Багаторічні дослідження популяції клопа шкідливої черепашки, проведені з 1998 по 2024 рік, виявили помітні зміни не лише в чисельності цього шкідника, а й у його просторовому розподілі. Найбільше зростання заселеності шкідником, охопивши як осередки Степу, так і Лісостеп, розпочалося у 2006-2007 роках і досягло свого піку у 2009 році.
Зазначається, що протягом 27-річного періоду досліджень поширення клопа залишалося нерівномірним. Зокрема, у зоні Степу рівень заселеності площами шкідником знижувався інтенсивніше, ніж у Лісостепу. Особливо стрімким цей процес був у 2016-2024 роках, порівняно з попередніми 18 роками.
Дослідники пов’язують таку динаміку популяції клопа шкідливої черепашки передусім із погодними умовами весняного періоду. На тлі глобального потепління найбільш виражені зміни багаторічної динаміки суми ефективних температур (СЕТ) та гідротермічного коефіцієнта (ГТК) спостерігаються саме в зоні Степу. Натомість, у північному напрямку інтенсивність цих змін поступово зменшується.
Водночас скорочення зони достатнього зволоження ґрунту призводить до поступового зміщення її межі у північно-західному напрямку. Це, у свою чергу, впливає на поширення клопа шкідливої черепашки, яке безпосередньо залежить від значень ГТК.
Таким чином, в умовах зміни клімату зони екологічного оптимуму для клопа шкідливої черепашки поступово розширюються у північному напрямку. Це може сприяти його подальшому поширенню за межі традиційної зони масового розвитку.
Нагадаємо, що весняні заморозки стали головною причиною “депресії” популяції клопа шкідливої черепашки. Погодні умови залишаються ключовим регулятором чисельності цього шкідника.