У 2020–2024 роках було виявлено корисні види ентомофагів, які зимують як у природних біоценозах, так і в умовах застосування енергозберігаючих систем обробітку ґрунту, а також щодо живлення та заходів захисту рослин. Визначено комплекс факторів, які, поряд із відносно стійкими сортами та гібридами рослин, сприяють механізмам стійкості ентомофагів до сукупності чинників.
У трофічних ланцюгах виявлено показники, що посилюють активність ентомофагів і можуть бути використані для створення сприятливих умов додаткового живлення для дорослих стадій цих комах. Зокрема, це стосується посівів нектароносних рослин (кропу, гречки, моркви на насіння, цибулі, нагідок та інших квітучих видів), які сприяють накопиченню ентомофагів та їх міграції на поля польових сівозмін, забезпечуючи сезонну ефективність понад 62 %.
При цьому висадження поряд із сільськогосподарськими культурами квітучих рослин родини хрестоцвітих сприяє збільшенню чисельності паразитів лучного метелика, совок, біланів та інших видів. Додаткове живлення нектаром подовжує тривалість життя та підвищує плодючість багатьох видів паразитів. Вони стають здатними довше очікувати появи шкідника на стадії заселення. Деяким видам нектар є необхідним для формування яєць (наприклад, тахіна ернестія – паразит лучного метелика), з міграцією у червні-серпні.
Однак для забезпечення безперервного цвітіння нектароносних рослин протягом усього періоду від посіву до збору врожаю, необхідно створювати “квітково-нектарний конвеєр”, висіваючи ці рослини в кілька термінів. Чисельність та ефективність ентомофагів суттєво залежать від методів обробітку ґрунту, зокрема No-till, Mini-till, Strip-till. Метод No-till передбачає збереження цілісної, недоторканої структури ґрунту, залишення на полі стерні та мульчі з подрібнених рослинних залишків, а також прямий посів у борозни, прорізані сівалкою.
Mini-till полягає в мінімальному, поверхневому обробітку ґрунту зі змішуванням лише його верхніх шарів.
Strip-till використовує мінімальний обробіток ґрунту. Цей метод поєднує переваги традиційного обробітку (підсушування та прогрівання ґрунту) з можливістю захисту ґрунту від висихання, оскільки обробляється лише поверхневий шар, куди висівається насіння.
В умовах нових енергозберігаючих систем обробітку ґрунту пріоритетним є широкомасштабне застосування ентомофага трихограми, представника ряду перетинчастокрилих (родина Trichogrammatidae), для біологічної боротьби зі злісними видами шкідників, зокрема з лучним метеликом (Loxostege sticticalis L.). Ефективність цього методу становить 71–76 %, що варто враховувати при впровадженні нових форм ведення польових сівозмін.
Імаго лучного метелика
Гусениця лучного метелика
Гусениця лучного метелика
Проте, в кожному конкретному випадку система заходів має бути обґрунтованою та біологічно спрямованою, враховуючи особливості біології шкідників та ентомофагів, агрокліматичні умови регіону, господарства, вид та генофонд культури, що захищається. Необхідно також визначати вплив систем живлення та наслідки застосування хімічних засобів у ланцюгах сівозміни.
У різних регіонах України доцільно прогнозувати чисельність лучного метелика, спираючись на особливості та ефективність діяльності ентомофагів. Це є одним із ефективних способів біологічного захисту польових культур у короткоротаційних сівозмінах за технологій no-till та mini-till. При цьому характерними ознаками мають бути узагальнені сезонні та багаторічні закономірності механізмів саморегуляції ентомокомплексів у різних ценозах, з числовими регіональними показниками для біологічно орієнтованих заходів контролю фітофагів.
У польових сівозмінах індикаторами ризиків стійкості ентомокомплексів виступають типові наземні хижі павуки, які полюють на комах, зокрема на шкідників культурних рослин. Павуки зустрічаються в ґрунті, під опалим листям, на деревах та трав’янистих рослинах. Вони зимують у стадії яєць, які самки відкладають купками в павутинистий кокон. Деякі види здатні відловлювати своїми павутинами до 400–500 комах за добу.
Ентомофаги основних багатоїдних та спеціалізованих шкідників овочевих, плодово-ягідних культур
|
Види шкідників |
Назви ентомофагів, біологія та екологія |
|
Підгризаючі (озима, оклична, іпсилон) та листогризучі совки (совка-гамма, капустяна, бавовникова та ін.) |
Амофіла піщана – Ammophila sabulosa L., родина сфециди (Sphecidae), ряд перетинчастокрилі (Hymenoptera). Личинка – ектопаразит гусениць совок. Риюча оса амофіла знаходить гусеницю, паралізує її уколом, затягує в спеціально виготовлену нірку, відкладає на неї яйце й закриває нірку. Личинки, що вилуплюються з яєць, живляться гусеницями (хворих та ослаблених не чіпають). Зимують личинки старшого віку в нірці в ґрунті, заляльковуються на початку літа наступного року. Розвивається одне покоління на рік |
|
Вовчок звичайний (капустянка) |
Лара анафемська – Larra anaphema Rossi, родина сфеціди (Sphecidae), ряд перетинчастокрилі (Hymenoptera). Монофаг. Личинка – ектопаразит вовчків. Оси, знайшовши у підземному ході вовчка, витягують його на поверхню, паралізують уколом у нервові ганглії грудних сегментів. Потім самка відкладає яйця біля основи передньої ноги. Згодом вовчок оживає (через 5–6 хв) й заповзає в нірку. Виплоджена з яйця личинка оси розвивається на ньому як зовнішній паразит. Через деякий час вовчок гине, одночасно з передостанньою линькою личинки паразита. Зимують личинки в коконі в нірці біля живителя, який загинув. Розвивається одне покоління на рік |
|
Травневий хрущ, хлібні жуки |
Сколія волохата – Scolia hitra Schr., родина сколіди (Scoliidae), ряд перетинчастокрилі (Hymenoptera). Олігофаг. Личинка – ендопаразит личинок шкідників. Сколія, мігруючи до живителя (личинки), спочатку жалить (паралізує), а потім навколо неї створює комірку на глибині 0,25–1 м, відкладає на личинку яйце й засипає хід. Личинки, що вилуплюються, живляться внутрішніми органами живителя. Личинка сколії через два тижні завершує розвиток, сплітає бурий кокон, в якому зимує. Заляльковується в червні наступного року, оси, що виплодилися, виходять з кокона і прокладають хід на поверхню. Імаго живиться нектаром квіток (синяк тощо). Розвивається одне покоління на рік |
|
Дротяники, несправжні дротяники, гусениці листогризучих та підгризаючих совок, вогнівок тощо |
Степовий красотіл – Calosoma denticolle Gebl., родина жужелиць (Carabidae), ряд твердокрилі (Coleoptera). Імаго та личинки – хижаки. Самки відкладають яйця навесні в ґрунт поодиноко або купками на глибині до 15 см. Розвивається одне покоління на рік або одне покоління на два роки |
|
Гусениці підгризаючих та листогризучих совок |
Жужелиця-головач – Broscus cephalotes L., родина жужелиць (Carabidae), ряд твердокрилі (Coleoptera). Жуки та личинки – хижаки, знищують гусениць та інших комах. Самки відкладають яйця в ґрунт у весняний період. Зимують жуки та личинки старшого віку в ґрунті. Розвивається одне покоління на рік |
|
Гусениці підгризаючих совок, лучного метелика |
Червононога жужелиця – Carabus cancellatus L., родина жужелиць (Carabidae), ряд твердокрилі (Coleoptera). Жуки та личинки – хижаки гусениць. Зимують у стадії жуків та личинок у ґрунті. Розвивається одне покоління на рік |
|
Гусениці підгризаючих (озимої та інших) і листогризучих (зернової й бавовникової) совок |
Poras – Rogas dimidiatus Spin, родина браконід (Braconidae), ряд перетинчастокрилі (Hymenoptera). Личинка – ендопаразит гусениць. Олігофаг. Самки відкладають яйця поодиноко в тіло гусениць 3-4-го віку. Паразит завершує розвиток у гусеницях 5-6-го віку в ґрунті. Личинки заляльковуються в коконі, що утворюється з муміфікованих покривів живителя. Вилітає доросла комаха, прогризаючи отвір у коконі. Зимує личинка в коконі, що знаходиться всередині загиблої гусениці в ґрунті. Розвиваються два покоління на рік |
|
Гусениці підгризаючих (озимої та інших) і листогризучих (зернової й бавовникової) совок |
Евтаніакра – Eutanyacra picta Schrnk., родина справжніх їздців (Ichneumonidae), ряд перетинчастокрилі (Hymenoptera). Личинка – ендопаразит гусениць совок. Самки відкладають яйця на гусениць середнього та старшого віку. Личинки, що вилупилися, проникають у тіло живителя та живляться його вмістом. Гусениці совок, уражені паразитом, зменшуються в розмірі, стають малорухливими, млявими. Зимують личинки в гусениці живителя. Розвиваються два покоління на рік |
|
Гусениці підгризаючих (озимої та окличної) совок |
Банхус серповидний – Banchus falcatorius F., родина справжніх їздців (Ichneumonidae), ряд перетинчастокрилі (Hymenoptera). Личинка – ендопаразит гусениць молодшого віку. Самки відкладають яйця під шкіру гусениць молодшого віку. Личинки, що вилупилися, живляться вмістом гусениць. У разі відкладання на гусеницю кількох яєць, розвиток завершує лише одна личинка. Зимують личинки в гусениці живителя. Розвиваються два покоління на рік |
|
Дротяники (личинки коваликів родів Agriotes та Corymbites) |
Паракодрус – Paracodrus apterogines Hal., родина проктотрупід (Proctotrupidae), ряд перетинчастокрилі (Hymenoptera). Личинка – груповий ендопаразит дротяників. Самка відкладає до 50 яєць у кишкову порожнину дротяника (анальний отвір, між останніми сегментами черевця). Личинки, що вилупилися, живляться вмістом дротяників. Тіло дротяника, уражене паразитом, здувається, вони стають млявими, блідими. Після трьох линьок личинки паразита заляльковуються в шкірці знищеного дротяника, а дорослі їздці з’являються в липні-серпні. Самки безкрилі, самці крилаті. Крилатий самець підживлює самку нектаром, особливо одразу після виходу її з ґрунту, після чого відбувається спарювання. Заселення дротяників паразитом може сягати близько 53 %. Зимують личинки 1-го віку в тілі дротяників. Розвивається два покоління в умовах Середнього Придніпров’я |
Отже, за ресурсозберігаючих технологій no-till і mini-till, розробку та застосування алгоритмів оптимізації захисних заходів доцільно проводити за ідентифікаторами агроценозів та ефективності використання як біопрепаратів, так і природних популяцій ентомофагів. Це включає аналіз динаміки розмноження основних багатоїдних та спеціалізованих шкідників овочевих, плодово-ягідних культур та їхніх ентомофагів, з урахуванням прогнозування їхніх біологічних та екологічних особливостей.
Трихограма забезпечує контроль лучного метелика з ефективністю 71–76 %
Ентомофаги та акарифаги повинні бути життєздатними на всіх етапах формування врожаю польових культур
Тому в нових формах господарювання вагомого значення набувають ресурсозберігаючі системи ведення органічного землеробства, які виключають використання синтетичних пестицидів та добрив. Такі системи ґрунтуються на максимальному використанні механізмів саморегуляції ентомокомплексів, біологічних факторів підвищення родючості ґрунтів, агротехнологічних заходів захисту рослин, а також на комплексі інших прийомів, що забезпечують екологічно, соціально та економічно обґрунтоване виробництво сільськогосподарської продукції. Основою таких систем є моніторинг фітосанітарного стану посівів, збереження локально-специфічної структури ентомокомплексів та родючості ґрунтів як ключових елементів успішного виробництва. Ці системи використовують природний потенціал рослин, членистоногих, ландшафтів і спрямовані на прогнозовану гармонізацію агроценозів та біоценозів.
Встановлено, що особливе значення мають обґрунтовані заходи з використанням біологічних методів. При цьому ентомофаги та акарифаги повинні залишатися життєздатними на всіх етапах формування врожаю польових культур.
Висновки. За сучасних рівнів інтенсифікації, на основі моніторингу поширення та розмноження шкідливих організмів, актуальним є визначення видового складу як шкідливих, так і корисних видів організмів, а також оцінка закономірностей динаміки формування фітосанітарного стану угідь.
При застосуванні інсектицидів в агротехнологіях вирощування, важливим є оцінка потенційної екологічної небезпеки запланованої системи захисту за низкою критеріїв та класифікацій, а також прогноз екологічних ризиків, що виникають при цьому, зі збереженням механізмів саморегуляції ентомокомплексів.
С. Кукса, кафедра ентомології, інтегрованого захисту та карантину рослин,
Національний університет біоресурсів і природокористування України