Європейська комісія не планує нових переговорів з Україною щодо збільшення тарифних квот на низку агропродовольчих товарів, зокрема пшеницю, цукор, біоетанол, етанол та крохмальну продукцію. Водночас Україна пропонує спростити механізм використання вже доступних квот та просить ЄС про фінансову підтримку для компенсації додаткових логістичних витрат після російських атак на портову інфраструктуру. Про це повідомляє польське видання Farmer.pl.
За інформацією видання, представник Європейської комісії заявив, що переговори з українською стороною щодо повторного перегляду експортних квот наразі не плануються.
У Єврокомісії пояснюють таку позицію тим, що переглянута торговельна угода між Україною та ЄС вже створює стабільні, взаємні та передбачувані умови торгівлі. За оцінкою ЄК, чинні квоти є збалансованими.
Квоти для України вже збільшили
Після початку повномасштабної війни ЄС запровадив автономні торговельні заходи (ATM), які забезпечували значну односторонню лібералізацію торгівлі з Україною. Їхню дію продовжували у 2023 та 2024 роках, а 6 червня 2025 року цей режим завершився. Надалі торговельні відносини почали регулюватися оновленими умовами Поглибленої та всеохопної зони вільної торгівлі (DCFTA). Нові правила набули чинності 29 жовтня 2025 року та передбачили поступове розширення доступу українських товарів на ринок ЄС за умови наближення українських стандартів до європейських, зокрема у сфері застосування пестицидів, ветеринарних препаратів та добробуту тварин.
За даними Farmer.pl, порівняно з довоєнними умовами квоти для низки українських товарів уже були суттєво збільшені. Зокрема, для цукру — з 20 тис. до 100 тис. тонн, меду — з 6 тис. до 35 тис. тонн, етанолу — зі 100 тис. до 125 тис. тонн, м’яса птиці — з 90 тис. до 120 тис. тонн, яєць — із 6 тис. до 18 тис. тонн, яблучного соку — з 10 тис. до 30 тис. тонн.
Перегляд впливу нових торговельних умов планувався на 2028 рік. Україна просила збільшити доступ до ринку ЄС
Улітку українська сторона заявляла про намір провести з Єврокомісією додаткові консультації щодо збільшення тарифних квот на чутливу аграрну продукцію, серед якої називали птицю, цукор, мед, пшеницю та кукурудзу.
Одним з аргументів України стали російські удари по чорноморській портовій інфраструктурі, які ускладнюють традиційну експортну логістику та збільшують потребу в альтернативних каналах постачання агропродукції.
Однак, за інформацією RMF FM, на яку посилається польське видання, Єврокомісія не погодилася на подальше збільшення квот. Farmer.pl пов’язує позицію Брюсселя, зокрема, із чутливістю питання українського аграрного імпорту для фермерів ЄС. Водночас це є трактуванням польського видання, тоді як офіційно Єврокомісія аргументує свою позицію тим, що чинна торговельна модель забезпечує збалансовані та передбачувані умови.
Україна пропонує змінити механізм використання квот
Попри відсутність згоди на їх збільшення, переговори щодо умов аграрної торгівлі продовжуються. За інформацією RMF FM, 29 вересня український міністр аграрної політики зустрівся з єврокомісаром з питань сільського господарства та продовольства Крістофом Гансеном.
Під час переговорів українська сторона запропонувала спростити правила використання частини тарифних квот та запровадити гнучкіші механізми для біоетанолу і крохмалю. Ідея полягає в тому, щоб українські експортери могли ефективніше використовувати вже доступні обсяги квот навіть без їх формального збільшення.
Україна просить €1,1 млрд на додаткову логістику
Ще одним предметом переговорів стала фінансова підтримка. За даними RMF FM, Україна порушила питання про виділення €1,1 млрд для компенсації додаткових витрат на транспортування аграрної продукції, які виникли внаслідок російських атак на українські порти.
Утім, як повідомляє польське видання, Єврокомісія поки не взяла на себе зобов’язань щодо надання цих коштів. Факт переговорів щодо цього питання підтвердила речниця Єврокомісії з питань сільського господарства Луїз Боге. Таким чином, на цьому етапі Брюссель не планує нового збільшення тарифних квот для української агропродукції. Натомість предметом подальших переговорів можуть залишатися механізми використання вже погоджених квот та підтримка альтернативної експортної логістики України.