Цього року травень на Чернігівщині видався доволі сухим, червень – занадто вологим, а липень – спекотним. У зв’язку зі змінами клімату аграріям на Чернігівщині вже вкотре доводиться боротися із засухою. Про це пише propozitsiya.com з посиланням на 0462.ua. «В Україні за останні 30 років температура зросла на 1,7° C. Основний показник, від якого залежить аграрний сектор, це кількість опадів. Якщо недостатньо вологи в ґрунті, то рослина не засвоює поживні речовини. Цього року була тривала засуха, яка є й досі, і зрозуміло, що урожай багатьох культур буде нижчим. Також ми пам’ятаємо, що весною були заморозки. Якщо брати садівництво, яке набирає популярності на Чернігівщині, ягідництво, то заморозки заподіяли великої шкоди. Також це негативно вплинуло на деякі групи ранніх зернових культур», – пояснює завідувач кафедри лісового господарства та агротехнологій НУ «Чернігівський колегіум» імені Т. Г. Шевченка Григорій Мачульський. Науковець говорить, що пристосуватися до таких змін клімату аграріям допоможе запровадження новітніх передових технологій вирощування, та використання засобів хімізації, тобто пестицидів і добрива. Також Григорій Мачульський зазначив, що наразі науковці займаються переглядом термінів посіву озимих зернових. «Якщо взяти озимі зернові культури, то термін посіву в нашій зоні – це остання декада серпня, перша і друга декада вересня. Тобто вже потрібно сіяти, якщо враховувати рекомендації, які були створені раніше. Зараз науковці, які займаються дослідженням і вивченням зернових культур, переглядають питання термінів посіву. Скоріш за все, терміни будуть зміщені, тому що і посуха, і зерновим, які ми сіємо в останній декаді серпня, важче перезимувати, враховуючи малосніжні зими», – розповідає Григорій Мачульський. Про зміщення термінів посіву розповідає й Микола Пономаренко, директор СТОВ «Десна», що займається вирощуванням картоплі та різних інших культур неподалік Чернігова. «Садили й на місяць раніше, і на місяць пізніше, – ділиться підприємець. – Раніше садили, тому що ми завжди прагнули, оскільки поливу немає, щоб на старті для рослини була вода. Але в цей період пішли активні дощі, і відбулося перезволоження. Зрозуміло, що в поле не могли зайти, тому чекали тепла, і потім посадили на місяць пізніше. Де картоплю саджали раніше, там уже копаємо. У серпні ніколи такого не було, зазвичай, у кращому випадку, починали у вересні, а цього разу на місяць раніше. А те що пізніше садили, ще доходить, але воно має не такий розвиток, як потребує. З зерновими теж така ситуація. Імпортна пшениця за аналізами має статус фуражної, тобто четвертого класу, замість першого й другого. Ось такі наслідки зміни клімату.» Окрім кліматичних змін аграрії враховують й економічну доцільність. Оскільки у рік повномасштабного вторгнення підприємці не могли реалізувати зернові, то посівні площі соняшнику й ріпаку збільшилися, оскільки ці культури можна продати швидше та вигідніше. «У червні за день випала місячна норма опадів. Земля оброблена, посаджена картопля, і там утворюються озера, бо за 3 години випадає велика маса води, яка збігає в найнижчу точку на полі, й накопичується. Це багато кубів води. Знаходячись у воді, посівна піде на знищення. А тут спека сорок градусів деякий період стояла, і вже була засуха. Уже можна сказати, що урожайність на 10% нижча, порівняно з попереднім роком», – розповідає Микола Пономаренко. Також підприємець зазначив, що урожайність зернових цього року теж нижча, а от показники люпину наблизилися до норми. За словами пана Миколи, цього року хороший урожай мають люди, які займаються кавунами та динями.
Джерело: propozitsiya.com