Українським експортерам агропродукції слід готуватися до того, що 2026/27 маркетинговий рік доведеться пройти без повноцінної функціональності морських портів.
Таку думку висловив комерційний директор компанії «Вілія» Тарас Коваценко.
Він зазначив, що традиційним напрямком реалізації українського ріпаку є Європа. Саме цей напрямок вважається для нього преміальним.
«Ми маємо значні обсяги законтрактованого ріпаку через українські порти, тому, очевидно, будемо змушені шукати альтернативні шляхи доставки. Водночас реалізація продукції, наприклад, до Німеччини залишається цілком дієвим механізмом, що дозволить аграріям отримати обігові кошти від першої культури, яка формує їхній стартовий фінансовий потік», — зазначив експерт.
І додав, що наразі ринок розділився на дві складові — валютну та гривневу.
«За останні десять днів німецькі заводи за рахунок українського ріпаку законтрактували запаси сировини майже на пів року наперед. На цьому напрямку зберігається доволі конкурентна ціна, проте проблемою залишаються терміни постачання: наразі більшість нових контрактів укладаються вже з постачанням у 2027 році. Також не під усі укладені на ринку експортні контракти наразі організована логістика», — пояснив Тарас Коваценко.
Щодо внутрішнього гривневого ринку, то, за словами фахівця, він частково зазнав спаду: лише за два тижні ціни знизилися орієнтовно на 15-20%.
«Найскладніша ситуація спостерігається на сході та в центрі України, адже основними споживачами ріпаку є переробні підприємства, які більшу частину своєї продукції реалізовували через морські порти. Саме тому падіння цін там відчувається інтенсивніше, ніж на заході країни», — вважає комерційний директор «Вілії».
Додатковий тиск на ринок, за його словами, чинить і 10% мито на експорт ріпаку для непрямих експортерів.
«Попри це, культура зберігає високу ліквідність і може бути ефективно реалізована в короткостроковій перспективі», — резюмує експерт.