Фото: SuperAgronom.com
Картопля належить до культур, захист яких потребує більше, ніж 2-3 обробки. Надто багато шкідників прагнуть поживитися її листям, корінням та бульбами, завдаючи шкоди рослинам, яким складно самостійно протистояти загрозам. Питання врожайності та якості є однаково важливими, а засоби захисту можуть складати до десятої частини витрат на виробництво продукції.
Гербіцидний захист картоплі
Загалом, бажано зменшити вплив гербіцидів на полі ще до посадки картоплі, застосовуючи в першу чергу механічні методи боротьби з бур’янами. Це не дасть 100% результату, але суттєво знизить конкуренцію для картоплі та полегшить роботу фермера/агронома.
Досвідчені картоплярі зазвичай використовують як ґрунтові, так і страхові схеми. Досходове внесення гербіцидів проводиться на етапі формування гребенів або за кілька днів після посадки.
Вибір діючих речовин залежить від багатьох чинників, таких як забур’яненість поля, попередники, чутливість сорту, погодні умови (зокрема, наявність вологи та температурні режими).
«Щодо особливостей гербіцидного захисту, я маю свою думку. Я категорично проти використання системних гербіцидів під час вегетації картоплі, за винятком грамініцидів. Грамініциди захищають від злакових бур’янів і не пригнічують, не викликають фітотоксичності у рослин картоплі. Натомість системні препарати, спрямовані проти дводольних видів бур’янів, таких як амброзія, та інших, а також падалиця соняшника, дуже пригнічують розвиток картоплі. Практично одна обробка, навіть за половини норми, призводить до 5-7 днів зупинки росту. І рослині потім потрібен час, щоб оговтатися від цього стресу», — підкреслює Віктор Різник, консультант компанії «Агріко Україна».
Читати також: Вирощування картоплі в Україні: сучасні системи живлення для врожайності та якості
За його словами, може знадобитися навіть 2-3 обробки, якщо в посівах картоплі з’явилися дводольні бур’яни. Це особливо критично для ранніх сортів. Тому, каже фахівець, дуже важливо застосовувати ефективні ґрунтові схеми. А системні гербіциди використовувати лише як виняток і в мінімальних дозах.
«І обов’язково після цього підтримати рослини антистресантами. Також підживити, наприклад, сумішшю сульфату магнію з карбамідом по 2,5 кг/га — це обробка, яка відновить їхню зелену масу і стимулюватиме ріст», — додав Віктор Різник.
Найбільш поширеними на сьогодні для картоплі є гербіциди з діючою речовиною метрибузин. Це єдині універсальні гербіциди для товарних і насіннєвих посадок, рекомендовані для обробки ґрунту після формування гребенів, а також для обробки рослин картоплі та бур’янів під час вегетації. Їм притаманна як ґрунтова, так і системна дія. Кращий ефект забезпечує дробове комбіноване використання, зауважив фахівець.
Зі свого боку Сергій Корнюшенко, менеджер з розвитку агротехнологій Південного регіону LNZ Group, зазначив, що посуха та перепади температур можуть негативно впливати на внесення засобів захисту.
«Наприклад, протизлакові гербіциди потрібно вносити післясходово (починаючи з висоти рослин 10-15 см), і є чіткі обмеження. Скажімо, хізалофоп-п-етил працює при +10-12 °С. Клетодим працює вже за середньодобової температури +15°С. Тому варто спостерігати за погодними умовами, щоб підібрати відповідний продукт. Адже за неоптимальних умов ефективність препарату знижується на 20-30%», — наголосив фахівець.
Він додав, що в портфелі бренду DEFENDA є препарат Рим (римсульфурон, 250 г/кг), який застосовується проти деяких дводольних і злакових бур’янів. Також як страхові проти злакових застосовуються Блейд (клетодим, 120 г/л) та Харума (хізалофоп-п-етил, 125 г/л). Універсальні поради щодо їх застосування надати складно, адже все залежить від температурного режиму, вологозабезпечення, типу ґрунту та забур’яненості поля, підкреслив Сергій Корнюшенко.
Захист картоплі від хвороб
Картоплю уражає широкий спектр збудників хвороб, зокрема грибкових (фітофтороз, альтернаріоз, ризоктоніоз), бактеріальних (чорна ніжка), а також вірусних (вірусна мозаїка).
Як зазначив Сергій Корнюшенко, найбільш небезпечними для картоплі є фузаріоз та бактеріальні гнилі.
За його словами, важливим способом зменшення ризиків є сівозміна. Не бажано повертати картоплю на те саме поле через 2-3 роки. І варто садити еліту, якщо прагнете отримати кращий і здоровіший урожай.
Загалом, фунгіцидні обробки на картоплі проводять багаторазово через серйозні загрози для культури. І поки що не винайдено засобів довготривалої дії від усього різноманіття збудників.
«Якщо ми говоримо про планування захисту від хвороб, то при вирощуванні товарної картоплі фунгіцидні обробки проводять практично кожні 8-12 днів (залежно від умов). Відповідно, за період вегетації така картопля потребує 8-10 обробок. А для насіннєвої інтервал може бути і 5-7 днів, а кількість обробок подеколи сягає 12», — зазначив Віктор Різник.
Йдеться саме про превентивні, заплановані обробки. Професійні картоплярі не допускають розвитку хвороби.
Читати також: 7 найбільш поширених грибних хвороб картоплі — особливості і заходи захисту
А починається захист, звісно, з протруювання насіннєвого матеріалу. Адже чимало збудників чекають на насіннєву бульбу в ґрунті, насамперед ризоктонія.
За словами Віктора Різника, цей збудник становить першу загрозу, оскільки розвивається за нижчих температур. А вже потім, за вищих температур, “підключаються” парша, фузаріоз, фомоз, пітіоз. Тож фунгіцидний протруйник є обов’язковим. Так само без інсектицидного обійтися не можна, бо не меншу загрозу для картоплі становлять ґрунтові шкідники.
«Деякі препарати, такі як Селест Топ, є двокомпонентними і мають як фунгіцидну, так і інсектицидну складову. А, наприклад, ефективний фунгіцид Серкадіс, але це суто фунгіцид, тож потрібно додати інсектицид до суміші для протруювання», — зазначив фахівець.
Інсектицидний захист буде розглянуто далі, а поки що продовжимо про фунгіцидний, бо є про що говорити.
Більшість препаратів, що застосовуються для контролю хвороб на картоплі, так би мовити, “одноручки”. Тобто діють проти певної хвороби.
«Наприклад, препарат Сігнум захищає більше від альтернарії, тому для захисту від фітофтори його необхідно посилити іншим препаратом. Наприклад, Зорвек Інкантія, або Акробат, або Банджо тощо. Не можна будувати системи захисту на основі одного чи 2-3 препаратів. Сьогодні асортимент їх на ринку чималий і дає величезні можливості для агронома побудувати антирезистентну систему захисту картоплі так, щоб за будь-яких умов бути максимально убезпеченим від різноманітних небезпек», — підкреслив Віктор Різник.
Здорові бульби картоплі
Він додав, що в Україні поки що є доступ до широкої палітри діючих речовин та засобів захисту, тож є можливість вибрати препарат на певних етапах, фазах розвитку, за певних умов.
Під час вегетації перш за все потрібен захист від фітофтори. Для неї комфортні умови: прохолодні ночі, перезволоження та денна температура близько 17-20°С. Проти фітофторозу, за словами Віктора Різника, ефективні вже названі препарати Акробат, Банджо, Зорвек Інкантія, а також Ридоміл Голд, Банджо Форте.
За інших умов, тобто за дефіциту вологи та високих температур, які тривають довго, але при цьому випадають роси — розвивається альтернаріоз.
«До речі, ця хвороба раніше була більше “книжковою”, згадувалася у підручниках для студентів та викладачів фітопатології. Сьогодні ж вона вже “вийшла у поля” і стала на першому місці, навіть вище за фітофтороз. Бо клімат змінюється — в бік ґрунтових посух, високих температур, повітряних посух. Наприклад, у 2024 році повітряна посуха практично за 2-3 дні спалювала рослини картоплі, які ставали білими як папір. І таке спостерігалося навіть на Київщині та Чернігівщині», — згадує експерт.
Він наголошує, що нині заходи захисту від фітофтори більше спрямовані на утримання ситуації під контролем. А от альтернаріоз — це більш критична проблема, на якій потрібно зосередитись. Альтернарію контролюють інші препарати. Зокрема, він називає Сігнум, Пропульс, Ревіона.
«Також є фунгіцид Ревус Топ, який, до речі, один із небагатьох, захищає і від фітофторозу, і від альтернаріозу. Тож залежно від умов та спрямування врожаю плануємо 10 або 12 фунгіцидних обробок. Хоча, звісно, з досвіду знаю — заплановані заздалегідь схеми зазвичай у ході сезону часто змінюються, залежно від умов вирощування», — підкреслив Віктор Різник.
Як зазначив Орест Тичко, директор з виробництва CPG Agri (підрозділ Централ Плейнс Груп), контроль фітофторозу та альтернаріозу в компанії базується на системному застосуванні фунгіцидів з різними механізмами дії — для запобігання резистентності.
«Використовуємо препарати із груп контактних, трансламінарних та системних фунгіцидів, зокрема Ревус Топ, Ридоміл Голд, Інфініто та Зорвек Інкантія. У розрізі контролю альтернаріозу застосовуємо також додаткові рішення, такі як Сігнум, Пропульс та Ревіона», — розповів фахівець.
Інсектицидний захист картоплі
Згадане протруювання насіннєвих бульб захистить майбутню рослину насамперед від таких ґрунтових шкідників, як личинки коваликів (дротяники), личинки травневих хрущів та ін.
«Обробляючи бульби, ми не даємо можливості їм при першій міграції у верхні шари ґрунту пошкоджувати кореневу систему столової бульби. Звичайно, цей захист тримається певний період. І якщо йдеться про вирощування картоплі тривалого зберігання, то ще вноситься гранульований фіпроніл (наприклад, препарат Регент). Він має довший період захисної дії, тому у вирощуванні картоплі тривалого зберігання, для промислової переробки — це вже обов’язковий елемент захисту», — зауважив Віктор Різник.
Він додав, що зазвичай гранульований фіпроніл вносять одночасно з посадкою картоплі. Хоча, якщо є можливість, то краще це зробити пізніше, адже в перший період захист забезпечуватиме протруйник — близько місяця після появи сходів. І якщо внести гранульований інсектицид із запізненням, то загальний період захисту триватиме довше.
«Є нюанс: якщо ми вносимо гранули під час формування гребенів, то можемо пошкодити кореневу систему картоплі, яка вже починає розвиватися. Тому в такому разі дуже важливо правильно налаштувати гребнеутворювач, щоб пошкодження були мінімальними», — підкреслив фахівець.
Також він радить перед плануванням висадки картоплі на полі провести не лише агрохімічний аналіз ґрунту для побудови системи живлення, а й розкопки для визначення щільності наявних ґрунтових шкідників.
«Якщо на 1 м2 їх менше 2, то, в принципі, це невелика загроза. І треба ще подумати, чи варто вносити Регент, чи достатньо буде обробки іншим інсектицидом. Якщо їх 3-4 і більше, а буває й 10 і більше, то, звичайно, без гранульованого фіпронілу та відтермінування його внесення у період утворення гребенів не обійтись», — зазначив Віктор Різник.
Якщо говорити про всім відомого колорадського жука, то першу його хвилю зазвичай долає протруювання. Наступні хвилі, які залежать від погодних умов, знімаються внесенням інсектицидів разом із плановими фунгіцидними обробками, і починаються вони десь у червні.
«Якщо погода нормальна, тобто прохолодна, немає високих температур, це може бути Карате Зеон чи Конфідор. Якщо ж уже висока температура, то тут потрібні двокомпонентні препарати, наприклад Ампліго, Протеус чи Енжіо. Тобто агроном має інформацію, знає ці препарати і залежно від температурних умов та щільності шкідників обирає продукт, який працюватиме саме в цих умовах», — підкреслив Віктор Різник.
Як наголосив Сергій Корнюшенко, якщо 10-15 років тому з колорадським жуком можна було боротися просто альфа-циперметрином, то нині шкідник вже виробив резистентність до цієї діючої речовини. І нею хіба що можна знімати личинок раннього розвитку. У більш “старшому” віці самостійно не спрацьовує навіть сильніший імідаклоприд, тому слід застосовувати ще більш потужні препарати.
«Загалом же від низки шкідників картоплю добре захищають такі продукти бренду DEFENDA як Октант Турбо (тіаметоксам, 141 г/л + лямбда-цигалотрин, 106 г/л), Бомбардир Дуо (імідаклоприд, 300 г/л + лямбда-цигалотрин, 100 г/л). Для внесення через систему крапельного поливу гарним варіантом буде Твікс (циперметрин + хлорпірифос). Престо (лямбда-цигалотрин, 200 г/л + клотіанідин, 50 г/л) — чудовий препарат, який вирішує проблему шкідників уже по вегетації», — розповів Сергій Корнюшенко.
Як зазначив Віктор Різник, ще один шкідник — нематода — потребує окремої розмови та індивідуальних підходів. Тому загалом можна зазначити, що ця проблема контролюється насамперед сівозміною та якістю насіннєвого матеріалу. Бо використання нематоцидів — це дуже дороге питання, їх обмежена кількість на ринку (наприклад, нещодавно Bayer зареєструвала препарат Веранго Прайм), але без дотримання перших двох умов ефективність хімічного захисту значно знижується.
Читати також: Нематоди — невидима загроза врожаю. Як зменшити популяцію за допомогою технології
А взагалі, наголосив фахівець, запланована технологія — це схема, а реальний захист культур, і картоплі зокрема, це дуже творча робота, яка вимагає знань і гнучкості.
Алла Гусарова, SuperAgronom.com, 2026