Терміни посіву озимого ріпаку повинні відповідати темпам осіннього розвитку гібриду. Це підтвердив експеримент, проведений на «Байєр Агро Арені» в Умані, де рослини порівнювали при ранньому, оптимальному, пізньому та ультрапізньому висівах.
Для успішної зимівлі ріпаку оптимальною є фаза 8–10 листків, тоді як 4–5 листків є мінімально допустимим для виживання рослини. Гібриди з повільним розвитком потребують більше часу для формування кожного нового листка, тому їх рекомендують сіяти раніше. Натомість швидкорослі сорти можна висівати пізніше.
Середньостиглий гібрид ДК Ексайтед характеризується швидким осіннім ростом та гнучкістю щодо термінів посіву. При ультрапізньому висіві рослини були нижчими, проте зона плодоношення, кількість та вага стручків на відібраних типових рослинах залишилися близькими до показників, отриманих при пізнішому серпневому посіі.
Аналогічну реакцію продемонстрував ДК Ексцентрик — нова середньопізня культура, яка, на відміну від більшості гібридів цієї групи, демонструє швидкий розвиток восени. При зміщенні термінів посіву його стебло помітно вкорочувалося, однак зона плодоношення змінювалася незначно. Отже, цей гібрид придатний для пізніх та ультрапізніх строків сівби.
На противагу цьому, середньопізній ДК Експоз восени розвивається повільно. Він насамперед призначений для ранніх строків посіву: за наявності вологи, сівбу можна починати наприкінці липня. Для ультрапізнього висіву цей гібрид не рекомендується, оскільки рослинам може не вистачити тепла та часу для досягнення оптимальної фази перед настанням зими.
Водночас у Bayer підкреслюють: підрахунок та зважування стручків на окремих рослинах дозволяють оцінити реакцію гібридів, проте остаточну врожайність ріпаку встановлюють лише шляхом прямого збору врожаю.