Згідно з результатами досліджень, наразі найбільше колишніх військовослужбовців після звільнення зі служби висловлюють бажання працювати в аграрному секторі. Про можливості, що створюються для фермерів-початківців у Вінницькій області, розповів Олег Сідоров, очільник Департаменту агропромислового розвитку Вінницької ОВА.
Пане Олеже, ви представляєте аграрний сектор у Вінницькій області — регіоні з великим сільськогосподарським потенціалом. На вашу думку, який напрямок розвитку сьогодні є більш пріоритетним: культивування нових видів рослин та удосконалення технологій чи збільшення площ посівів звичних культур? Як ви бачите еволюцію сучасного аграрного ринку?
– Безперечно, Вінниччина — це сільськогосподарський край, який протягом багатьох років зберігає передові позиції як у вирощуванні зернових, так і в сфері м’ясного та молочного тваринництва, птахівництва тощо.
Якщо поглянути на еволюцію сільськогосподарського підприємництва з 1991 року, то раніше, до цього часу, ми звикли вважати аграріїв колгоспниками — трактористами, комбайнерами, керівниками ланок, доярками та іншими робітниками колгоспів.
Після 1991 року, а особливо протягом останніх десяти років, аграрна галузь — не тільки на Вінниччині, але й в усій Україні — інтенсивно розвивається, змінюється та пристосовується до нових реалій нашого буття. Ці зміни особливо пришвидшились з середини 2022 року. До нас почали активно приїздити представники міжнародних ініціатив, експерти, які мали намір допомогти українським аграріям налагодити та вдосконалити справу.
Олег Сідоров, директор Департаменту агропромислового розвитку Вінницької ОВА
Коли ми показували їх не великим і сучасним агрохолдингам і підприємствам, а, наприклад, звичайним тепличним господарствам, вони щиро дивувалися: перець, баклажани, інші рослини — все це виглядало значно краще, ніж вони собі уявляли. Те саме відбувалося і під час ознайомлення з нашими садами. Закордонні фахівці їхали навчати українських садівників, але, побачивши стан насаджень, якість обрізки, методи збору врожаю, фактично впадали в легкий шок. З’ясувалося, що в багатьох питаннях навчати їх могли вже ми. Іноземні колеги цікавляться українським аграрним бізнесом, і нам є що розповісти.
Якщо, наприклад, зіставляти європейське землеробство з українським, то різниця вражаюча. Для багатьох фермерів у Європі господарство на 25–40 гектарів — це вже значне підприємство. Обробляти 2–3 або навіть 5 тис. га, як це часто трапляється в Україні, для них виглядає майже нездійсненним і навіть викликає побоювання. Європейський агросектор значною мірою залежить від субсидій.
Тому логічно виникає запитання: як український аграрний сектор існує та розвивається без таких великих державних чи європейських дотацій? Відповідь проста – ми даємо собі раду самостійно. Ми працюємо впевнено, результативно й дуже часто — на високому рівні.
Центр «Агро-Кемпа» виконує функції інноваційного навчального майданчика, де учасники програм здобувають практичні навички у сферах органічного землеробства, тваринництва, кормовиробництва та переробки продукції, управління фермерськими господарствами, використання сучасних технологій і альтернативних джерел енергії
Вінницька область має значну наукову основу в аграрній сфері. У регіоні функціонує Вінницький аграрний університет, декілька профільних коледжів, Інститут кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України, де вчені здійснюють дослідження, аналізують вплив змін клімату, розробляють нові методи та сприяють адаптації аграрного бізнесу до сучасних викликів. Тут виводять нові сорти зернових та інших культур. І, незважаючи на воєнний стан, прогрес не зупиняється.
Розкажіть докладніше про проєкт «Агро Кемпа». Як з’явилася ідея розвивати такий агро-хаб і які результати на сьогодні ви вже отримали?
— Цей проєкт ми започаткували у 2021 році. Він заснований на базі Інституту кормів та сільського господарства Поділля НААН як інноваційна науково-освітня платформа, що має об’єднати науку, освіту, консультації та соціальну підтримку населення.
Спочатку головним було надання допомоги переселенцям з Донецької та Луганської областей. Згодом до цього напрямку додалося ще одне важливе завдання — адаптація та підтримка ветеранів, які повертаються до звичайного життя. Центр став дієвим інструментом соціально-економічної адаптації ветеранів, внутрішньо переміщених осіб та членів їхніх сімей у період воєнної нестабільності та післявоєнного відновлення.
Центр виконує функції інноваційного навчального майданчика, де учасники програм набувають практичних навичок у сферах органічного землеробства, тваринництва, кормовиробництва та переробки продукції, управління фермерськими господарствами, застосування сучасних технологій і альтернативних джерел енергії. Цей проєкт вже починають називати перспективним регіональним агро-хабом. До «Агро Кемпи» вже активно приїжджають на екскурсії групи школярів, відвідують переселенці, ветерани.
«Агро Кемпа»: Інформаційно-аналітична довідка
Місцезнаходження: с. Бохоники, Вінницький район, Вінницька область
Основна установа: Інститут кормів та сільського господарства Поділля НААН
Загальна площа НПЦ «Агро Кемпа»: 105 га
Основні напрямки діяльності
• забезпечення можливостей працевлаштування та самозайнятості в сільському господарстві;
• створення робочих місць на діючих модульних фермах (виробництво свинини, баранини, птиці, равликів, овочів, кормів тощо);
• сприяння започаткуванню родинних і фермерських господарств через навчання, консультації та надання рекомендацій;
• розвиток місцевої економіки Вінницької області, підвищення продовольчої безпеки та зміцнення сільських громад.
Освітньо-практична складова
Учасники — ветерани та ВПО — проходять практичні тренінги, показові заняття, консультації у рамках зареєстрованої дорадчої служби Інституту, до складу якої входить 25 сертифікованих консультантів, у тому числі два експерти-консультанти.
Соціальний і реабілітаційний ефект
Залучення ветеранів та переселенців до практичної діяльності в сільському господарстві має виражений терапевтичний і соціально-реабілітаційний вплив, оскільки сприяє:
• зменшенню рівня напруги та відновленню емоційного балансу;
• формуванню відчуття соціальної цінності та приналежності до суспільства;
• створенню атмосфери підтримки, взаємодопомоги та самореалізації.
Відбулося кілька зустрічей із військовими, які беруть участь у програмах адаптації. Вони демонструють великий інтерес до отримання аграрних професій, можливості відкрити власну справу та долучитися до розвитку сільських територій.
Перспективи розвитку
Подальший розвиток НПЦ «Агро Кемпа» передбачає:
розширення мережі модульних ферм і навчально-демонстраційних ділянок;
• створення ветеранських агрокластерів;
• розвиток аграрного туризму (зеленого, гастрономічного, пізнавального);
• залучення молоді, аспірантів і докторантів до досліджень і стажувань;
• партнерство з громадами, бізнесом і міжнародними донорами для залучення грантів;
• формування зразкового простору сталого розвитку сільських територій, який можна буде впроваджувати в інших областях України.
Для розбудови «Агро Кемпа» ми взяли старий господарський комплекс, територія якого становить 105 га, який тривалий час був фактично занедбаним: ферми зруйновані, інфраструктура в поганому стані, жодного розвитку. Ми вирішили відродити це місце. Раніше тут було 12–15 покинутих, напівзруйнованих ферм. Ситуація почала змінюватися у 2021 році, коли одна з IT-компаній висловила бажання відновити одну з будівель і створити на її базі сучасний свинокомплекс. Вони оформили державне партнерство, провели капітальний ремонт, відновили приміщення та завезли туди свиней. Науковці Інституту кормів розробили раціони, технологію утримання та систему годівлі — і результат не забарився: добовий приріст становить близько 1 кг 100 г на одну живу вагу, що показує ефективність поєднання науки та сучасних виробничих рішень.
Тобто підприємці з IT-сфери, маючи ресурси та інтерес до аграрного бізнесу, вирішили випробувати себе в новому проєкті. Через півтора року успішної роботи перший свинокомплекс продемонстрував перспективність ідеї, і команда взялася за другий. Вони орендували ще одну занедбану ферму, повністю розібрали старі конструкції, залишивши лише фундамент, і з нуля звели сучасний комплекс. Тут вже встановлені септики, системи вентиляції, кондиціонування, автоматизовані поїлки та інше необхідне обладнання. У господарстві встановили відеонагляд. Інститут кормів продовжує супроводжувати проєкт і надавати технологічну та наукову підтримку.
Закладання горіхового саду в «Агро Кемпі»
Два роки тому з’явились інвестори, які вирішили займатись таким напрямом як розведення оленів у промислових масштабах
Минулого року ми організували міжнародний форум, присвячений свинарству, на який запросили європейських експертів. Один із провідних професорів-науковців, автор багатьох публікацій у цій галузі, провів онлайн-екскурсію свинокомплексом «Агро Кемпи». Учасники форуму в реальному часі спостерігали за усім виробничим процесом — від годівлі та догляду до вакцинації та контролю умов утримання. Такий формат викликав великий інтерес.
Одночасно з цим з’являються нові інвестори. Один із них вирішив започаткувати на території «Агро Кемпи» птахофабрику з розведення гусей — і вже створено новий такий комплекс.
За порадою ветеранів до проєкту долучилися підприємці, які відкрили на території хабу равликову ферму. Вони обгородили ділянку, створили зелені насадження, підвели воду — і вже протягом декількох років успішно вирощують равликів та експортують їх до Франції.
Ще одним напрямом «Агро Кемпи» став проєкт з розвитку вівчарства. Було створено модульну ферму для вирощування баранів. Тут до реалізації проєкту долучилася місцева територіальна громада. Комплекс продовжує розширюватись та розвиватись.
До розвитку проєкту долучилася Вінницька територіальна громада: «У вас чудовий проєкт, ми готові підтримати його фінансово», — кажуть вони, надавши 4 мільйони гривень на будівництво двох теплиць. У цих теплицях вже вирощують цибулю, помідори, перець, баклажани та інші культури.
Інститут кормів підтримує проєкт своїми науковими розробками. На господарському подвір’ї, де територія була вкрита старим асфальтом, науковці ефективно використали цей простір в наукових цілях. Наприклад, вони пресують солому після збору зерна, добре зволожують її, укладають в тюки картоплю — і на асфальті у соломі успішно ростуть бульби. Це ще один приклад того, як наука допомагає максимально ефективно використовувати ресурси та адаптувати технології під реальні умови.
Два роки тому з’явились інвестори, які вирішили займатись таким напрямком як розведення оленів у промислових масштабах. Вони взяли декілька гектарів землі, обгородили ділянку та завезли тварин. На початку виникли труднощі: паркан був недостатньо міцним, дикі собаки лякали оленів, тварини проламували огорожу та втікали. Встановлення електропастухів вирішило проблему, і процес налагодився. Крім того, тут на території «Агро-Кемпи» також розводять бізонів.
За порадою ветеранів до проєкту долучилися підприємці, які відкрили на території хабу равликову ферму. Продукцію експортують до Франції
За порадою ветеранів до проєкту долучилися підприємці, які відкрили на території хабу равликову ферму. Продукцію експортують до Франції
Минулого року іноземні інвестори виділили кошти на нові проєкти. Разом із працівниками Департаменту, адміністрації, територіальної громади, науковцями та студентами висадили горіхові сади, а також фацелію та мелісу. Один із ветеранів виявив бажання створити пасіку на території хабу. Сьогодні на базі «Агро-Кемпа» функціонує близько 13 різних модулів, що охоплюють різноманітні напрями агробізнесу та наукової діяльності. Наша мета — збільшити до 20 модульних комплексів.
Розкажіть, будь ласка, детальніше, як саме ви працюєте з ветеранами. Що саме дає їм ваш проєкт і як він допомагає розпочати реалізацію їхніх планів?
— У 2021 році, ще до початку повномасштабної війни, за даними Пенсійного фонду, на Вінниччині налічувалося приблизно 45 тисяч ветеранів. Сьогодні, за оперативними даними, їх вже понад 75 тисяч, і кількість буде зростати.
Восени ми організували захід, у якому взяли участь ветерани. Перед цим у районах та громадах ми проводили опитування щодо зайнятості — чим люди хочуть займатися після повернення з війни. Дехто планує повертатися на своє підприємство або шукати роботу на новому місці. Але більшість висловили бажання працювати в сільському господарстві. Серед ветеранів багато тих, хто цікавиться сучасними технологіями та аграрними напрямками: дронами, тваринництвом, наприклад розведенням коней.
Центр «Агро Кемпа» сприяє інтеграції ветеранів і переселенців у місцеві громади Вінниччини, надає доступ до знань і ресурсів для започаткування бізнесу, участь у спільних ініціативах, кооперативах і навчальних програмах, підтримує розвиток нових форм кластеризації агровиробництва, забезпечує підтримку соціальної єдності та стійкості громад.
Ветерани часто бояться ризикувати коштами, адже частина цих коштів — не лише грантові, а й власні. Які, на вашу думку, дії допоможуть зменшити ризики?
— Те, що вони бояться, — цілком природно та зрозуміло. Але є ще один важливий аспект — фінансова обізнаність. Ми розуміємо, що ветеранам потрібно допомагати, і це наш обов’язок. Проте важливо, щоб майбутній підприємець розумів, як правильно використовувати фінансові ресурси. Тут важливо не просто навчити рахувати, а пояснити і показати всі фінансові елементи: витрати, ризики, можливі прибутки. Адже ризики залишаються завжди.
Крім того, слід враховувати кліматичні та сезонні умови, особливості співпраці з іноземними ринками та інші деталі. Все це пізнається на практиці, і труднощі можна подолати.
Як я розумію, можливостей реалізувати свої ідеї на базі проєкту — безліч…
— Це дійсно так. Навесні, коли потеплішає і все розквітне, запрошуємо відвідати наш агро-хаб. До того часу з’являться ще кілька екскурсійних модулів для ознайомлення. Ми відкриті до співпраці, готові допомагати і діяти, щоб розвиватися та сприяти розвитку бізнесу ветеранів. Ми всі розуміємо, що, приєднуючись до Євросоюзу, маємо бути компетентними і дотримуватися тих стандартів, які там існують. Для цього ми працюємо і досягаємо поставлених цілей.
Юлія Наружна, [email protected]