З настанням останнього зимового місяця вже відчувається і наближення довгоочікуваної весни. Тривалість дня помітно збільшується, сонячного світла стає більше, ось тільки тепла поки що зовсім не передбачається – у лютому часто бувають морози крутіші за січневі. І тому зараз саду треба приділити особливу увагу.
Справа в тому, що дерева вже відпочили і фактично вийшли із зимової сплячки (біологічного спокою), приготувавшись до активної вегетації. І лише через низькі температури вони продовжують перебувати у стані вимушеного спокою. У другій половині лютого найімовірніші сонячно-теплові опіки дерев.
Як це відбувається? У денний час сонце досить інтенсивно припікає в чорну кору стовбурів та гілок з південного боку крони, нагріваючи їх та провокуючи початок руху соку. А після заходу сонця температура різко падає, клітинна рідина замерзає, відбувається значне пошкодження тканин, що провокує їхнє подальше відмирання. У такі дні амплітуда добового коливання температури камбію у яблуні, наприклад, може досягати 30 градусів.
Щоб запобігти таким ушкодженням, дуже важливо у лютому зробити побілку плодових дерев, якщо вони не були побілені восени, або відновити стару, якщо вона змилася осінніми дощами. Роблять це за температури не нижче -5 градусів. Можна навіть обприскати розчином усю крону. До речі, краще використовувати побілку промислового виробництва – вона тримається корою до двох років.
Тривалі лютневі відлиги можуть зашкодити й інших плодово-ягідних культур. Необхідно стежити, щоб на плантаціях суниці садової не застоювалася тала вода, інакше при її замерзанні виникне гостра нестача кисню в зоні коренів і рослини загинуть. Оголені безсніжні ділянки суничника та інших багаторічних культур утеплюють сухим торфом, соломою, гноєм, що перепрів. Самі рослини вкривають хвойним лапником або іншим матеріалом.
У квітнику проводять аналогічні операції: при необхідності викопують канавки для стоку води (особливо в зоні посадки цибулинних – тюльпанів, нарцисів та інших), а пагони, що оголюються, зимуючих багаторічників прикривають.
У сховищах обов'язково потрібно ретельно оглядати посадковий матеріал квітів (клубнецибулини гладіолусів, бульби жоржин та інші) на предмет проростання. Таке нерідко трапляється до кінця зими, тоді слід відкоригувати температуру зберігання або перенести в більш прохолодне місце.
З середини лютого за наявності теплички з додатковим підсвічуванням багато городників вже приступають до вирощування розсади рослин для плівкових теплиць: баклажанів, перців, помідорів, селери, салату. Якщо посіяти насіння помідорів до 15 лютого, то вже у червні буде перший урожай. А щоб отримати свіжі огірки на підвіконні на початок травня, насіння на розсаду потрібно посіяти не пізніше 20 лютого. У лютому висівають і насіння деяких квітів для одержання розсади: лобелії, сальвії, братків, гвоздики Шабо та інших.
Якщо ж немає можливості вирощувати розсаду зі штучним освітленням, то поспішати не слід. Все-таки природного освітлення поки що недостатньо, розсада витягуватиметься і виросте ослабленою та кволою. Тому тим, хто не має відповідних умов, посів насіння краще відкласти до кінця місяця або до березня.
Скрасити останні зимові дні і створити в будинку весняний настрій можна за допомогою квітучих гілочок форзиції, вишні, сливи – у кого є на ділянці. Бажано зрізати їх сонячним днем під час відлиги, вибираючи ті, на яких більше квіткових бруньок (вони округлі). Якщо ж на вулиці морозно, то гілочки відразу у вазу не ставлять, їх потрібно витримати близько доби у прохолодному місці, для поступового відігрівання, або повністю занурити у прохолодну воду на кілька годин. Після цього букет поміщають у вазу зі злегка підсолодженою кип'яченою водою кімнатної температури, яку потрібно буде міняти раз на добу. Днів через десять ви вже милуватиметеся першими весняними квітами.
Увага! Календар розрахований насамперед на кліматичну зону середньої смуги і містить лише найзагальніші рекомендації. Тому кожен має їх коригувати відповідно до свого особистого асортименту рослин та конкретних погодно-кліматичних умов свого регіону.