Останніми днями сильні ранкові заморозки вдарили по фруктових садах у Сербії, спричинивши значні втрати, особливо у західних регіонах країни. Найбільше постраждали ранні сорти кісточкових фруктів, зокрема абрикоси.
Про це пише propozitsiya.com з посиланням на vreme.
За оцінками експертів Інституту плодівництва в районі Чачака, до 95% урожаю абрикосів у цьому регіоні загинуло.
«У Чачаку та околицях майже весь урожай абрикосів знищено через низькі температури. Найбільша шкода сталася, бо дерева перебували в повному цвітінні, коли температура впала до -5°C», – розповів співробітник Інституту плодівництва Ненад Попович.
Схожа ситуація і в інших частинах країни. За словами професора Зорана Кесеровича з факультету сільського господарства в Новому Саді, на рівнинних територіях Воєводини втрати перевищують 90%.
«У районах біля Белграда, таких як Заклопача, пошкоджено 40–50% абрикосів. На Фрушці Горі все залежить від сорту: стійкі сорти NS-6, NS-4 та новий сорт Jelena збереглися, але ранньоквітучі сорти втратили понад 90% урожаю», – зазначив Кесерович.
За його словами, пізні весняні заморозки завдають найбільшої шкоди сербському садівництву. У попередні роки через несприятливу погоду країна втрачала до 200 тисяч тонн фруктів.
Окрім абрикосів, втрати зафіксовано і серед вишень та груш. Однак ситуація з яблуками та сливами поки що не критична.
«Все ще попереду – квітень може стати вирішальним місяцем для садівників. Якщо під час цвітіння слив та яблунь знову вдарять морози, втрати будуть ще більшими», – застерігає Попович.
Точну оцінку збитків експерти зможуть надати лише наприкінці квітня.
Чому заморозки так сильно вдарили по садах
За словами Кесеровича, причина значних втрат – тепла зима.
«Через теплу погоду у січні-лютому бруньки розвивалися швидше, а заморозки 18–19 березня їх просто знищили», – пояснює він.
Такі кліматичні коливання сербські садівники відчувають уже понад десять років. За даними Статистичного інституту Сербії, у 2024 році фруктів зібрали на 1,3% менше, ніж у попередньому році.
Як захистити сади від заморозків
Системи захисту від морозу існують, але не всі можуть собі їх дозволити.
«Є система дощування, але вона дорога і потребує багато води, що проблематично для абрикосових садів у горах», – каже Попович.
Раніше садівники розпалювали вогнища в садах, але зараз це важко робити на великих площах. Дехто використовував спеціальні “фростбастери”, які нагнітають тепле повітря в сади, або димову завісу.
«Найефективніше – це системи антифрост, але вони дорогі. Є нова система SPAG, яку використовують у Європі, але в Сербії вона ще не поширена», – каже Кесерович.
Експерти вважають, що у майбутньому необхідно впроваджувати більше заходів захисту не лише від граду, а й від пізніх весняних заморозків, які завдають найбільшої шкоди врожаю.
Джерело: propozitsiya.com