Запровадження системи органічного землеробства включає в себе непрості етапи переосмислення та зміни головних складових технологічного процесу. Відмова від хімічних засобів (внесення мінеральних добрив, обробка насіння, боротьба з бур’янами, хворобами та шкідниками за допомогою хімії) впливає на поживність, забур’яненість, розповсюдження збудників захворювань, що безсумнівно позначиться на врожайності культур.
Гречка, як і інші агрокультури, уражається різноманітними грибковими недугами. Серед захворювань гречки, котрі не тільки сприяють зменшенню врожаю, а і знижують якість продукції, досить поширена сіра пліснява (Botrytis cinerea Fr.), хвороба, що проявляється в основному в кінці цвітіння гречки. Особливо активно вона розвивається за теплої та вологої погоди. Збудником її є недосконалий гриб, що формує сіро-оливковий міцелій у формі сірого м’якого нальоту. Недуга вражає всі надземні частини рослини. Уражені стебла засихають, скидають листя, що негативно впливає на продуктивності культури.
У сприятливі для розвитку недуги роки, рослини уражуються сірою гниллю від 20 до 40 %, а у звичайні роки – 7−15 %. У інфікованого насіння схожість падає на 10−15%, крім того, продукція забруднюється спорами і отрутами. Зі шкідників гречку найбільше пошкоджує попелиця та земляні блішки. Особливо небезпечні вони для юних рослин, оскільки попелиця висмоктує із стебла та листя сік, тим самим послаблює рослину, а блішки ушкоджують листочки.
Ціллю наших досліджень було дослідити вплив дії біопрепаратів на зниження ураження рослин гречки від хвороб та шкідників.
У сприятливі для розвитку хвороби роки, рослини уражуються сірою гниллю від 20 до 40 %, а в звичайні роки – 7−15 %
Дослідження проводили у польовому експерименті, заснованому на полях відділу технологій зернобобових, круп’яних та олійних культур ННЦ «ІЗ НААН» на темно-сірих опідзолених ґрунтах. Висівали гречку на фоні трьох типів органічних добрив: 1 – сидерати , 2 – солома зернових культур, 3 – гумат калію. Висівали районований сорт гречки – Син 3/02. Посів культури проводили широкорядним методом із міжряддям 45 см, котрий дає змогу боротися з бур’янами, розпушувати ґрунт для покращення водного-повітряного режиму. Посів культури здійснили 4 травня, сходи були отримані 18 травня.
Впродовж третьої декади травня, коли відбувався вегетаційний розвиток рослин, опади були відсутні (за норми 23 мм), у наступні дві декади випало 30,6 мм. Дані умови були сприятливими для появи попелиці.
У другій половині вегетації культури, середньодобова температура повітря липня досягала 20,7 °С, за норми 19,3 °С, а опадів випало 91,6 мм, за норми 88 мм. При таких умовах поширилась грибкова інфекція, проте вибірково. Для профілактики і для вивчення впливу препарату Фітоспорин (біофунгіцид) на виникнення та розвиток хвороби, ще на початкових стадіях росту провели обприскування рослин.
Фітоспорин – біофунгіцид для лікування та попередження грибкових та бактеріальних захворювань. Важливою умовою застосування фітоспорину є те, що обприскування повинно бути виконане у ранкові години. У разі дотримання цієї вимоги результат буде більш дієвим.
Актофіт – результативний препарат біологічного походження для боротьби зі шкідниками. Діюча речовина, Аверсектин С, є природним продуктом, швидкодіючим та екологічно безпечним.
Зі шкідників для рослин гречки найбільшої шкоди завдають гречані блішки та попелиця. Спекотна та засушлива погода на початку вегетації сприяла появі попелиці на рослинах гречки, проте не у великій кількості. Із 96 рослин на закріпленій площі було уражено 12 рослин – на фоні сидерації; із 87 рослин на фоні приорювання соломи – 8 шт.; та 6 рослин із 83 рослин на фоні чистого пару. На оброблених варіантах препаратом, що застосовують в органічному виробництві Актофіт (4 мл/л) уражених рослин було лише три рослини із 75 шт. на фоні сидерації (4 %), одна рослина на фоні чистого пару із 108 шт. і не виявлено зовсім на фоні приорювання соломи.
Застосування біологічних, екологічно безпечних препаратів є дієвими та економічно вигідними заходами у боротьбі проти сірої гнилі гречки та гречаної блішки і попелиц
У процесі обстеження посівів за вегетацію нами було відмічено поодинокі рослини з симптомами хвороби, більша кількість їх була на контрольному варіанті. В результаті досліджень встановлено здатність Фітоспорину стримувати розвиток хвороби. Проведене обприскування рослин цим препаратом, сприяло захисту рослин від ураження збудником сірої гнилі впродовж вегетації. У фазі чотирьох листочків ураження рослин сірою гниллю на контролі було на рівні 1,0−1,5 %, з розповсюдженням хвороби 0,6−1,2 %, на дослідних же варіантах симптомів взагалі не було. Відсутні вони були і у фазі бутонізації–цвітіння. З подальшим ростом рослин розвиток сірої гнилі стримувався і був нижчим за контрольні варіанти в 6−10 разів.
Застосування біологічних, екологічно безпечних препаратів Фітоспорин та Актофіт є дієвими та економічно вигідними способами у боротьбі проти сірої гнилі гречки та гречаної блішки і попелиці, і, відповідно, у підвищенні врожайності та отриманні екологічно чистого насіння з поліпшеною якістю.
Р. Грищенко, старший науковий співробітник О. Любчич, старший науковий співробітник О. Глієва, науковий співробітник, ННЦ «ІЗ НААН»