[Prompt: Step 1: Identify the language of the source text. Step 2: Rewrite the following text in the SAME IDENTIFIED LANGUAGE while preserving the HTML tags exactly as they are. Focus on rephrasing sentences and using synonyms to enhance the uniqueness of the content without changing the original meaning or adding new information. Ensure the core message and ideas remain intact, and do not alter the structure or purpose of the post. Step 3: Before rewriting, completely DELETE (do not translate or paraphrase) any promotional, advertising or call-to-action fragments that are not part of the actual article itself — including invitations to subscribe, follow or join the source outlet’s Telegram, WhatsApp, Viber, Instagram, Facebook, TikTok or Threads, phrases like ‘Не втрачайте’, ‘Якщо Telegram заблокують’, ‘Підписуйтесь’, ‘Приєднуйтесь’, ‘Читайте також’, mentions of the source’s own channel or brand name (e.g. ’24 Канал’), and any leftover share/like/follow button text. DO NOT add your own comments. Remove the prompt and the original text from your answer. ABSOLUTE RULE: The output language must be identical to the source text language. No English in the output unless the source is English.]:
Під час PIGS Farming Industry Forum та дансько-української бізнес-конференції у сфері агротехнологій, що проходили у Львові, українські фахівці представили два взаємопов’язані висновки, які потенційно можуть трансформувати підходи до боротьби з африканською чумою свиней (АЧС) в Україні.
Професор епізоотології Національної академії аграрних наук України, Андрій Бузун, детально пояснив механізм повторних спалахів АЧС, що спостерігаються навіть на фермах з високим рівнем біобезпеки.
Результати досліджень
Збудник АЧС представлений у двох фенотипах. Перший – активний, що проявляється миттєво, спричиняючи клінічні ознаки та масову загибель поголів’я. Другий – проактивний, який не призводить до негайної смерті, а накопичується в організмі свині без виражених симптомів, за винятком серопозитивності. Важливою особливістю цього вірусу є те, що антитіла не забезпечують захисту; навпаки, вони сприяють його поширенню в тканинах.
Найбільш значущим відкриттям є механізм зовнішнього поширення. Проактивний фенотип вірусу адсорбується на поверхні певних бактерій, перетворюючи їх на “вірофорні” (термін, введений академіком Зільбером ще у 1930-х роках під час вивчення кліщового енцефаліту). Ці бактерії діють як “транспорт”, доставляючи вірус до мигдаликів та слизових оболонок нового господаря. Критично важливо, що ці бактерії є частиною мікробіому не тільки свиней, але й гризунів, собак, кішок та навіть людей.
Історія дослідження почалася з того, що мікробіолог Олена Кольчик, колега Бузуна, провела бактеріологічний посів з носоглотки свині, яка вижила в осередку АЧС. Для забезпечення максимальної об’єктивності, Бузун надіслав зразок на сліпе дослідження до кількох лабораторій. Через кілька днів було отримано позитивний результат ПЛР на АЧС у бактеріальному посіві.
Численні довготривалі дослідження, розпочаті за ініціативи Бузуна в рамках американського гранту, а також паралельно в рамках фундаментальної тематики НААН України, підтвердили: проактивний фенотип збудника призводить до вірофорії бактерій свині, які можуть заселяти слизові оболонки та шкіру різноманітних ссавців. Ці результати лягли в основу методичних рекомендацій «СтопАЧСмікс» для раннього запобігання спалахам АЧС у промисловому свинарстві, затверджених ДПСС України у 2021 році, та описані в науковій монографії ННЦ ІЕКВМ (м. Харків) і наукових публікаціях.
Чому людина стала головною загрозою для господарств
З 2014 року ситуація в Україні виходить за межі, передбачені чинною нормативною базою. Вірус був занесений через дикого кабана, який є природним резервуаром збудника. Це перший подібний випадок в історії АЧС на євразійському континенті, що призвело до одночасного поширення обох фенотипів – як активного, так і проактивного.
Ситуацію додатково ускладнила поширена практика прихованого забою інфікованих свиней та подальшої реалізації м’яса. Вірус поширювався серед людей через продукти харчування. Оскільки вірофорні бактерії є частиною мікробіому людини, особи, які контактували із зараженою продукцією, ставали носіями. Таким чином, вони почали переносити вірус на ферми, долаючи навіть найсучасніші системи біобезпеки, що застосовуються в ЄС.
Це пояснює випадки повторних спалахів на одному підприємстві – другий, третій і навіть четвертий – незважаючи на повний перегляд протоколів безпеки власниками після першого спалаху. Бузун зазначив, що вірус у такій формі не є надто стійким у зовнішньому середовищі та піддається дії стандартних дезінфектантів. Однак проблема полягає в тому, що невідомо, де саме він “затримався”.
Реакція данців: шок та заклик до співпраці
Микола Бабенко, директор Асоціації «М’ясної галузі», підтвердив цю інформацію конкретними даними: одна данська ферма в Україні зазнала збитків у розмірі 200 млн грн у 2024 році від спалаху АЧС, а також витратила 150 млн грн на відновлення у 2025 році. В масштабах галузі, де постраждали сотні об’єктів, мова йде про десятки мільярдів гривень втрат під час війни. Данські фермери, присутні на конференції, описали свій стан як «шок та безпорадність».
Данські підприємства, розташовані в Київській та Тернопільській областях, функціонують за стандартами, аналогічними данським. Вони добровільно повідомляють про спалахи захворювання, зазнаючи колосальних збитків, але не спричиняючи поширення інфекції на сусідні господарства. Проте, вони не розуміють, як далі захищатися, оскільки ніколи раніше не стикалися з подібними ризиками на своїй батьківщині.
Єдиним ефективним вирішенням є вакцинопрофілактика. Об’єднана Рада українських виробників та переробників свинини планує в червні подати пропозиції до всіх 24 обласних протиепізоотичних комісій з метою збору заявок від господарств для проведення реєстраційних досліджень ефективності вакцини. Данія, яка курує українську державну ветеринарну службу від імені ЄС, висловила зацікавленість у спільних дослідженнях та подальшому діалозі.
Вакцина існує, але застрягла в регуляторному тупику
У Радянському Союзі наприкінці 1980-х – на початку 1990-х років було розроблено, випробувано та зареєстровано щонайменше три вірусні вакцини проти АЧС. Вони зберігалися в мобілізаційному резерві. Після розпаду СРСР ці вакцини залишилися в Росії. В’єтнам розробив власну вакцину, і представники Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужби) ознайомилися з її можливостями під час торгової місії до країн Південно-Східної Азії у 2026 році.
Існує надія, що застосування цієї вакцини як інструменту раннього запобігання спалахам АЧС, у поєднанні з відпрацьованими в Україні іншими профілактичними заходами, може створити бар’єр для поширення збудника в промисловому свинарстві та харчовому ланцюгу людини. Для реалізації цієї надії, у рамках відповідних страхових програм, державний регулятор повинен надати дозвіл на проведення державних реєстраційних випробувань та ввезення вакцини для їх проведення. Це означає організацію мобілізаційного резерву вакцини та тест-систем для діагностичного супроводу її використання.
На жаль, протягом двох років це питання залишається у регуляторному глухому куті. Ввезення біологічних препаратів проти особливо небезпечних захворювань вимагає дозволу державного регулятора, тоді як Держпродспоживслужба очікує попереднього узгодження позиції з ЄС. Крім того, в Україні ще не існує нормативу, що регулює цифровий моніторинг обігу таких препаратів по країні, чого вимагає Європейський Союз від України.
Експерти пропонують вирішити обидва питання одночасно: розробити стандартну операційну процедуру цифрового відстеження вакцини проти АЧС як пілотний проєкт, надавши таким чином регулятору необхідний інструмент для узгодження з ЄС.
Вже вжиті заходи та подальші кроки
На початку травня Об’єднана Рада українських виробників та переробників свинини розробила проєкт Робочої програми державних реєстраційних випробувань в режимі разових дозволів Держрегулятора. Ці пропозиції будуть спрямовані до всіх 24 обласних надзвичайних протиепізоотичних комісій для збору заявок від господарств, зацікавлених у реєстраційних дослідженнях ефективності вакцинації. Планується проводити дослідження безпосередньо у вогнищах спалахів, використовуючи єдино доступну на сьогодні традиційну методологію, що сягає корінням 19 століття. Для забезпечення доказовості цих досліджень вживаються заходи із залучення до їх проведення міжнародних експертів ВООЗТ та ЄС.
Бабенко підкреслив стратегічну важливість питання: АЧС може стати наступним бар’єром на шляху євроінтеграції України при вступі до ЄС, адже подібні прецеденти вже траплялися в Іспанії та Португалії. Масштаби спалахів у країнах-членах ЄС були значно меншими, ніж в Україні у 2024-2025 роках.
«Якщо ми зараз не пройдемо цей шлях, африканська чума свиней може стати перешкодою, яку буде вкрай складно подолати. Чим раніше ми почнемо, тим швидше зможемо цю перешкоду усунути», — підсумував Бабенко. Більше того, данські інвестори вже відчувають, що затримка з ліквідацією АЧС в Україні стає реальною загрозою для загальноєвропейського бізнесу у сфері виробництва та переробки свинини.
