Зважаючи на особливості розвитку озимих культур восени, одним із перших завдань на полях має стати проведення такого, нині вже дещо забутого у багатьох господарствах, агроприйому, як боронування посівів.
Насамперед, необхідно визначити, які саме посіви потребують боронування, а де цей захід є недоцільним. Рекомендується проводити боронування на тих посівах озимини, де рослини восени досягли доброго розвитку або переросли, з ознаками відмерлого листя, де присутні вимерзлі рослини падалиці попередника, зокрема злакових культур (оскільки вони можуть бути джерелом хвороб і шкідників), а також на посівах із середнім рівнем розвитку рослин на щільних, глинистих ґрунтах.
З обережністю, попередньо здійснивши пробне боронування на межі поля, слід застосовувати цей метод на посівах, де рослини перебувають у стадії початку кущіння, або на легких супіщаних ґрунтах, аби уникнути пошкодження чи підриву кореневої системи рослин. Категорично забороняється боронування слабкорозвинених, зріджених посівів, особливо на легких ґрунтах, де рослини можуть бути повністю вирвані із землі або засипані ґрунтовими грудками, що негативно вплине на їх відновлення або призведе до загибелі.
Ключові завдання, які вирішує боронування посівів озимих культур: ліквідація відмерлих листкових решток основної культури, що виникли внаслідок несприятливих зимових умов або ураження сніговою пліснявою, а також загиблих рослин падалиці попередника та бур’янів; руйнування ґрунтової кірки; покращення аерації та стимуляція мікробіологічної активності, особливо на ґрунтах важкого складу.
Винятково важливим під час боронування посівів є правильний вибір відповідних сільськогосподарських знарядь. Тип борони має добиратися з урахуванням стану посівів, густоти та ступеня розкущення рослин, типу ґрунту, обсягу відмерлих рослинних залишків. Зубові борони, такі як БЗСС-1,0, БЗЛС-1,0 та подібні, що агрегатуються з тракторами потужністю 40–80 к. с., добре підходять для обробітку ґрунту. На посівах озимих культур більш ефективними зарекомендували себе пружинні борони (наприклад, ЗПГ-24 (3); БПН — 12), кут атаки робочих елементів яких можна регулювати залежно від маси рослин, необхідної глибини розпушування ґрунту тощо. Завдяки динамічній дії та вібрації пружинних зубів, ґрунт краще розпушується, видаляються відмерлі рештки і бур’яни, а культурні рослини менше травмуються.
Весняне боронування виконують після досягнення ґрунтом фізичної стиглості. Зазвичай, його проводять перпендикулярно до напрямку посіву. Однак, на перерослих посівах рекомендується спрямовувати агрегат уздовж рядків, що забезпечує більш плавний рух та ретельніший обробіток посіву. При боронуванні полів, розташованих на схилах, роботи слід виконувати впоперек схилу, щоб запобігти ерозії ґрунту, особливо під час вологої весни. Завершувати боронування посівів озимих культур необхідно в максимально стислі терміни.
Варто відзначити, що прикореневе підживлення рослин за допомогою зернотукових сівалок сприяє розпушенню ґрунту та аерації посівів, подібно до боронування. Рух агрегату здійснюється вздовж посіву, при цьому сошники мають бути спрямовані в міжряддя та загортати мінеральні добрива на глибину 4–5 см. Проведення такого агрозаходу доцільне лише на добре розвинених посівах без попереднього внесення добрив по мерзлоталому ґрунту, оскільки на слаборозвинених посівах існує ризик пошкодження основної культури або знищення цілих рядків. Рекомендується застосовувати аміачну селітру для такого підживлення в дозі 1,0–1,5 ц/га.
Застосування боронування посівів озимих культур навесні покращує фітосанітарний стан посіву, забезпечує розпушення верхнього шару ґрунту, що містить корені. Це сприяє кращому забезпеченню кореневої системи рослин киснем, вологою та поживними елементами, а також активізує розвиток поглинаючої поверхні коренів. Усе це створює сприятливі умови для успішного розвитку озимих культур як у ранньовесняний, так і в літній періоди, підвищує стійкість агроценозу до негативних факторів навколишнього середовища та дозволяє збільшити врожайність на 10–20%.
С. Попов, канд. с.-г. наук;
Н. Рябчун, канд. с.-г. наук,
Інститут рослинництва
ім. В. Я. Юр’єва НААН
Дивитись YouTube Video