україну.
Саме цей ланцюг подій — обмеження іспанського експорту, перерозподіл обсягів всередині ЄС та вихід дешевої європейської свинини на сусідні ринки — Об’єднана Рада українських виробників і переробників свинини визначає як основний фактор додаткового цінового тиску на український ринок у 2026 році.
Це підтверджується загальною кон’юнктурою: індекс цін на м’ясо FAO у червні 2026 року оновив історичний максимум (131,0 пункту). Однак свинина стала єдиною категорією, ціни на яку продовжували знижуватися через надлишок пропозиції в ЄС та слабкий попит з боку низки азійських ринків.
Об’єднана Рада українських виробників та переробників свинини ініціює антидемпінгове розслідування щодо імпорту свинини
Наступний ризик — АЧС серед домашніх свиней в Іспанії та поширення на Данію чи Нідерланди
Наразі іспанський спалах АЧС обмежений популяцією диких кабанів, без випадків на комерційних фермах. Це критично важливий момент: як тільки вірус потрапить у домашні стада, масштаб торговельних обмежень значно зросте. Іспанія вже задіяла військових, службових собак та дрони навколо Барселони, щоб запобігти занесенню інфекції на ферми.
Проте, за оцінками галузевих експертів, ситуація описується як «локалізована, але не під контролем»: станом на червень 2026 року нові випадки серед диких кабанів продовжують фіксуватися. У самій ураженій зоні виробництво свинини майже відсутнє (лише поодинокі ферми), але на північ і захід від неї розташовані потужні свинарські регіони. Таким чином, поширення хвороби значно погіршило б наслідки.
Справжня загроза полягає не в самій Іспанії, а в географії поширення АЧС. Найбільший ризик для світового балансу — поява АЧС у країнах, які раніше були вільні від неї, серед топ-10 світових експортерів. Данія (близько 632 тис. тонн експорту до третіх країн) та Нідерланди (близько 666 тис. тонн) досі вільні від АЧС у домашньому поголів’ї й залишаються опорою європейського експорту.
Якщо вірус дістанеться їхніх стад, або Франції, яка межує одразу з трьома ураженими країнами (Іспанією, Італією, Німеччиною), обвал торгівлі посилиться, а хвиля дешевої свинини, що шукатиме збуту, накриє сусідні ринки, включаючи український, ще сильніше. Це потенційний сценарій, а не остаточний прогноз, але він визначає верхню межу ризику до кінця 2026 року.
ЄС підтримує свинарство експортом і повертається в Україну
Показовою є реакція ЄС на тиск перевиробництва та АЧС: замість закриття виробництва, блок відкриває нові ринки та перерозподіляє торговельні потоки. Іспанія, втративши частину експорту, наростила свою присутність на європейському ринку та у 2026 році відновила експорт в Україну.
Польща та Німеччина, незважаючи на статус країн, неблагополучних щодо АЧС, у 2026 році відкрили ринок Філіппін, які визнали принцип регіоналізації щодо АЧС. Також Німеччина та Іспанія, попри спалахи АЧС, відновили постачання до України.
Отже, дешевий європейський імпорт в Україну — це не випадковість, а прямий наслідок експортної стратегії ЄС у кризовій ситуації. Європа розвантажує власний ринок шляхом відкриття нових напрямків, і Україна стала одним із них.
Іспанське свинарство: собівартість, ціни та удар АЧС
Об’єднана Рада: антидемпінг як цивілізована відповідь
8 липня 2026 року на засіданні Робочої групи з питань розвитку м’ясної галузі Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства, Держпродспоживслужби та Держмитслужби, Об’єднана Рада українських виробників та переробників свинини запропонувала розглянути можливість застосування антидемпінгових процедур щодо імпорту свинини.
Це означає не адміністративне закриття ринку, а професійну оцінку дисбалансів та їхнього впливу на національних виробників за наявності підтверджених фактів демпінгу або шкоди.
Рада безпосередньо пов’язала цінову нестабільність із ситуацією в ЄС. Повторні спалахи АЧС в Іспанії та ускладнення експорту призвели до перерозподілу обсягів всередині Євросоюзу та посилення тиску на сусідні ринки, зокрема український.
Як прецедент згадано вже застосовані Україною антидемпінгові заходи в аграрному секторі, зокрема щодо імпорту свіжих огірків і помідорів з Туреччини. Запропоновано проаналізувати динаміку імпорту, митну вартість, країни походження та структуру поставок, а також їхній вплив на закупівельні ціни та рентабельність.
Вихід для України — теж експорт: місія в Азію
Логіка дій є симетричною до європейської: якщо ЄС підтримує своє свинарство експортом, Україна повинна робити те саме. Протягом двадцяти років країна є нетто-імпортером свинини, і жодного року не покривала власного споживання вітчизняним виробництвом — імпорт задовольняв від 10 до 30% споживчого попиту.
Ринок для експорту фактично був закритий. Періодичний надлишок свинини всередині країни призводив до обвалу цін та збитковості для свинарів, відлякуючи інвестиції. Відкриття експорту дозволило б планувати інвестиції на довгострокову перспективу.
Бабенко робить ставку не на ЄС, а на Азію. На його думку, Євросоюз є гравцем №1, що забезпечує близько половини світової торгівлі свининою, але сам скорочує поголів’я, вимагатиме від України надто високих стандартів і захищатиме власних виробників. Натомість азійські ринки є більш преміальними: споживання свинини там утричі вище на душу населення (у В’єтнамі — близько 40 кг проти 12–14 кг в Україні).
За оцінками Бабенка, потенційні обсяги поставок до Азії можуть сягати 1 млн тонн, що вдвічі перевищує поточне річне виробництво України (500–600 тис. тонн). Стратегічна мета українських виробників та переробників, незважаючи на поточні труднощі, — наростити виробництво до 3 млн тонн на рік, з яких 2 млн тонн планується експортувати, а 1 млн тонн — для внутрішнього споживання.
На початку 2026 року Асоціація «Мʼясної галузі» зробила перші практичні кроки. Було організовано робочу поїздку до країн Південно-Східної Азії за участі керівництва Держпродспоживслужби та виробників. Відбулися зустрічі з профільними державними органами та потенційними імпортерами:
Філіппіни. Українська сторона запросила філіппінських фахівців провести фізичний аудит системи контролю та підприємств, що є необхідним етапом для відкриття ринку. Очікується, що аудит може відбутися протягом року.
Сінгапур. Триває узгодження ветеринарного сертифіката для продукції формату ready-to-eat — це напрямок з вищою доданою вартістю. Згодом очікуються онлайн- та фізичні аудити для відкриття експорту мороженої та охолодженої свинини.
В’єтнам. Прискорено технічний діалог: робота триває на рівні опитувальників та міжвідомчої переписки щодо української системи державного контролю — це передумова для оцінки України як потенційного постачальника.
Собівартість — головний козир, який рятує українських виробників
Економічним аргументом на користь експорту є собівартість. За даними InterPIG за 2025 рік, повна собівартість українського свинарства становить близько 1,09 євро за кілограм живої ваги без ПДВ, що є одним із найнижчих показників серед країн-учасниць порівняння.
В Іспанії, найбільшому виробнику в ЄС, середня собівартість у 2025 році становила близько 1,37 євро/кг живої ваги, тобто приблизно на третину вища за українську. Це означає, що навіть за поточної низької ціни в Україні вітчизняний виробник має перевагу у витратах, якої не мають європейські конкуренти.
За оцінкою керівника Асоціації, реалізація експортного потенціалу може щорічно генерувати додатково 6–12 млрд євро доданої вартості. Це включає попит на корми: споживання зерна могло б зрости з довоєнних 2 млн до 10 млн тонн. Використання проміжної ланки у вигляді біоетанолу, відходи виробництва якого йдуть на корм свиням, подвоїло б додану вартість з 6 млрд євро щорічно до 12 млрд євро щорічно.
АЧС — формальна перепона на всіх напрямках
Бабенко називає головний бар’єр прямо: АЧС залишається невирішеною проблемою в Україні вже 14 років поспіль, з 2012 року. Через спалахи у 2024 році галузь втратила до 40% поголів’я, і саме цей дефіцит спричинив дворазове зростання цін на живу вагу у 2025-му.
Виробники, звикнувши до преміальної ціни понад 2 євро/кг, багато хто з них перестали контролювати собівартість. У 2026 році це загрожує вже не лише втратою прибутковості, а й прямими збитками.
АЧС також створює ризик на європейському напрямку. При вступі до ЄС нелегальний продаж інфікованих свиней, який в Україні понад десятиліття «рятує» виробників через відсутність компенсацій, може стати реальною перешкодою для євроінтеграції. Іспанія та Португалія вже стикалися з тиском ЄС саме через загрозу поширення хвороби.
Вакцина існує, програма оздоровлення може бути запущена, але рішення на державному рівні досі не ухвалено. Цьому, зокрема, завадили самі виробники, які у 2023 році виступили категорично проти впровадження вакцинопрофілактики АЧС.
Азія теж дешевшає
Поки Україна готується виходити на азійські ринки, ціни там знижуються. Станом на 28 червня 2026 року закупівельні ціни на живих свиней, наприклад, у В’єтнамі продовжили спадний тренд: 61 000–67 000 донгів/кг (2,03–2,24 євро/кг, або 99–110 грн/кг живою вагою без ПДВ). Навіть на цьому спаді в’єтнамський свинар отримує за живу вагу вдвічі більше, ніж український.
Додатковий тиск створює Китай, який забезпечує майже половину світового виробництва. У першій половині 2026 року китайський ринок перебуває під тиском надлишку та слабкого попиту: ціни та імпорт падають, а уряд скорочує поголів’я свиноматок.
Зменшення китайського імпорту означає, що більше експортної свинини з інших країн шукатиме збуту на інших ринках, посилюючи конкуренцію там, куди спрямовані зусилля України.
Прогноз до кінця 2026 року
Базовий сценарій передбачає, що закупівельна ціна на живих свиней в Україні до кінця 2026 року залишиться під тиском. Найімовірніше, вона триматиметься в діапазоні, близькому до поточного, без повернення до преміальних рівнів 2025 року. Три чинники діють проти зростання цін: збережений надлишок дешевої свинини в ЄС після іспанської АЧС, високий імпорт та слабкий світовий попит на тлі падіння китайських закупівель.
Поява АЧС серед домашніх свиней в Іспанії або її поширення на раніше «чисті» країни-топ-експортерів (Данію, Нідерланди) чи на Францію, здатні різко збільшити обсяг «безпритульної» дешевої свинини та ще сильніше обвалити ціни в Європі та навколо неї. Для України це означало б поглиблення цінового тиску та збитки для виробників, насамперед тих, хто втратив контроль над собівартістю.
Що це означає для галузі? Стратегічна відповідь полягає в тому ж, що й у ЄС: диверсифікація збуту через експорт, переважно на преміальні азійські ринки, паралельно з цивілізованим захистом внутрішнього ринку (антидемпінгова оцінка) на період цінової турбулентності. Однак обидва інструменти залишаються заблокованими, доки не буде вирішено питання АЧС та системного відновлення поголів’я.
Висновок залишається незмінним уже багато років: попри найнижчу в Європі собівартість, без вирішення проблеми АЧС Україна не реалізує ані експортного потенціалу, ані здатності захистити власний ринок. Більше того, поява нових спалахів АЧС за відсутності вакцини становить ще більшу загрозу для ціни на свиней, ніж навіть дешева свинина з ЄС.