Інтеграція передових технологічних рішень в агробізнес стає актуальним питанням, яке торкнеться як великих гравців ринку, так і малого бізнесу. Олена Білоброва, AgroTech Lead у проєктному офісі WINWIN, окреслила секторальну стратегію AgroTech у рамках загальної стратегії цифрового розвитку інновацій України WINWIN до 2030 року.
Пані Олено, розкажіть, будь ласка, що собою являє проєктний офіс WINWIN, як він долучається до реалізації стратегії цифрового розвитку та інновацій України, і з чого розпочалася ця ініціатива?
— Назва стратегії може здаватися складною, але варто глибше розібратися, що це таке, для чого це потрібно, і яке місце агротехстратегія посідає не лише у розвитку аграрного сектору України, але й загалом має стратегічне значення для вітчизняної економіки.
Олена Білоброва, AgroTech Lead у проєктному офісі WINWIN
Розробка стратегії цифрового розвитку та інновацій України до 2030 року була ініційована Міністерством цифрової трансформації України. Ця стратегія була затверджена урядом у грудні 2024 року. Вона визначає конкретні напрямки та заходи для підвищення конкурентоспроможності аграрного сектору як на внутрішньому, так і на зовнішніх ринках. У межах цієї стратегії виділено 14 ключових напрямків, або “вертикалей” за термінологією IT-індустрії. Серед них – Defense Tech, MedTex, AgroTech, а також GOVTECH, що стосується цифрових послуг у державному управлінні, та інші. Для кожної з цих 14 вертикалей розроблено секторальні стратегії, які описують потенційні кроки, напрямки розвитку та механізми їх реалізації.
Галузева стратегія агротехнологічного напрямку зосереджена на двох основних сферах: технології в сільському господарстві та технології в харчовій промисловості. Наразі ми акцентуємо увагу на напрямку AgroTech, але плануємо розширити діяльність на FoodTech наступного року.
Сама стратегія окреслює чотири основні напрямки, в яких Україна та її агросектор можуть стати цінними для світової спільноти, і куди ми можемо прийти, якщо спільно працюватимемо над розвитком цього сектору та впроваджуватимемо технології й інновації.
Перший напрямок – стимулювання розробки агротехрішень, створення R&D-центрів, налагодження співпраці між державою, наукою, бізнесом та освітніми закладами. Важливим є масштабування інноваційних рішень, оскільки український аграрний сектор вже активно впроваджує технології, а нові рішення або зароджуються всередині країни, або імпортуються.
Український аграрний сектор активно впроваджує технологічні рішення, створюючи або імпортуючи інновації
Другий пункт стосується R&D-центрів для тестування агротехрішень. Україна може бути привабливою для цього через наявність великих сільськогосподарських угідь, різноманітних кліматичних зон та типів ґрунтів. Навіть зважаючи на часткове заміновані території або землі, непридатні для використання, Україна може стати своєрідним “полігоном” для тестування інноваційних розробок зі США, Європи та Азії. Це сприятиме залученню висококваліфікованих спеціалістів, розвитку внутрішнього ринку та популяризації AgroTech на міжнародній арені.
Україна відома як потужний виробник сировини та якісної харчової продукції. Стратегія ж спрямована на демонстрацію того, що це не лише про IT-індустрію, яка може підтримати агросферу, а саме про ефективне використання агротехнологій та інновацій, які можуть масштабуватися на світових ринках.
Третій блок – зміцнення позицій на ринку поглибленої переробки. Україна, будучи сировинним гігантом, може перейти до виробництва продуктів з доданою вартістю завдяки використанню технологій.
Четвертий блок, один із найважливіших і найскладніших, – підготовка кваліфікованих агротех-фахівців. Ключову роль тут відіграють освіта та наявність підготовлених кадрів. Необхідно визначити, кого саме навчати: чи агрономів, щоб вони розуміли можливості штучного інтелекту в сільському господарстві (наприклад, прогнозування хвороб рослин), чи варто зосередитись на перекваліфікації – наприклад, колишніх військових, які мають досвід роботи з дронами, для застосування його в агросекторі. Це завдання вимагає тісної співпраці з університетами, коледжами та професійними навчальними закладами.
Як сучасні виклики (війна, дефіцит працівників, зміни клімату) впливають на необхідність впровадження технологій в агросекторі України?
— По-перше, це втрата та замінованість сільськогосподарських земель, де близько 20% земель залишаються потенційно небезпечними.
По-друге, спостерігається брак кваліфікованих людських ресурсів. Це стосується не лише агрономів, здатних використовувати новітні технології, але й робочих рук на полях. Автоматизація та цифровізація процесів, використання систем автопілотування можуть частково полегшити цю ситуацію. Маю досвід роботи на невеликому підприємстві в Одеській області, де 4 роки тому виникала проблема з пошуком працівників для полів, і ми змушені були привозити людей з інших населених пунктів, що розташовані за 150 км. Зараз ця ситуація погіршилася. Отже, технології та інновації не замінюють людей, а допомагають заповнити прогалини, спричинені війною, відтоком спеціалістів, нестачею робочої сили та міграцією.
Також спостерігається поступове скорочення тваринництва. Технології та інновації можуть допомогти, зокрема, у прогнозуванні захворювань тварин та збереженні поголів’я.
Технології та інновації можуть допомогти прогнозувати захворювання та зберігати поголів’я тварин
Ще одна актуальна проблема – зміни клімату та виснаження ґрунтів, що тісно пов’язано з втратою земель та їх замінованістю. Повномасштабне вторгнення, обстріли та ракетні удари, шкідливі викиди – все це впливає на клімат. В Одеській області за останні 3-4 роки клімат помітно змінився: підвищилася температура, зменшилася кількість снігу. Це призводить до браку вологи в ґрунті навесні, що ускладнює посівну кампанію та створює низку інших труднощів. Проблем у цій сфері є чимало.
Які, на вашу думку, сильні сторони України для розвитку технологічного сектору?
— Ми часто недооцінюємо наші досягнення та силу нашого агросектору. Великі компанії та навіть невеликі фермерські господарства активно впроваджують сучасні технології: використовують дрони, автопілоти, купують новітню техніку для оптимізації та автоматизації процесів. Хоча може здаватися, що інші країни мають кращі умови та більше ресурсів для розвитку, порівняння з міжнародними партнерами свідчить про протилежне. Україна має свої переваги та широкі можливості для впровадження сучасних рішень, демонструючи багато вже готових розробок.
Інноваційні рішення в агросекторі відрізняються від рішень у Defense Tech чи MedTex. Проте, враховуючи, що агросектор є одним із найстаріших і найскладніших для швидкого впровадження інновацій, ми рухаємося достатньо динамічно. Наші переваги включають географічне розташування та підтримку партнерів, які інвестують у нас з точки зору безпеки, зокрема продовольчої, не тільки для України та Європи, але й для всього світу.
Важливим є досвід, набутий, на жаль, через війну. Автопілоти та дрони, що спочатку розвивалися у військовій сфері, почали застосовуватися в агросекторі, потім знову повернулися на поле бою, зазнали модифікацій і тепер повертаються в агросектор вже як перевірені технології та рішення.
У чому полягають слабкі сторони розвитку технологічного сектору на сьогодні?
— За останні три місяці ми провели низку інтерв’ю з представниками аграрного бізнесу, зокрема великими підприємствами, які активно розвивають R&D, використовують ШІ, аналітику та мають власні платформи. Ми визначили не стільки критичні слабкості, скільки існуючі проблеми, над якими потрібно працювати. По-перше, це низький рівень впровадження інновацій серед малих та середніх агровиробників, що часто залежить від регіону, фінансових та людських ресурсів. Підприємці не завжди розуміють доцільність інвестицій у нові технології та їх потенційну користь.
Якщо технологія працює, це добре. Якщо ж виникають труднощі, необхідно це обговорювати та шукати рішення. Великі підприємства вже мають практичний досвід впровадження технологій. Натомість, невеликі господарства, наприклад, на півдні Одеської області, поки що не активно впроваджують сучасні рішення, обмежуючись оновленням техніки, як-от заміна старого трактора на новий. Вони рідко розглядають альтернативні варіанти або порівнюють ефективність доступніших українських технологій.
Наступні проблеми: брак споживчого попиту на інноваційні рішення в харчовій промисловості, недостатній рівень масштабування наявних агротехрішень. Компанії, що впроваджують аграрні технології, здебільшого самі займаються їх популяризацією через дні поля та демонстрації. Також спостерігається брак технологічних навичок, недовіра інвесторів (через геополітичну ситуацію), застаріле законодавство та обмежений доступ до фінансування. Малі та середні підприємства часто пріоритезують забезпечення паливом, а не придбання, наприклад, автопілота.
Технології та інновації покликані допомогти подолати виклики, спричинені війною, відтоком спеціалістів, нестачею робочої сили та міграцією
Ще однією проблемою є брак взаємодії між бізнесами, особливо малими фермерами. Їхнім пріоритетом є вирощування врожаю, реалізація продукції та забезпечення фінансової стабільності. Однак для виживання в умовах швидкого розвитку технологій необхідна співпраця та обмін досвідом. Адаптація до цих змін, хоч і може бути складною, є необхідною для збереження бізнесу.
Чи можуть можливості AgroTech допомогти вирішити проблеми бізнесу та розвинути аграрну галузь?
— Наразі ми працюємо над законодавчими змінами. Розроблено дорожню карту дерегуляції в AgroTech, визначено ключові проблеми, що цікавлять бізнес. Зокрема, вирішується питання регулювання використання агродронів, отримання дозволів на їх польоти над полями. Ми прагнемо зменшити труднощі та підтримати агробізнес.
Реалізація нашої стратегії – це довгострокова перспектива. Ми реалістично оцінюємо ситуацію в секторі, прагнемо консолідувати ринок, побудувати довіру з внутрішніми та міжнародними партнерами, демонструючи відкритість до співпраці. Ми готові враховувати потреби бізнесу, фокусуючись на актуальних напрямках, що залежать від ринкової ситуації, регіональних особливостей та потреб аграріїв, навіть в умовах повномасштабного вторгнення.
Довідково. AgroTech – це перспективний напрям, що сприятиме інтеграції технологічних рішень в такі стратегічно важливі сектори економіки України, як сільське господарство, харчова промисловість, біоенергетика та логістика.
Ключові можливості, що надає AgroTech:
- Зміцнення глобальних позицій: розвиток технологій дозволить перейти від експорту сировини до виробництва інноваційної продукції з високою доданою вартістю.
- Подолання кадрового дефіциту: автоматизація та роботизація компенсують нестачу робочих ресурсів, забезпечуючи стабільність виробництва.
- Відновлення земель: дрони для моніторингу та роботизовані системи сприятимуть розмінуванню та підвищенню продуктивності сільськогосподарських угідь.
- Стійкість до кліматичних змін: використання сучасних технологій та цифрове управління водними ресурсами допоможе зменшити вплив клімату та підвищити врожайність.
- Модернізація тваринництва: застосування AgroTech-технологій для виробництва рослинних альтернатив м’ясній продукції.
- Для реалізації цих можливостей необхідно запустити інноваційні проєкти, що дозволять протестувати нові технології на практиці та інтегрувати їх у реальний сектор економіки.
Для ефективної реалізації секторальної стратегії необхідно створити відповідну екосистему підтримки технологічних інновацій у сільському господарстві, що передбачає:
- Розробку нормативно-правової бази для регулювання автономної техніки та інноваційних харчових технологій.
- Інвестиції в інфраструктуру та R&D – створення дослідницьких центрів та підтримка технологічних парків.
- Фінансову підтримку стартапів та підприємств – надання грантів, податкових пільг та реалізація програм державно-приватного партнерства.
- Залучення міжнародних партнерів для інтеграції в глобальні ланцюги агропродовольчої цінності.
Серед потенційних пілотних проєктів:
- WINWIN AgroTech Centre of Excellence – впровадження передових технологій, підтримка стартапів та наукових досліджень для модернізації аграрного та продовольчого секторів, залучення інвестицій та партнерств.
- Створення AgroTech-парків – тестових зон для випробувань нової агротехніки та технологій, що сприятиме масштабуванню успішних рішень через співпрацю розробників і фермерів.
- Глибока переробка агросировини – розвиток внутрішнього ринку збуту, стабілізація цін та залучення інвестицій.
Юлія Наружна, [email protected]