Для проведення посівних кампаній навесні та восени, розрахунків з орендодавцями землі та погашення позик українському агропромисловому комплексу потрібно приблизно 500 мільярдів гривень. Без фінансової допомоги від держави та міжнародних організацій деякі сільськогосподарські підприємства можуть зменшити площі посівів або припинити свою діяльність.
Про це повідомив Денис Марчук, заступник голови Всеукраїнської аграрної ради.
За його словами, через труднощі з експортом морем, зниження цін на продукцію та накопичення великих обсягів зерна, аграрії втратили можливість швидко реалізовувати зібраний врожай і отримувати оборотні кошти. Якщо раніше продаж виробленої продукції забезпечував фінансування польових робіт, придбання пального, виплату заробітних плат, податків та погашення позик, то зараз ця схема практично не функціонує.
— Наразі для осінньої та весняної посівних кампаній потрібно близько 500 млрд грн. Це значні фінансові ресурси, і ми розуміємо, що український бюджет не зможе самотужки покрити ці витрати. Тому тривають переговори з міжнародними партнерами щодо підтримки вітчизняного агросектору. Ми маємо бажання працювати, але виробники не мають необмежених резервів. Необхідно терміново знайти необхідні кошти протягом наступних місяців, — зазначив Денис Марчук.
У Всеукраїнській аграрній раді підкреслюють, що одним з ключових методів підтримки має стати полегшення доступу виробників до позикових коштів.
Серед першочергових заходів ВАР називає впровадження додаткових програм кредитування для посівної, реструктуризацію наявних позик та державне гарантування кредитних портфелів, що стимулюватиме банки до активнішого кредитування агробізнесу. Крім того, асоціація закликає зберегти актуальний формат державної програми «Доступні кредити 5-7-9%», аби аграрії й надалі могли використовувати залучені кошти для фінансування своєї поточної господарської діяльності.
Як зазначив Денис Марчук, нестача фінансування може спричинити серйозні соціальні наслідки. Якщо сільськогосподарські виробники не отримають доступу до потрібних ресурсів, їм доведеться скорочувати посівні площі або залишати частину земель під закіс. Деякі підприємства можуть зовсім припинити свою діяльність.
У такому випадку під загрозою опиниться не тільки виробництво сільськогосподарської продукції та зайнятість у сільській місцевості, але й своєчасне здійснення орендних платежів мільйонам власників земельних паїв.
— За кожним фермерським господарством стоять не тільки його працівники, але й сім’ї пайовиків, які передають землю в оренду. Вони мають отримати орендну плату, але коли аграрій змушений продавати свою продукцію собі у збиток, йому просто нічим розраховуватися. Саме тому позикова підтримка є необхідною не лише для агросектору, але й для запобігання негативним соціальним наслідкам, — підкреслив Денис Марчук.