Про те, як Інституту поливного землеробства НААН вдалося завоювати такі престижні титули, про сучасні технології та задуми propozitsiya.com розповідає Раїса Вожегова.
– Опишіть, будь ласка, установу, якою керуєте.
– Шлях Інституту зрошуваного землеробства НААН України почався з експериментальної ділянки, згодом постала дослідна станція, а пізніше її було реорганізовано в станцію бавовництва, яка з часом перетворилася на Інститут бавовництва. У 1956 році, коли в Україні розгорнулося активне зведення зрошувальних систем, а бавовник почали культивувати в Середній Азії, виникла потреба у створенні наукового осередку, який би опікувався питаннями іригації: розробкою агросистем, технікою та методами зрошення, різноманітним дощувальним обладнанням, виведенням та відбором сортів. Два роки тому Інститут зрошуваного землеробства НААН України відсвяткував своє 125-річчя і до цієї дати відкрив музей історії Інституту.
– Які напрямки наукових досліджень є ключовими в Інституті зараз?
– Головний напрямок Інституту зрошуваного землеробства НААН України – зрошуване аграрство. Вирішуємо питання раціонального застосування води, ресурсів, збереження родючості, оскільки іригація не повинна погіршувати якість ґрунту. Розробляємо структуру посівних площ і чергування культур, знаходимо сорти та гібриди, займаємося селекцією сільськогосподарських культур безпосередньо для поливу. Мова йде про пшеницю, сою, кукурудзу, люцерну і помідори. Для кожного сорту готуємо агротехнологічний формуляр, де вказані норми висіву, дози добрив, які необхідні для отримання економічно обґрунтованого рівня врожайності. Також займаємося насінництвом: купуємо насіння у компаній-оригінаторів і розмножуємо їх, щоб забезпечити наш регіон високоякісним посівним матеріалом. Йдеться про ріпак, турецький горох, сорго і соняшник. У 5 дослідних господарствах розмножуємо еліту та супереліту. Паралельно ведемо неполивне землеробство.
– Які культури селекції Інституту зрошуваного землеробства НААН найбільш популярні?
– Пшениця, соя, люцерна, кукурудза. Мають попит у наших виробників сорти сої Діона, Даная, Святогор, озимої пшениці Марія, Росинка, Овідій тощо. Близько 80% сортів люцерни, які висіваються в Україні, – це сорти селекції нашого Інституту, найвідоміші з яких Унітро, Серафима, Зоряна, Надія 2. Сорти Інституту зрошуваного землеробства НААН України затребувані по всій території України, а також в далекому і близькому зарубіжжі. Вони універсальні – дають високий, стабільний урожай. Посівний матеріал ми не тільки вирощуємо, але і відправляємо замовникам, будь-якими зручними для них шляхами.
– Які культури мають попит за кордоном?
– Відзнаку «Експортер року» ми отримали за реалізацію пшениці селекції Інституту зрошувального землеробства в Турецьку Республіку. Ця країна за природно-кліматичними умовами дуже подібна до південної частини України. Турецька фірма «Семіла Сід», щоб не витрачати великі суми грошей і час на виведення нових сортів озимої пшениці (поряд із нутом є головною культурою у виробництві та структурі споживання в Туреччині. – Ред.), обрала простіший шлях – відібрала 5 сортів із різних куточків України і протягом 3 років випробовувала їх у Туреччині. Херсонський сорт Марія селекції Інституту зрошуваного землеробства НААН за врожайністю, якістю зерна, стійкістю до шкідників і хвороб виявився оптимальним для турецьких кліматичних умов і виробничих реалій. У підсумку «Семіла Сід» придбала в Інституті 20 т насіння на суму 0,5 млн грн. З кожного проданого кілограма нашому Інституту будуть надходити роялті в розмірі 5-8% від реалізації вирощеного там насіння.
– Назвіть, будь ласка, сорти твердої пшениці, які підходять для українського клімату.
– У Переліку сортів рослин України є достатньо сортів селекції озимої твердої пшениці Інституту зрошуваного землеробства, а саме: Дніпряна, Кассіопея, Андромеда, а також за необхідності, якщо буде попит на озиму тверду пшеницю можна застосовувати сорти селекції Селекційно-генетичного інституту Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення. Ми готові гарантувати постачання товарної партії насіння для промислового культивування під замовлення для постійних клієнтів.
Між іншим, якщо буде запит і потреба, ми зможемо розмножити будь-які рідкісні сорти сільськогосподарських культур, в тому числі бавовник. В Інституті зрошуваного землеробства НААН є єдина в Україні колекція насіння різних видів бавовнику. Вона збережена і підтримується в стані, готовому для розмноження. Два сорти нашої селекції – Дніпровський 5 і Підозерській 4 знаходяться в Держреєстрі сортів, рекомендованих для вирощування в Україні.
– За відомостями метеорологів в найближчі десятиліття в Україні потеплішає настільки, що можна буде вирощувати не тільки рис, а й бавовник …
– Рис – це культура, яка користується великим попитом у населення. На півдні України він вирощується з 1962 року, коли були побудовані перші рисові системи в південних регіонах країни, які за кліматом і кількістю сонячних днів цілком для нього підходять. Наразі рис вирощується в Одеській (Кілійський, Ізмаїльський райони) та Херсонській (Каланчацький, Скадовський, Голопристанський райони) областях.
Річний обсяг споживання рису в Україні становить 100-120 тис. т. Зараз внутрішні потреби ринку забезпечуються на 50%. Переконана, що завдяки розширенню виробничих площ із застосуванням крапельного поливу, за рахунок впровадження нових технологій, економії води, більш високої продуктивності, господарства півдня України зможуть цілком забезпечити країну вітчизняним рисом.
Повторюся, щоб вирощувати рис без великих капіталовкладень у зведення рисових зрошувальних полів, потрібно впроваджувати крапельне зрошення. Це дасть можливість економити воду та енергоресурси. Технологію вирощування рису при затопленні в чеках, а також на крапельному зрошенні розробляє Інститут рису НААН України.
– Що скажете про фінансування аграрної науки?
– Бюджетного фінансування не вистачає, воно покриває тільки 50% фонду заробітної плати. Нам доводиться самим заробляти кошти. Реалізуємо технології та насіння, консультуємо господарства не тільки в Херсонській, Миколаївській, а й у Запорізькій, Дніпропетровській та інших областях. Отримані Інститутом зрошуваного землеробства НААН кошти йдуть на зарплату працівників і на найнеобхідніше – добрива, пестициди, дизпаливо та запчастини. Нову життєво важливу сільгосптехніку придбати складно – з державними бюджетними установами не бажають укладати кредитні та лізингові угоди. Однак в цьому році відкриваємо насіннєвий завод. Кошти на його обладнання отримані завдяки спонсорській підтримці наших дослідних господарств.
– Розкажіть про майбутній насіннєвий завод.
– Це буде багатоцільовий завод, де можна очищати, сортувати і доводити до високих кондицій насіння всіх культур – пшениці, кукурудзи, сорго, люцерни тощо. За місяць ми зможемо готувати такі обсяги насіння, які раніше обробляли за 4-5 місяців. Потенційні виробничі потужності заводу становитимуть до 5 т/год. насіння. На новому очисному заводі для кожної культури передбачені спеціальні решета, які дозволять відсортувати насіння з мінімальним травматизмом. Відкриття заплановано на 2 червня 2017 року, коли будемо традиційно проводити Міжнародний день поля.
– В якому стані система іригації на півдні країни?
– У Херсонській області збереглося 70% зрошувальних систем. Без них аграрство в цій зоні нереальне. Площі, які потребують поливу, збільшуються з кожним роком у зв’язку зі зміною клімату. Існує державна програма з відновлення зрошувальних систем. Під цю програму Всесвітній банк планує надати кредит в $ 130 млн. Гроші підуть на зрошувальні канали, які потрібно відновити в першу чергу, заміну насосів, закупівлю дощувальної техніки. Відзначу, що керівники деяких великих господарств вже давно вкладають власні кошти у збереження і відновлення зрошувальних систем, не чекаючи державної допомоги, самі проявляють ініціативу.
– Як вдалося досягти таких результатів?
– Це заслуга висококваліфікованого колективу Інституту зрошуваного землеробства НААН. У нас працюють корифеї української селекційної науки – Олена Тищенко, Юрій Лавриненко, Галина Базалій та інші.
Третина працівників в Інституті зрошуваного землеробства НААН – молодь. Ми самі вирощуємо кадри, дбаємо про спадкоємність поколінь. Співпрацюємо з Миколаївським і Херсонським аграрними університетами, а також Скадовським і Каховським сільськогосподарськими коледжами. Створюємо студентам умови для проходження практики, а найобдарованіших запрошуємо до аспірантури.
– Які ще здобутки Інституту зрошувального землеробства НААН?
– Науковцями Інституту зрошуваного землеробства НААН розроблені та запроваджені нові, пристосовані до посушливих умов зони, системи зрошуваного і неполивного землеробства. Створено наукові основи раціонального природокористування, збереження родючості ґрунтів і довкілля. Вдосконалюються технології вирощування сільгоспкультур, які забезпечують реалізацію генетично обумовлених рівнів продуктивності. Створені в Інституті зрошуваного землеробства НААН високопродуктивні конкурентоспроможні сорти пшениці озимої, сої, люцерни, томатів, гібриди кукурудзи для умов зрошення (в Держреєстрі знаходиться 65 сортів і гібридів культур селекції нашого Інституту). Відпрацьована в Інституті зрошуваного землеробства НААН система первинного та елітного насінництва зареєстрованих і перспективних сортів зернових, зернобобових, технічних, кормових, овочевих культур, багаторічних трав і картоплі вітчизняної селекції для забезпечення товаровиробників посівним матеріалом.
Постійно в Інституті зрошуваного землеробства НААН відбувається підготовка наукових кадрів через аспірантуру Інституту та підвищення кваліфікації фахівців сільського господарства південного регіону. Налагоджено інформаційно-консультаційне забезпечення товаровиробників. Результати експериментальних досліджень впроваджені в Херсонській, Миколаївській, Дніпропетровській, Запорізькій, Одеській областях на площі 2,5 млн га.
Наша лабораторія в Інституті зрошуваного землеробства НААН біотехнології розробила ноу-хау – картопля на насіння. Лабораторія овочівництва займається селекцією помідорів, які за якістю і стійкістю до шкідників і хвороб знаходяться на рівні з голландськими сортами і гібридами. І ми готові за попередньою заявкою реалізувати оптову партію промисловому овочівницькому господарству для вирощування. Радісно, коли до нас звертаються за екзотичними культурами. Так, нещодавно харківські аграрії зацікавилися буркуном однорічним. Культура була втрачена. А ми в Інституті зрошуваного землеробства НААН зараз відновлюємо. Плануємо через 1-2 роки ввести до Реєстру сортів рослин України.
– Які плани на поточний рік?
– У 2017 році в Інституті зрошуваного землеробства НААН плануємо закласти випробувальний полігон по рідкісним зернобобовим культурам такими як: нут, сочевиця тощо. Торік Інститут вступив в Асоціацію зернобобових культур. Будемо випробовувати і відбирати бобові культури, пристосовані для Степу України. Крім того, деякі держави, зокрема Узбекистан і Казахстан, цікавляться нашими сортами сої та люцерни. Маємо намір укладати договори та проводити випробування в їх ґрунтово-кліматичних умовах для виявлення найбільш врожайних і адаптованих до кліматичних умов цих країн сортів, щоб надалі вирощувати і реалізувати їм наше насіння.
Світлана Цибульска, [email protected]