Згідно з оцінками ФАО, шкідники та хвороби рослин є причиною зменшення від 20 до 40 % всесвітньої продуктивності сільськогосподарських культур щорічно.
Збільшується ймовірність, що через кліматичні зміни шкідливі організми стануть більш загрозливими для сільгоспкультур, оскільки їхня діяльність і ареал розповсюдження поступово збільшуються.
Зберегти вологу, не завдаючи шкоди рослинам
В останні роки зими стали помітно теплішими та з малою кількістю снігу, і це суттєво впливає на технологію підготовки ґрунту. Раніше на полях активно використовувалася оранка. Шкідники, які в землі проходять окремі стадії розвитку, під час глибокої обробки частково механічно знищувалися ще восени, що зменшувало їхню кількість.
В наш час оранка застосовується все рідше. Через брак вологи в ґрунті аграрії віддають перевагу менш інтенсивним технологіям: чизелюванню, поверхневій обробці, no-till, strip-till тощо. Завдання кожного аграрія – утримати якомога більше вологи в ґрунті на осінньо-зимовий період, мінімізуючи рух ґрунту.
Але тут проявляється й інша сторона: без інтенсивного втручання шкідники залишаються в ґрунті, успішно окуклюються, а тепла зима сприяє їх виживанню. Навесні комахи відновлюють активність і починають наносити шкоду.
Таким чином, причинами поширення шкідників, на сьогодні, є:
Теплі зими. Відсутність значних морозів сприяє виживанню шкідників, які раніше частково гинули в холодний період.
Зростання температур. Шкідники чутливо реагують на суму підвищених температур – чим тепліше, тим швидше вони виходять із місць зимівлі. «Якщо раніше прихованохоботники з’являлися в посівах ріпаку наприкінці березня – на початку квітня, то зараз ми вже відмічаємо їхню діяльність в кінці лютого – на початку березня. У південних регіонах деякі аграрії вже в лютому вимушені використовувати інсектициди» — каже Володимир Железков, фахівець з технологічного супроводу бізнесу ЗЗР «Байєр».
Залишки рослин. Нерідко на полях залишається незібраний врожай культур, наприклад, кукурудзи чи соняшника. У таких умовах гусінь стеблового метелика успішно зимує в старих стеблах кукурудзи і навесні відновлює свою шкідливу дію.
Часто на полях залишається незібраний врожай культур, наприклад, кукурудзи чи соняшника. У таких умовах гусінь стеблового метелика успішно перезимовує в старих стеблах кукурудзи і навесні відновлює свою шкідливу дію
У порівнянні з кліматичними умовами п’ятирічної давності, то сьогодні посушливий клімат південних областей поступово зміщується до центру країни.
«В минулому році ми бачили наскільки клімат перемістився з півдня в центральні регіони України. Завдяки такому явищу, якщо раніше на півдні спостерігалося дві генерації стеблового метелика, а в центрі країни тільки одна, то в минулому році вже було дві генерації шкідника» — пояснює Володимир Железков.
Інколи шкідники не пошкоджують рослину напряму. Натомість вони переносять захворювання рослин і розповсюджують їх по полю. Найчастіше, це вірусні захворювання. Але в деяких випадках зустрічаються гриби, бактерії і т.п. Шкідники, що переносять ці патогени, можуть бути більш згубними, ніж ті, які просто харчуються рослиною.
Інтенсифікація агровиробництва
Водночас, інтенсивне сільське господарство послаблює природну боротьбу зі шкідниками, роблячи випадки поширення комах більш частими та серйозними. Глобальне потепління зменшує негативний вплив холоду на шкідників. Натомість високі температури, екстремальні погодні умови збільшують вразливість рослин до хвороб і шкідників.
Підвищення температури дає можливість шкідникам мігрувати далі від екватора в північні області, а інтенсифікація торгівлі пришвидшує поширення інвазійних видів.
Якщо раніше прихованохоботники з’являлись у посівах ріпаку наприкінці березня – на початку квітня, то сьогодні ми вже фіксуємо їхню активність у кінці лютого – на початку березня
Якщо раніше прихованохоботники з’являлись у посівах ріпаку наприкінці березня – на початку квітня, то сьогодні ми вже фіксуємо їхню активність у кінці лютого – на початку березня
За інформацією Carbon Brief, останні дослідження показують, що глобальне потепління на 2 °C вище до межі, встановленої Паризькою угодою, може призвести до збільшення втрат врожаю через шкідників: пшениці на 46 %, рису – на 19 %, а кукурудзи – на 31 %.
Як пояснює видання, підвищення температури пришвидшує перетравлення їжі комахами, що призводить до більш швидкого знищення врожаю. Також у регіонах з помірним кліматом, підвищення температури може призвести до того, що комахи, які є холоднокровними, стануть більш активними і, відповідно, більш здатними до розмноження.
Журнал Science наводить дані про те, що світові втрати врожаю зернових культур, а саме рису, кукурудзи та пшениці через комах, за прогнозами, зростатимуть на 10–25 % з кожним збільшенням середньої глобальної температури на 1 °C.
Разом з цим, агровиробникам не варто забувати і про іншу сторону: надмірно застосовуючи препарати для захисту рослин, слід пам’ятати, що продукти харчування повинні бути безпечними, корисними і доступними для всіх, а природні ресурси повинні застосовуватися належним чином, щоб підтримувати функції екосистеми. Зменшуючи обсяг пестицидів, що застосовуються на полях, таким чином зменшується обсяг їх залишків у продуктах харчування, кормах для тварин, не забруднюючи надмірно навколишнє середовище.
Ю. Наружна, [email protected]