Яблуня (Malus domestica Borkh.) виступає однією з ключових плодових культур у світовому плодівництві. Однак, суттєві збитки урожаю викликає сукупність рослинноїдних кліщів, боротьба з якими потребує використання різних засобів захисту рослин. Одним із головних підходів є використання хімічних засобів, таких як інсектициди та акарициди. В той же час, широке та часте застосування інсектоакарицидів здатне впливати не тільки на цільові об’єкти, а й на супутню ентомо- та акарафауну, що може мати як сприятливі, так і несприятливі наслідки для
агроценозу.
Найбільш шкідливими є тетраніхові кліщі: звичайний павутинний (Tetranychus urticae Koch.), червоний плодовий (Panonychus ulmi Koch.), бурий плодовий (Bryobia redikorzevi Rech.) і глодовий (Amphytetranychus viennensis Zacher.).
Найбільш шкодочинними є тетраніхові кліщі
Бронзовість листя яблуні — тут оселилися кліщі
В останні роки відзначається негативна тенденція до скорочення площ і продуктивності яблуневих насаджень. В першу чергу це зумовлено війною в нашій державі, захопленням територій з 2014 року та погіршенням фітосанітарного стану.
У природних умовах популяцію кліщів-фітофагів значною мірою зменшують хижі комахи та кліщі, так як відбувається процес саморегулювання в системі «акарифаг—фітофаг», котрий дає можливість підтримувати популяцію шкідливих видів кліщів на економічно невідчутному рівні. Однак, дія хімічних засобів захисту рослин може викликати дисбаланс між цими групами, що приводить до сплесків чисельності шкідливих видів кліщів.
У плодовому саду АК «Хотівський» Обухівського району Київської області було здійснено моніторинг видового складу акарокомплексу з метою удосконалення системи захисту яблуні від комплексу рослиноїдних кліщів. Дослідження (у т.ч. підрахунки кількості кліщів) проводили у відповідності до загальноприйнятих методик в ентомології та захисті рослин, починаючи з ранньої весни (кінець квітня — початок травня і до збору врожаю).
Обліки проводили в яблуневих насадженнях трьох типів:
- молодий сад на низькорослих підщепах, з інтенсивною системою захисту;
- старий сад на високорослих підщепах зі збереженою системою захисту;
- старий сад без обробки (багаторічний контроль).
Обробки проводились з квітня. АК «Хотівський» здійснював захист яблуневого саду від комплексу кліщів на основі обліків та відповідно до виробничої системи захисту (табл).
Таблиця. УДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ ЗАХИСТУ ЯБЛУНІ ВІД РОСЛИНОЇДНИХ КЛІЩІВ
|
Терміни, умови, фаза розвитку яблуні |
Шкідники |
Система захисту саду (виробнича) |
Удосконалена система захисту саду |
|
Набухання бруньок |
Кліщі |
Препарат 30-В (мінеральна олія 76 %), 60 л/га |
Препарат 30-В (мінеральна олія 76 %), 60 л/га |
|
Завершення цвітіння |
Кліщі |
Золон, 30% к.е. (фозалон, 350г/л) — 3 л/га, або Карате Зеон 050 SC, мк.с. (лямбда-цигалотрин, 50 г/л) — 0,4 л/га |
Карате Зеон 050 SC, мк.с. (лямбда-цигалотрин, 50 г/л) — 0,4 л/га |
|
Формування зав’язі |
Кліщі |
Кораген 20, КС (хлорантрініліпрол, 200 г/л) — 0,175 л/га, або Актара 25 WG, ВГ (тіаметоксам, 250 г/ кг) — 0,15 кг/ га, Люфокс 105 ЕС, КЕ (75 г/л феноксикарб + 30 г/л люфенурон). — 1 л/га, Аполло, КС (клофентезин 500 г/л) — 0,6 л/га, або Омайт, ЕВ (пропаргит, 570 г/л) — 2 л/га |
Кораген 20, КС (хлорантрініліпрол, 200 г/л) — 0,175 л/га, Актара 25 WG, ВГ (тіаметоксам, 250 г/ кг) — 0,15 кг/га, Люфокс 105 ЕС, КЕ (75 г/л феноксикарб + 30 г/л люфенурон) — 1 л/га |
|
Ріст плодів |
Кліщі |
– |
Енвідор 240 ЕС, КЕ (спіродиклофен, 240 г/л) — 0,4 л/га, Вертімек 018 ЕС, КЕ (абамектин, 18 г/л) — 1,5 л/ га |
На підставі систематичних обліків встановлено динаміку кількості кліщів в різних типах садів. У молодому саду на низькорослих підщепах, де застосовувалась інтенсивна система захисту, чисельність шкідників трималась на рівні ЕПШ впродовж усього вегетаційного періоду. У старому саду з частковим застосуванням засобів захисту відзначено збільшення чисельності кліщів у другій половині літа, що свідчить про зменшення ефективності захисних заходів або адаптацію популяції до використаних препаратів.
Найвища чисельність кліщів зафіксована в старому саду без обробок, що підтверджує потребу в систематичному фітосанітарному контролі та своєчасному застосуванні засобів захисту рослин.
У літній період комплекс рослиноїдних кліщів був представлений тетраніхоїдними кліщами (звичайний павутинний, садовий павутинний) їх чисельність складала 19–57 екз./листок. В період вегетації були здійснені обприскування дослідних ділянок саду за удосконаленою системою захисту яблуні від рослиноїдних кліщів, запропонованою Інститутом захисту рослин НААН. Удосконалена система відрізняється від виробничої тим, що в період росту плодів проти сукупності рослиноїдних кліщів застосовували Енвідор 240 SC, КС, Вертімек 0,18 ЕС, КЕ.
Висновки. В результаті моніторингу фітосанітарного стану насаджень яблуні в період вегетації вивчено природну заселеність рослиноїдними кліщами та встановлені домінантні види: звичайний павутинний, садовий павутинний, червоний плодовий. Удосконалена система захисту яблуні від комплексу рослиноїдних кліщів дає можливість вивчати та обґрунтовувати закономірності в структурі та популяції кліщів. Коригувати тактику захисних заходів включаючи сучасні інсектоакарициди, що дасть змогу поліпшити стан довкілля.
О. Власова, канд. с.-г. наук, М. Зацеркляна, науковий співробітник, М. Власова, фахівець, Інститут захисту рослин НААН України