В умовах браку матеріально-фінансових ресурсів, що виникли через війну, непростих погодних обставин, які в комбінації з техногенними факторами, на зразок дефіциту добрив, недостатньої кількості якісних попередників, послаблюють рослинний організм та знижують його опірність до небезпечних шкідників, особливо хвороб, втрати врожаю можуть бути досить значними.
Найбільш результативною, загальновизнаною, підтвердженою наукою і випробуваною прогресивною практикою, є інтегрована система захисту, що базується на збалансованому поєднанні агротехнічних, біологічних, хімічних, організаційно-господарських та інших прийомів, максимально пристосованих до зональних особливостей регіону.
У поточному році утворилися сприятливі умови для розселення багатьох фітофагів та їх активізації. Застосування великої кількості сортів закордонної селекції без попереднього вивчення їхніх властивостей, спрощення агротехніки в ряді агроформувань створюють додаткові труднощі в існуючих агроценозах пшеничного поля. Отже, через ці та ряд антропогенних факторів фітосанітарний стан посівів озимої пшениці прогнозується складним.
Однією з найбільш згубних хвороб озимої пшениці є коренева гниль. Уражена нею коренева система неспроможна забезпечити нормальне водопостачання рослини, зводить нанівець систему удобрення через ґрунт і не може бути компенсована жодними іншими технологічними заходами. В умовах нестачі вологи її шкідливість різко зростає.
Церкоспорозна коренева гниль
Офіобольозна коренева гниль
Основними збудниками даної хвороби в умовах Поділля, особливо на Вінниччині, є гриби родів: фузаріум, церкоспорелла, гельмінтоспоріум та офіоболюс, котрі належать до класу недосконалих грибів, мають потужний ферментативний апарат, легко адаптуються до живильного середовища, змінюють патогенну активність та густину популяції окремого роду в залежності від обставин.
Варто зауважити при цьому, що домінуючі в цьому переліку гриби фузарії широко представлені на всіх культурах сучасних сівозмін, добре почуваються при НР від 0 до 12, зберігають високу хвороботворну активність, як за засухи, так і надмірної вологи; за необхідності змінюють спосіб існування від паразитичного до сапрофітного. Однак головною рисою їх «характеру» є атака на ослаблені рослини. Тому найбільш дієвою протидією їх агресивності, виходячи з цієї біологічної особливості – приналежності до факультативних (не обов’язкових) сапрофітів є застосування саме інтегрованого захисту, при цьому на всіх культурах агроценозу. Наприклад, фузаріоз колосу найбільше вражає пшеницю, розташовану після кукурудзи на силос, оскільки сумчаста стадія патогена розвивається на цій культурі.
Водночас, в окремих господарствах інтегрована система захисту на ділі зведена до використання пестицидів і, в багатьох випадках, на жаль, безсистемного та неадекватного ступеню загрози втрати врожаю їх застосування.
Останнім часом, особливо в невеликих фермерських господарствах, набувають розповсюдження сажкові хвороби. Слід підкреслити, що боротьба з ними шляхом звичайного обприскування неефективна. Збудники твердої, летючої та карликової сажки передаються виключно насінням, або через ґрунт, особливо карликової сажки, теліоспори якої зберігають здатність до життя у ґрунті до 9 років. Відповідно, надзвичайно важливе значення в обмежені цих хвороб має протруювання насіння та чергування культур.
Нагадаємо, що зараження летючою сажкою відбувається під час цвітіння. Уражене грибом зерно (насіння) зовні практично не відрізняється від здорового. Тому насіннєвий матеріал з посівів, уражених цією хворобою, має бути ретельно проаналізований і оброблений системними протруйниками. Найкраще такі посіви для майбутньої сівби не застосовувати.
Якісному протруюванню насіння в умовах цієї осені потрібно приділити особливу увагу. Найкращі результати дає використання протруйників, що містять не менше 2–3 активних речовин. Останнім часом в регіоні, на жаль, почастішали випадки ураження посівів карликовою сажкою, чому можуть сприяти невибагливість до вибору сорту, недотримання сівозміни, спрощення протруювання насіння.
Якісному протруєнню насіння в умовах цієї осені має бути приділена особлива увага. Найкращі результати дає застосування протруйників, що мають не менше 2–3 діючих речовин
Сучасний асортимент пестицидів дає можливість широкого вибору найбільш ефективних складів. Обираючи протруйники, важливо враховувати стресові умови (температура, вологість), що складаються в період сівби і проростання насіння. В умовах недостатнього зволоження і високої температури протруйники з різних хімічних груп по-різному впливають не тільки на збудники, а й на саму рослину. За умов, що складаються і, ймовірно, збережуться до початку сівби, доцільно відмовитись від протруйників, що містять тебуконазол, котрий в умовах засухи може здійснювати ретардантну дію на насіння, затримувати появу сходів та знижувати зимостійкість рослин.
Ефективними є препарати Селест Топ (діфеноконазол, флудіоксоніл, тіаметоксам), 1,3–1,7 л/т; Кінто Дуо, (тритіконазол, прохлораз), 2–2,5 л/т. Окрім цих, можуть бути використані інші протруйники, що містять три активні речовини; Максим Стар 025 FS, Вінцит 050 SC, Вінцит Форте SC, Вітавакс 200 ФФ (окрім фунгіцидної має й антибактеріальну дію), Дивіденд Стар 036 FS. Проте в умовах засухи бажано обмежити кількість активних речовин у бакових сумішах.
Слід нагадати про доцільність використання високоефективного протруйника Ламардор Про, котрий вже тривалий час демонструє надійний захисний ефект. Цей препарат містить в собі протіоконазол, котрий, стримуючи певною мірою ріст листостеблової маси, активізує ріст та розвиток кореневої системи, що надзвичайно важливо, особливо за пізніх сходів.
За жодних обставин не можна замінювати протруйники біостимуляторами та мікроелементами.
За обставин, коли частина посівів буде розміщена після стерньових попередників, а також на фоні високих температур значно активізується горизонтальна міграція фітофагів, в тому числі шкідників озимої пшениці. За надто ранніх термінів сівби (до 10 вересня) збільшується ризик пошкодження сходів злаковими мухами, а в південних районах і личинками хлібної жужелиці. Значну загрозу сходам озимих створюватимуть також дротяники і особливо озима совка, чисельність якої через потепління та розбалансування інтегрованого захисту відчутно зросла.
Вчасне загортання у ґрунт рослинних решток стерньових та бур’янів родини тонконогових, особливо пирію повзучого та падалиці, дає можливість значно зменшити ризик пошкодження посівів озимої пшениці злаковими мухами, особливо гессенською, яка, як відомо, живе лише 4–5 днів. Менше уражуються цими фітофагами посіви за більш пізньої сівби (3–5 жовтня).
Гессенська муха
Чорна злакова муха
Найбільш дієвим протидіючим заходом проти шкідливого ентомокомплексу є хімічний метод. Його можна реалізувати як шляхом нанесення інсектициду на насіння, так і шляхом обприскування сходів. Перший має ряд істотних переваг: екологічно набагато безпечніший; економічно вигідніший; гарантує тривалий та надійний захист за будь-яких погодних умов.
Відтак, насіння слід обробити (в поєднанні з фунгіцидами) одним із препаратів (наводимо в порядку, починаючи з найбільш ефективних): Круїзер (тіаметоксам), 0,5 л/т; Гаучо Ево 275 FS (клотіанідин + імідаклоприд), 2,0 л/т та інші. Препарати на основі диметоату не бажано застосовувати в умовах засухи. Круїзер має істотну перевагу над іншими, а саме – екологічно безпечніший і чинить більш тривалу (до 45 днів) захисну дію.
Там, де сівбу буде проведено необробленим інсектицидами насінням, що вкрай не бажано, слід здійснювати постійний контроль за динамікою чисельності і заселення посівів злаковими мухами (личинки хлібної жужелиці легко встановити завчасно, якщо вони присутні в біоценозі даного регіону). При цьому слід пам’ятати, що економічний поріг шкідливості злакових мух шляхом застосування сачка встановити досить важко, оскільки відкладання ними яєць може відбутись поза нашим контролем через ряд інших причин. Тому потрібно обстежити посіви озимої пшениці на предмет наявності на них яйцекладок, пам’ятаючи при цьому, що шведські мухи (вівсяна і ячмінна) відкладають яйця у фазі першого – другого листка за колеоптиль або листкову піхву, що прикриває молоденьке стебельце; гессенська – на поверхню листка, розміщуючи їх ланцюжком. Через 4–7 днів можлива поява личинок. Шкідливість злакових мух дуже висока, найбільш небезпечним є пошкодження ембріональних тканин. За необхідності обприскування слід оперативно провести (до зниження температури повітря нижче 12 °С) такими препаратами: Бі-58 новий, Данадим 400, Волатон, Золон, 1,5 л/га; Децис f-Люкс 25 ЕС, 0,3–0,4 л/га, Карате 050 ЕС, 0,2 л/га; Фастак або його аналоги — 0,15 л/га.
Якщо в посівах наявні личинки хлібної жужелиці (більше 2–4 особин на 1 м2) – слід додати до суміші препарат, що містить хлорпірифос з циперметрином, біфентрин, ацетаміприд.
Протягом останніх років через істотне потепління другої половини осені спостерігається значне (майже до 1 грудня) подовження термінів осінньої вегетації озимої пшениці. При цьому вегетують і бур’яни, котрі створюють досить небезпечну конкуренцію на початкових фазах розвитку культури. За даними Центру наукового забезпечення АПВ Вінницької області до кінця вегетації пшениці бур’яни можуть формувати до 1,5 тонни сирої біомаси на одному гектарі, виносячи із ґрунту на їх формування до 12 % поживних речовин мінеральних добрив, внесених під озиму пшеницю. Сумарна частка втрачених добрив, певний недобір врожаю та зниження його якості переконливо свідчить про економічну доцільність застосування гербіцидів.
Осіннє внесення більшості гербіцидів в умовах Лісостепу України істотно регламентується температурними параметрами, а саме: зниженням денної температури нижче 20 ºС зменшує ефективність їхньої дії через сповільнення активності обмінних процесів в рослинах бур’янів. За таких умов внесення гербіцидів Еллай Супер – 0,015, Гранстар – 0,020-0,025, Гроділ Ультра – 0,2 кг/га забезпечить лише припинення росту надземної маси рослин при слабкій токсикації їх кореневої системи.
Для знищення однорічних дводольних та окремих видів злакових бур’янів (мітлиця звичайна, стоколос житній) використовують гербіцид Трамп (ізопротурон + пендиметалін), 4 л/га, котрий вносять у фазу 1–3 листочків озимої пшениці. Даний препарат забезпечує довготривалий контроль бур’янів протягом осінньої та весняно-літньої вегетації цієї культури, має високу гербіцидну активність за низьких температур в осінній період і відновлює її разом з відновленням вегетації озимої пшениці.
Ефективним буде застосування й гербіцидів Дербі, Аксіал Крос (діє проти злакових і дводольних бур’янів), Логран, Пік (або їхня суміш), Квелекс, а також препаратів, що поєднують трибенурон-метил, флорасулам та флуметсулам (наприклад, Лаплас).
За матеріалами рекомендацій Інституту кормів та сільського господарства Поділля НААН України