Вплив ваточника сирійського на врожайність кукурудзи

Ваточник сирійський (Asclepias syriaca) – це агресивний багаторічний бур’ян, який стрімко поширюється на полях із кукурудзою, завдаючи значних агрономічних та економічних збитків. Він вирізняється високою стійкістю та живучістю, легко переносячи як агротехнічні, так і хімічні заходи боротьби.

Ця рослина має потужну конкурентну силу проти більшості сільськогосподарських культур, що призводить до суттєвого зниження їхньої продуктивності. Сильна коренева система, швидке вегетативне розмноження та алелопатична дія ваточника сирійського спричиняють дефіцит світла, вологи та поживних речовин для кукурудзи. Традиційні методи механічного контролю часто неефективні через здатність рослини до регенерації. Відсутність належного контролю може призвести до катастрофічного падіння врожайності – до 80%. Водночас, застосування гербіцидів потребує науково обґрунтованого підходу, аби мінімізувати негативний вплив на агроекосистему та зберегти врожайність кукурудзи.

Отже, дослідження впливу різних рівнів забур’яненості ваточником сирійським на ріст, розвиток та врожайність кукурудзи, а також оцінка ефективності сучасних гербіцидів у рамках інтегрованої системи контролю цього небезпечного бур’яну залишаються актуальними. Попри значні досягнення у боротьбі з ваточником сирійським, оптимізація застосування гербіцидів та механічних методів, а також адаптація стратегій до мінливих кліматичних умов і характеристик ґрунтів потребують подальших наукових досліджень.

З метою оцінки впливу різних ступенів забур’яненості ваточником сирійським на кукурудзу, на дослідних ділянках ДПДГ «Саливінківське» було проведено польовий експеримент. Дослідження фокусувалося на ефективності гербіцидних обробок у боротьбі з цим бур’яном та збереженні продуктивності кукурудзи.

Схема досліду

Експеримент передбачав декілька варіантів рівня забур’яненості ваточником сирійським та відповідні системи захисту від бур’янів:

• Варіант 1 (Контроль): Відсутність ваточника сирійського. Система захисту – без обробки (природний фон забур’яненості).
• Варіант 2: 1–2 рослини ваточника сирійського на м². Система захисту – обприскування посівів гербіцидом Лаудіс (0,4–0,5 кг/га) у суміші з Меро (1,0–2,0 л/га).
• Варіант 3: 8–10 рослин ваточника сирійського на м². Система захисту – обприскування посівів гербіцидом Стеллар (1,25 л/га) у суміші з поверхнево-активною речовиною Метолат (0,8–1,25 л/га).

Кожна експериментальна ділянка мала площу 10 м² і досліджувалася в чотирикратному повторенні. Для експерименту були обрані гібриди кукурудзи, адаптовані до місцевих кліматичних умов. Густота посіву кукурудзи становила 70 тис. рослин/га.

У контрольному варіанті, де не було конкуренції з бур’янами, рослини кукурудзи демонстрували оптимальні показники росту: висота сягала 220 см, кількість листків – 14, а індекс листкової поверхні – 4,5.

Відсутність контролю забур’яненості посівів кукурудзи призвела до значного зниження показників росту. Висота рослин скоротилася до 112 см (майже вдвічі менше, ніж у контролі), кількість листків зменшилася до 8, що свідчить про загальне пригнічення розвитку. Індекс листкової поверхні знизився до 1,6, обмежуючи фотосинтетичну активність.

Таблиця 1. Вплив рівня забур’яненості ваточником сирійським на ріст і розвиток кукурудзи (середнє за 2022–2024 рр.)

За наявності 1–2 рослин ваточника сирійського на м² висота рослин кукурудзи знизилася до 197 см (на 10,5% менше, ніж у контролі). Кількість листків зменшилася лише на одиницю (13 листків), що свідчить про відносно незначний негативний вплив. При високому рівні забур’яненості (8–10 рослин/м²) рослини кукурудзи були суттєво пригнічені: їхня висота становила 153 см (на 30,5% менше, ніж у контролі), а кількість листків зменшилася до 10. Індекс листкової поверхні знизився до 2,2, що вдвічі менше, ніж у контрольному варіанті.

Застосування гербіцидів Лаудіс (0,4–0,5 кг/га) у суміші з Меро (1,0–2,0 л/га), а також Стеллар (1,25 л/га) у суміші з Метолат (0,8–1,25 л/га) дозволило підтримувати показники росту кукурудзи на рівні контрольного варіанту. Це підтверджує високу ефективність цих препаратів у контролюванні ваточника сирійського.

За високого рівня забур’яненості посівів кукурудзи ваточником сирійським (8–10 рослин/м²) без будь-якого захисту, урожайність критично знизилася до 2,1 т/га. Зменшення врожайності на 80% порівняно з контролем свідчить про потужну конкурентну здатність ваточника сирійського в агроценозі кукурудзи.

У разі незначної забур’яненості посівів кукурудзи ваточником сирійським (1–2 рослини/м²) урожайність становила 8,3 т/га, що на 20,9% нижче, ніж у контрольному варіанті. При більш щільному забур’янні (8–10 рослин/м²) урожайність знизилася до 4,8 т/га (на 54,3% нижче за контроль).

Обприскування посівів гербіцидами позитивно вплинуло на врожайність кукурудзи, значно зменшивши її втрати від забур’яненості ваточником сирійським. Схема із застосуванням гербіцидів Лаудіс + Меро забезпечила врожайність 9,7 т/га (зниження лише на 7,6% від контролю), а схема Стеллар + Метолат – 9,4 т/га (зниження на 10,5%). Обидві системи захисту ефективно мінімізували негативний вплив бур’яну, дозволивши зберегти понад 90% урожаю порівняно з контролем. Це свідчить про високу ефективність гербіцидного захисту у контролюванні ваточника сирійського.

Таким чином, високий рівень забур’яненості ваточником сирійським (8–10 рослин/м²) суттєво пригнічує розвиток кукурудзи, знижуючи її висоту, кількість листків та фотосинтетичну активність. Навіть незначна кількість бур’яну (1–2 рослини/м²) вже призводить до суттєвого зменшення продуктивності культури, хоча й не спричиняє катастрофічних втрат урожайності. Висока конкурентна здатність ваточника не лише знижує врожайність, але й ускладнює збирання врожаю. Тому гербіцидний захист є невід’ємною частиною інтегрованої системи контролю ваточника сирійського для забезпечення стабільної продуктивності кукурудзи.