Джерело фото: Latifundist.com
Кінець минулого року запам’ятався українцям рекордними темпами здорожчання молочних продуктів. Це спричинило шквал взаємних звинувачень в галузі. Переробники зі «Спілки молочних підприємств України» (СМПУ) звинуватили ферми у швидкому 40%-му рості цін на сировину. У відповідь «Асоціація виробників молока» (АВМ) пов’язала ріст цін з бажанням заводів експортувати більше вершкового масла, що розігнало ріст цін.
Зараз закупівельні ціни на сире молоко дещо знизились, але бізнес все ж задумався про довгострокові контракти та регулювання вартості сировини. Про це говорили ключові гравці ринку на форумі «Молочна галузь: Україна-ЄС». Які вимоги у сторін, і чи можлива угода між ними — читайте в репортажі Latifundist.com.
Переробники: потрібно контролювати ріст поголів’я корів
Виробництво сирого молока в Україні продовжує скорочуватися, і у 2026 році перетне чергову психологічну відмітку в 7 млн т, наголосив керівник експертно-аналітичної служби СМПУ Леонід Тулуш в ході виступу. У 2023 році цей показник склав 7,43 млн т, у 2024-му — 7,25 млн т, прогноз на 2025 рік — 7,03 млн т, а на 2026-й — 6,89 млн т.
Скорочення відбувається за рахунок господарств населення: торік вони виробили 4,25 млн т молока, тоді як прогноз на 2025 рік — 3,82 млн т, а на 2026 рік — 3,44 млн т. За прогнозами спілки, у 2026 році виробництво промислового молока перевищить надої у селян — 3,45 млн т, тоді як в поточному році цей показник очікується на рівні 3,21 млн т, а у 2024 році склав 3,0 млн т.
Зовсім інша ситуація з переробкою молока: з господарств населення на заводи надходить незначна кількість сировини. У 2024 році її частка склала 10%, а в поточному році може зменшитись до 8%.
Виробництво сирого молока загалом має хороші перспективи завдяки хорошій рентабельності молочного тваринництва. Останні кілька років вона висока відносно рентабельності в рослинництві. Наприклад, у 2024 році вона досягла 40,3% проти 26,1% роком раніше, перевищивши рентабельність вирощування кукурудзи (3% у 2024 році), соняшнику (30%) і сої (21%). Проте цей показник може скоротитися після повернення Євросоюзом квот та мит на українську молочну продукцію після 6 червня, підкреслює експерт.
Багато бізнесів хочуть нарощувати поголів’я ВРХ, підтверджує голова наглядової ради групи компаній «Молочний альянс» Сергій Вовченко. Наприклад, «Астарта-Київ» планує наростити щоденне виробництво молока на 300 т, а «Українська молочна компанія» — на 250 т. Ріст промислового поголів’я і виробництва сирого молока впливає на рентабельність і доходи тваринників, відображаючись і на роботі переробних заводів. Тому вся молочна галузь повинна розуміти, скільки сировини і за якою ціною буде на ринку, щоб не допускати нових дисбалансів.
Сергій Вовченко
голова наглядової ради групи компаній «Молочний альянс»
«Ми маємо домовитися з АВМ, з великими агрохолдингами, які мають ферми на тисячі корів. Нам з ними легше домовлятися, ніж з усіма виробниками загалом. Нам треба придумати формулу (яка враховуватиме середню вартість сирого молока в ЄС при закупівлях в Україні — ред.)», — наголосив Сергій Вовченко.
Переробники: маємо заходити на нові ринки з дешевою продукцією
Вартість сирого молока для українських переробних заводів не може перевищувати 90% від середньоєвропейської ціни, зазначив в ході виступу співвласник компанії «Молокія» Віталій Ковальчук. Переробники просто «не потягнуть» повторення минулорічного рівня цін, коли літр сирого молока міг коштувати 21 грн/літр.
Віталій Ковальчук
співвласник компанії
«Молокія»
«90% — це стеля, при якій переробники можуть існувати і мінімально вкладати у свій розвиток. Якщо це співвідношення буде 80-85%, то протягом десяти років ми зможемо модернізуватись до європейського рівня», — підкреслив він.
Під модернізацією він бачить розвиток української молокопереробки хоча б до польського рівня: збільшення номенклатури продукції, підготовка галузевих спеціалістів, пошук нових ринків збуту. Просто тут не буде: жодна українська компанія не має такої глибини переробки молока, як 3-4 найбільші польські компанії. Наприклад, Mlekovita переробляє за день молока, як всі українські компанії разом взяті. Польський Mlekpol запустив лінії з виробництва сухого знежиреного молока, розраховані на щоденне використання 3-4 тис. тонн сирого молока. Крім того, в цій країні значно ширша номенклатура молочних продуктів: там виготовляють лактозу, концентрати, ізоляти, сироватку і молочні білки.
Оскільки українську продукцію на іноземних ринках ніхто не чекає, єдина робоча модель для України — заходити на них з низькою ціною і пропонувати знижки.
В іншому випадку переробники просто не витримають конкуренції і збанкрутують, пояснив він кореспонденту Latifundist в кулуарах зустрічі. Виробництво і переробка молока взаємопов’язана: банкрутство переробників призводить до банкрутства тваринників, а населення переходить на імпортовані харчові товари. Дорога сировина в довгостроковій перспективі не приносить вигоди жодний із сторін, і все більше представників молочної галузі це розуміють.
Тому «Молокія» з 2012 року вивчає ціноутворення в основних європейських молокопереробників. Вона орієнтується на нідерландський кооператив FrieslandCampina, який пропонує учасникам гарантовану ціну за поставлене сире молоко. Спостереження «Молокії» показують, що як тільки закупівельні ціни в Україні досягають 90% гарантованої ціни FrieslandCampina — бізнес компанії втрачає рентабельність.
Молокопереробник вже частково впровадив в себе елементи європейського регулювання, щорічно обговорюючи з постачальниками молока плани з розширення поголів’я. Також замість річних або піврічних контрактів тепер укладаються договори на три роки. Це дозволяє сторонам планувати майбутні інвестиції, знати свої ціни в наступні періоди, і точково працювати над зниженням собівартості в конкретних напрямках бізнесу.
Віталій Ковальчук
співвласник компанії
«Молокія»
«Ми проговорили це з нашими партнерами, які відвантажують нам близько 50% молока, як вони бачать трирічний контракт по певній формулі. Вони теж дійшли до рівня, коли їх лякає невизначеність з цінами. Зрозумівши, що вони в цілому погоджуються, ми вийшли з пропозицією до керівництва СМПУ та ключових переробників — ми рухатимемося в сторону формування цін», — розповів він на форумі.
Українська молочна продукція може бути конкурентною в ЄС і на внутрішньому ринку лише якщо ціни будуть доступні для споживачів, пояснив Сергій Вовченко. На 80% виробничих витрат переробник взагалі не може впливати. Наприклад, 67% виробничих затрат «Молочного Альянсу» у 2024 році припало на купівлю сирого молока, 10% — на пакування, і 3% — на енергоносії. Тому для управлінця єдиний спосіб скоротити витрати — збалансувати ціну на сировину і орієнтуватись на таку рентабельність, яка дозволить експортувати в ЄС молочні продукти.
Виробники: є раціональне зерно, щоб ціни були нижчими на 10-20%
Гендиректорка АВМ Ганна Лавренюк в ході панельної дискусії підтвердила, що бачить можливими спільні проєкти для виробників та переробників молока.
«Потенціал співпраці не вичерпаний», — підкреслила вона.
За її словами, про розвиток галузі немає сенсу говорити, поки учасники не матимуть відповідь на ключові питання: якої якості виробляти молоко в наступні 10 років, кому воно потрібне, де і за якою ціною його можна продати, які будуть закупівельні ціни, скільки потрібно інвестувати.
Ганна Лавренюк
Гендиректорка «Асоціації виробників молока»
«Щоб наростити виробництво молока, необхідно інвестувати $6-10 тис. на одне стійломісце. Ці гроші повертаються за 7-10 років. Будь-яка волатильність є стримуючим фактором для цих інвестицій. Тому усім нам потрібна візія на найближчі 10 років, чи буде виробнику і переробнику економічно раціонально працювати і втримати позиції на ринку?», — зазначила голова АВМ.
Доки в Україні триває перебудова бізнесу, закріплення на внутрішньому ринку та завоювання експортних ринків, «є раціональне зерно в тому, щоб ціни були на 10-20% нижчими за середньоєвропейські». Проте в певні періоди закупівельні ціни в Україні опускаються до 60-65% від середньої європейської. Український виробник не може дозволити собі продавати сире молоко за такими цінами, оскільки теж залежить від імпорту та сировини: генетики ВРХ, кормів, вентиляції та будматеріалів.
Своєю чергою, виконавчий директор СМПУ Арсен Дідур підкреслив, що фінальні угоди підписують представники окремих бізнесів. Саме від них залежатиме, складе верхня цінова планка 15% або 35%. Галузеві асоціації виконують скоріше «політичні» функції, і їхня основна задача зараз — побудувати цивілізовану співпрацю виробників і переробників, домовитись про можливість довгострокових контрактів та взаєморозуміння щодо формування ринкових цін.
Підсумовуючи, в історії українського молочного бізнесу ще не було випадків узгодження закупівельних цін на сировину. Сторони поки не сформували спільного бачення, як будуть виглядати довгострокові контракти та дисконт цін на сире молоко, але сам факт такої дискусії свідчить, що галузь не залишила без уваги минулорічні цінові «гойдалки».
Як закуповують сировину в ЄС
Європейські молокопереробні підприємства вже використовують формули розрахунку цін при закупівлі сировини, розповіла в ході дискусії Ольга Корнієнко, керівник відділу закупівель молока на одному з заводів міжнародної компанії Lactalis в Україні. Наприклад, на заводах у Франції сировина купується за ціною, яка складається з кількох фіксованих та кількох змінних факторів. На фіксовану частину впливає:
- собівартість виробництва молока у Франції, що на 70% визначає кінцеву закупівельну ціну;
- інфляція споживчого кошику для молочних продуктів щоденного споживання;
- премія за корпоративно-соціальну відповідальність фермерів та захист навколишнього середовища (близько 1% кінцевої ціни).
Змінна частина в формулі залежить від цінових трендів на сире молоко у Німеччині, найбільшому ринку Європи, а також зміни цін на біржову зв’язку «СЗМ— вершкове масло». Перегляд цін відбувається щоквартально.
В межах цієї формули коливання закупівельних цін не перевищують 10% на рік, додає Ольга Корнієнко.
«Неможливо уявити, щоб на французькому ринку за півроку закупівельні ціни зросли на 40%, а потім знизились на 20% протягом наступних трьох місяців, як це було в нашій країні», — підкреслила вона.
Натомість в Угорщині та Румунії Lactalis при закупівлях молока орієнтується на ціни FrieslandCampina, або середні європейські ціни, взяті з відкритих джерел. Показник переглядається щомісяця.
В контрактах Lactalis прописані штрафні санкції для обох сторін. Документ встановлює чіткі графіки поставок сировини, а строк припинення угоди складає 120 днів. Ці угоди підходять для довгострокової співпраці, вони знижують бізнесові ризики для обох сторін, сприяють стабілізації галузі, констатує керівник закупівель.
Олексій Козаченко, Latifundist.com
Источник: www.latifundist.com