Власне тваринництво може стати не лише джерелом органічних добрив, а й інструментом зниження собівартості вирощування сільгоспкультур. Маючи доступ до гною ВРХ і компостів, у ФГ «Пʼятигірське» коригують норми внесення мінеральних добрив, що дозволяє заощадити до 5000 грн/га на фосфорному живленні та ще 2160 грн/га на калійному.
Про це SuperAgronom.com розповів операційний директор ФГ «Пʼятигірське» Вадим Шпітун.
Власне тваринництво на 4000 голів ВРХ дозволяє господарству зменшити витрати на мінеральне живлення: після внесення гною та компосту можна скоригувати дози фосфору й калію, а в окремих випадках повністю від них відмовитися.
Компост заготовляти і вносити вигідніше з точки зору логістики, каже Вадим Шпітун. Господарство заготовляє близько 25-30 тис. тонн компостів.
Він додав, що коли вносять компости, зважають на вміст у них фосфору, калію і азоту, особливо на фосфор і калій.
«… якщо ви вносите органіку, все одно треба додавати азот. Тож, ми аналізуємо і потім рахуємо, скільки ще треба внести мінеральними добривами. На полях, де внесли 100 тонн гною ВРХ, ми не вносимо фосфору і калію», — каже він.
Норму мінерального фосфору і калію планують залежно від того, який вміст фосфору і калію у компості. Наприклад, у 10 т компосту із вмістом фосфору 0,5% і калію 0,8% фактично міститься 50 кг фосфору і 80 кг калію.
«Якщо взяти, наприклад, 100 кг амофоса, ціна якого сягає до 48 000 грн/т, економія виходить близько 5000 грн/га по фосфору, а по калію, якщо брати ціну калію хлористого 27 000 грн/т, то 2160 грн/га економії», — аргументує аграрій.
При цьому стандартна норма компосту, яку вносять на полях у ФГ «Пʼятигірське», — 10, максимум 15 т/га. Вищі норми внесення, зі слів Вадима Шпітуна, економічно недоцільні.
Меланія Несмачна, SuperAgronom.com