З інтенсифікацією вирощування зернових культур виникає необхідність захисту рослин від шкідників та хвороб ще з моменту висівання. При вирощуванні пшениці озимої та інших зернових культур в різних зонах України щорічно хвороби знижують продуктивність культур на 10–30 %, деякі закордонні автори вказують на 34 % зниження продуктивності за масового розвитку хвороб.
Останніми роками відмічається збільшення накопичення в ґрунті збудників хвороб. Таке явище частково пов’язане з тим, що масово порушуються сівозміни, спрощуються заради економії системи обробітку ґрунту, що, своєю чергою, сприяє накопиченню в орному шарі ґрунту збудників хвороб та шкідників. На даному етапі ведення сільського господарства спостерігається також зміна співвідношення різних збудників хвороб. Так, раніше домінантним видом грибкового захворювання пшениці озимої була борошниста роса. Проте на теперішній час значного поширення набули септоріоз листків, кореневі гнилі, бура іржа, фузаріоз колоса. Зростає чисельність також шкідників зернових культур, які завдають значної шкоди посівам, багато з них окрім цього переносять вірусні захворювання. Таким чином аналіз стану сучасних агроекосистем з точки зору поширення хвороб та шкідників вказує на те, що він вкрай невтішний. Більш складно наразі отримати стабільно високі врожаї зернових культур без виваженого підходу до проблеми інтенсивного захисту рослин, а саме до вибору способів та конкретних протруйників насіння. Чому слід звертати велику увагу на саме на передпосівну обробку насіння? Здійснюючи комплекс заходів по захисту насінини від збудників хвороб та шкідників, ми створюємо найбільш оптимальні умови росту і розвитку на початкових етапах вегетації. Це в свою чергу сприятиме підвищенню стійкості культури до хвороб та шкідників на наступних етапах розвитку. З іншого боку, є низка хвороб, збудники яких проникають у рослинний організм ще на етапах проростання і початку кущіння. Наприклад спори гриба Fusarium culmorum та інших грибів з цього роду здатні проникати в рослини ще на ранніх стадіях розвитку (кущіння).
Механізм дії основних класів протруйників насіння
Азоксистробін – фунгіцид класу стробілуринів. Особливістю застосування цього препарату є те, що на наступний вегетаційний період застосовувати його не слід. Азоксистробін уповільнює мітохонтріальне дихання шляхом блокування транспорту електронів в ланках енергетичного обмін. Цей препарат має тривалий захисний ефект проти несправжної та борошнистої роси, фузаріозу колоса, пероноспорозу. Дифеноконазол — це системний фунгіцид, протруювач насіння. Особливості дії його не залежать від більшості факторів погоди, проте за зниження температури до 12 ºС і нижче ефективність препарату значно знижується. Дифеноконазол переважає більшість препаратів за спектром дії. Поглинання цього препарату насінням відбувається поступово. Високу фунгіцидну дію препарат проявляє саме в найвразливіші періоди для рослинного організму. Позитивним властивістю цього препарату є те, що обробку насіння можна проводити задовго до посіву – від декількох місяців до року. Під час передпосівної обробки дифеноконазол проникає в глибину насіння та здатен по мірі росту рослин розповсюджуватись по всьому організму. Всередині рослинних тканин цей препарат інгібує ріст міцелію гриба та знижує рівень його спороношення. Імазаліл – системний фунгіцид класу імідазолінів, вирізняється високою фунгіцидною активністю виключно проти гельмінтоспоріозної та фузаріозної кореневих гнилей. Фунгіцидна дія полягає в пригніченні біосинтезу ергостерину в мембранах клітин фітопатогенів. Має високу активність у газовій фазі (Антал, Альфа-Протруйник, Вінцит Форте SC, Оріус 5, Ранкона І Мікс). Карбендазим – д.р. класу бензимідазолів. Це фунгіцид із широкою системною лікувальною та профілактичною діями. Пригнічує мітоз. Ефективний проти церкоспорельозу, кореневих гнилей та сажкових хвороб (Дерозал 500 SC). Іпконозал із класу триазолів захищає від пліснявіння насіння, різноманітних видів сажкових хвороб, гнилей, септоріозу шляхом пригнічення біосинтезу ергостерину (Ранкона І Мікс). Карбоксин – фунгіцид із класу похідних оксатиїну. Це перша сполука в якої були виявлені системні властивості. Спектр дії обмежується переважно грибами з класу Базидіоміцетів. Карбоксин легко вбирається рослинами. Насіння в перші 12 год після проростання поглинає препарат особливо інтенсивно. Діюча речовина впливає на процеси дихання патогену. Селективність дії зумовлена специфічністю проникнення речовини в клітини, позаяк чутливі види збудників швидше її поглинають. Сам механізм дії полягає в інгібуванні окислення сукцинату, що впливає на мітохондріальне дихання. Окрім фунгіцидної дії, карбоксин поліпшує ріст рослин, стимулює засвоєння нітратів та азотний обмін, хоча в початкові фази розвитку може пригнічувати ріст (Вітавакс 200). Металаксил-М – ефективний проти кореневих гнилей. Препарат гальмує або припиняє синтез нуклеїнових кислот, а особливо РНК. Внаслідок інгібування синтезу всіх видів РНК мітоз уповільнюється або взагалі припиняється. Піраклостробін – фунгіцид із класу стробілуринів, контактної пролонгованої дії. Особливо ефективний проти пероноспорозу та борошнистої роси. Уражує мітохондрії патогену, блокуючи надходження енергії до клітин, чим і викликає загибель спор (Іншур Перформ). Прохлораз – контактний і системний фунгіцид з класу імідазолів із захисною й викорінювальною діями. Використовується проти широкого спектра патогенів. Сполука інгібує біосинтез стерину в мембранах клітин збудника (Кінто Дуо, Оріус Універсал ES). Седаксан – новий препарат, який здатний контролювати найбільш широкий спектр збудників грибних хвороб насіння зернових культур (кореневі гнилі, снігова пліснява, сажки, пліснявіння насіння). Седаксан справляє рістстимулюючу дію, посилює ріст і розвиток кореневої системи. Тебуконазол – за механізмом дії схожий на попередню сполуку, ефективний проти збудників кореневих гнилей, пліснявіння насіння. Тефлутрин – інсектицид. Особливістю цього препарату є те, що він утворює активну газову фракцію навколо обробленого насіння. Це газове середовище утворює захисну сферу на відстані 2–2,5 см навколо насінини. Таким чином, грунтові шкідники гинуть ще до того, як встигнуть нанести шкоду насінині чи молодому проростку. Тирам – контактний фунгицид, протруювач насіння з класу диметилдитіокарбамати. Механізм дії: інгібує активність ферментів, що вміщують атоми міді або сульфгідрильні групи. Пригнічує проростання спор та розвиток вегетативних і генеративних органів грибів. Належить до хімічного класу. За умови застосування відповідно до рекомендацій технології не виявляє фітотоксичної дії. Сумісний з більшістю інсектицидів і фунгіцидів. Виробляється у вигляді дво- та трикомпонентних сумішей з: беномілом, карбоксином, тебуконазолом та ін. Препарати на основі тираму зареєстровані в Україні для протруювання насіння у формі: концентрату суспензії; концентрату, який тече, для обробки насіння; водно-суспензійного концентрату. Тіабендазол – високоефективний фунгіцид із класу бензимідазолів, протруйник системної дії. Має захисний і лікувальний ефект. Завдяки метаболітів здатний пригнічувати біосинтез нуклеїнових кислот та процесів дихання. Використовують як протруйник і фумігант (Антал, Вінцит 050 CS, Вінцит Форте SC та інші). Тіаметоксам – інсектицид системної і контактно-кишкової дії, має вплив на колючо-сисних комах. В комах тіаметоксам блокує передачу нервових імпульсів. Тритіконазол належить до триазолів, широко використовується проти пліснявіння насіння та борошнистої роси. Фунгіцидний ефект препаратів на основі тритіконазолу триває від періоду проростання насіння до кущення культури. Ефективно контролює види сажок, септоріоз, кореневі гнилі. За механізмом дії – інгібітор деметилювання біосинтезу стеролів (Іншур Перформ, Кінто Дуо). Ципроконазол – системний фунгіцид який відноситься до класу триазолів. Дана сполука має специфічний вплив на іржасті гриби. Характерною особливістю ципроконазолу є його швидкість надходження до рослинного організму. Він швидко поглинається кореневою системою та листовою поверхнею. Ципроконазол діє за вельми малих концентрацій у випадках зараження насіння сажковими грибами. Дана сполука інгібує біосинтез стеринів в клітинах грибів. На відміну від інших інгібіторів біосинтезу стеринів ципроконазол має більш широкий спектр дії, це пов’язане з його фізико-хімічними властивостями Для захисту сходів пшениці від хлібних жужелиць, злакових мух, цикадок, попелиць, підгризаючих совок, дротяників ефективними є інсектицидні протруйники на основі імідаклоприду (Табу, Гаучо), імідаклоприду та клотіанідину (Табу Нео, Гаучо Плюс), імідаклоприду та альфа-циперметрину (Командор Гранд), тіаметоксаму (Круїзер).
Ефективним також є застосування комплексних протруйників інсектицидно-фунгіцидної дії (Селест Макс, Селест Топ, Юнта Квадро).
Фактори, що впливають на ефективність протруйників насіння
Правильний вибір діючої речовини протруйника і препаративної форми. Для того, щоб вибрати оптимальний препарат, необхідно враховувати, які збудники хвороб чи шкідники будуть наявні в посівному матеріалі і в орному шарі ґрунту поля, де буде проведено посів. Для адекватного вибору діючої речовини бажано зробити аналіз посівного матеріалу та ґрунту на наявність збудників хвороб та шкідників. Слід також враховувати механізм дії препарату — контактної дії, системної чи комбінованої. Здебільшого найбільш ефективними є препарати з декількома складниками – системної та контактної дії. Якщо діюча речовина має високу системну дію, то вона дуже швидко проникає у середину насіння, потім у проросток та досить швидко розкладається. Цього достатньо щоб знищити збудників хвороб всередині рослини (летюча сажка) та на поверхні насіння (тверда сажка), але зовсім не досить для контролю збудників хвороб, які будуть атакувати молоду рослину з ґрунту, або коли ураження проходить після проростання зерна. До таких хвороб можуть бути віднесені різноманітні кореневі гнилі (офібіліозна, фузаріозна, гельмінтоспоріозна та інші). Для ефективного контролю цих збудників необхідно, щоб діюча речовина не була рухливою. Вона повинна знаходитися на насінні протягом тривалого часу, захищаючи від зовнішньої інфекції. Тому однокомпонентні протруйники не зможуть забезпечити повноцінний захист. З одного боку, потрібна високорухлива речовина, яка зможе знищити інфекцію всередині насіння до її потрапляння у стебло, але за рахунок системності вона не забезпечує повноцінного контролю зовнішньої інфекції. Водночас, контактна або малорухлива діюча речовина буде стримувати зовнішню інфекцію, але слабо або зовсім не знищуватиме збудників хвороб усередині зерна. Що стосується внутрішньої інфекції (а це збудник летючої сажки), то з цією проблемою успішно справляється більшість системних триазолів. Складніше підібрати інші компоненти, бо вони хоч і впливають на більшість збудників зовнішньої інфекції, ступінь впливу їх досить різний. Наприклад, флудіоксоніл — найкраща діюча речовина для боротьби з фузаріозами, водночас проти пітіуму (різновид кореневих гнилів) найкращим буде Металаксил-М. При зараженості кореневими гнилями добра ефективність у двокомпонентних протруйників з діючими речовинами дифеноконазолу та ципроконазолу.
Якщо є потреба знищити, крім збудників хвороб, ще й шкідників сходів, слід вибирати комплексні препарати, або додавати до фунгіцидного протруйника ще й інсектицидний. Ефективність дії протруйника значною мірою залежить від того, як він наноситься на насінину та чи рівномірно і надійно її вкриває. Тому в складі якісних протруйників окрім діючої речовини завжди присутні розчинники, полімери, барвники, поверхнево-активні речовини, інгібітори піноутворення. Стосовно препаративної форми, то найбільш ефективна форма у вигляді водорозчинних концентратів суспензій, які добре покривають поверхню насінини, що забезпечує тривалий захист від збудників хвороб та шкідників. Якість посівного матеріалу перед протруюванням. Якість насіння зернових перед обробкою протруйником повинна бути на рівні відповідних державних стандартів. Всі показники: чистота насіння, енергія проростання, зараженість хворобами, вологість насіння повинні бути в нормі. Часто причиною низької ефективності протруйника є низька якість саме посівного матеріалу. Це особливо актуально для насіння, яке довго зберігається і вже має дещо знижену схожість та енергію проростання, оскільки застосування протруйників зазвичай додатково знижує енергію проростання зерна. Технологія протруювання насіння. У великих виробничих компаніях використовуються стаціонарні лінії з калібрування та протруювання насіння, тоді як дрібні фермерські господарства за браком коштів на придбання відповідної техніки змушені застосовувати звичайні бетономішалки або просто перемішувати насіння з протруйником на рівній поверхні. Застосування стаціонарних шнекових протруювачів дає змогу обробляти великі партії насіння, проте за такої технології зростає кількість пошкодженого зерна, також для монтування цих протруювачів та експлуатації на перших порах потрібні значні капіталовкладення. Самохідні протруювачі насіння зернових культур економічно вигідніші та потребують менших матеріальних затрат. В них менший відсоток пошкодженого насіння через відсутність етапів транспортування насіння. Сучасні протруювачі насіння завдяки точному зважуванні насіннєвого матеріалу та подачі відповідної кількості протруйника дозволяють добитись максимальної рівномірності розподілу протруйника по поверхні насіння та максимально економити ресурси. Ефективність процесу протруєння значною мірою залежить від правильного регулювання агрегату під конкретний протруйник та особливості посівного матеріалу. Вплив погодних умов. Сучасні протруйники більш-менш безпечні для культур, що захищаються. Але слід пам’ятати, що будь-які високо системні триазолові протруйники можуть викликати незначне уповільнення проростання. Це дуже важливо при висіві у пізні строки або при посусі. Тому не слід завищувати норму їх використання. Особливо небезпечне підвищення норм витрати препаратів для травмованого насіння.
Таким чином, від правильного вибору протруйника значною мірою залежатиме стан посіву по вегетації і майбутня продуктивність поля. Не слід легковажно відноситись до догляду в початкові фази вегетації, оскільки достатній захист насіння перед сівбою створить передумови формування доброго врожаю зернових культур з високими якісними показниками. О. Гніденко, агроном
Источник: www.propozitsiya.com