Озима пшениця є однією з основних зернових культур і ключовим продуктом харчування у понад 100 державах світу. У структурі земельних площ України перша позиція закріплена за пшеницею озимою, а в культурному надбанні нашої країни пшениця є уособленням достатку, радості та краси. Здавна в Україні кажуть: «Хліб — це святиня».
Україна входить до десятки лідируючих виробників зерна пшениці та є значним світовим її експортером. За 65 років плідної творчої діяльності видатний український науковець — генетик і селекціонер рослин, Герой України академік НААН України Володимир Васильович Моргун разом зі своїми вихованцями та колегами створив понад дві сотні зареєстрованих видів і гібридів агрокультур, серед яких майже 100 видів пшениці озимої. Область поширення «Київських пшениць» досить широка — від Львівського Полісся до степів Донецької області та далеко за межами нашої держави.
У важких обставинах військового часу види пшениці озимої академіка В.В. Моргуна культивуються на площі близько двох мільйонів гектарів, що складає 30 % усіх площ даної культури в Україні. Слід зазначити, що загальний обсяг збору зерна щороку тільки «Київських пшениць» задовольняє внутрішні потреби України в продовольчому зерні пшениці, що є вагомим внеском у гарантуванні продовольчої незалежності держави.
Час стрімкими кіньми мчить крізь роки і роки
16 вересня 2025 року на 88 році життя помер Герой України, академік НААН України, творець золотих київських пшениць Володимир Васильович Моргун.
Хоча хлібороби України приголомшені його кончиною, але неймовірно горді тим, якою Особистістю він був і як своїм інтелектом і колосальною працездатністю створив когорту видів золотих Київських пшениць, які є запорукою продовольчого забезпечення України та світу.
Світла згадка про В. В. Моргуна назавжди закарбується в серцях наукової громади та хліборобів України.
Стратегічним орієнтиром селекційної діяльності з пшеницею озимою в Інституті фізіології рослин і генетики НААН України є висока врожайність сортів у поєднанні зі стійкістю до обмежуючих факторів врожаю, насамперед із жаростійкістю та якістю зерна. Також важливо згадати той факт, що генетичний потенціал «Київських пшениць» перевищує 100 центнерів зерна з гектара.
Створені в ІФРГ НААН України види пшениці озимої розподіляються на дві групи за рівнем інтенсивності.
Перша група — це низькорослі високоінтенсивні види, здатні за оптимальних умов формувати врожаї зерна на рівні 100 і більше центнерів з гектара. Беззаперечними лідерами групи є види пшениці озимої Астарта, Новосмуглянка, Городниця, Синтетик 240, Родослава та інші. Дані види мають підвищену зимо- та жаростійкість, зерно містить 13,0–16 % білка. Віднесені до сильних пшениць, здатні утворити урожай на рівні 120–130 центнерів зерна з гектара.
Так, наприклад, аграрії ТОВ «Білоцерківхлібопродукт» (Київська область) одержали «в середньому» урожай 106 ц/га виду Київська 20. У ТОВ «Прилуцький Хлібодар» на Чернігівщині зібрали з гектара майже 100 центнерів зерна пшениці. Такою багатою виявилася Астарта.
Вид пшениці озимої Новосмуглянка заслуговує на особливу увагу. Це низькорослий вид, дуже стійкий до осипання, проростання та витікання зерна. Зерно виду Новосмуглянка містить 13,2–14,0 % білка. Зарахований до сильних пшениць. Найвищий урожай виду Новосмуглянка становить 119,8 ц/га.
Вид пшениці озимої Астарта вирізняється високою жаростійкістю, стійкістю до полягання, високоінтенсивний і має великий потенціал врожайності. Зерно виду Астарта містить 12,5–13,8 % білка. Належить до цінних пшениць.
Одним із найбільш популярних серед аграріїв є вид Городниця, який за доволі короткий період часу зарекомендував себе як стабільно надійний вид з високим рівнем врожаю. Зерно виду Городниця містить 14,8–16,4 % білка. Сильна пшениця. Найвищий урожай становить 136,0 ц/га.
Вид пшениці озимої Київська 20 стійкий до ураження основними захворюваннями та шкідниками, до осипання та проростання зерна в колосі. Зерно виду Київська 20 містить 14,3–16,7% білка. Сильна пшениця. Найвищий урожай становить 126,0 ц/га.
До даної групи також належать види:
Бужанка — 101,8 ц/га
Київська 19 — 120,8 ц/га
Софія Київська — 108,2 ц/га
Ладижинка — 118,1 ц/га.
Оброблення цих видів у різних ґрунтово-кліматичних зонах надасть підґрунтя та великі надії на стабільні врожаї пшениці озимої в нашій державі.
Друга група — види універсального застосування, генетичний потенціал продуктивності яких становить близько 100 ц/га. Одними з лідерів даної групи є види Подолянка та Богдана.
Вид пшениці озимої Подолянка стійкий до осипання зерна навіть за перестою. Зерно Подолянки містить 13,5–14,7 % білка. Віднесений до сильних пшениць. Найвищий урожай виду Подолянка — 113,7 ц/га отримано у виробничих посівах СФГ «Подільське» (Вінницька область).
У свою чергу, вид пшениці озимої Богдана максимально пристосований до посушливих умов культивування. За посівними площами він входить до першої десятки в Україні. Зерно виду Богдана містить 12,9–14,7 % білка. Відноситься до сильних пшениць. Найвищий урожай виду Богдана становить 112,0ц/га.
Також до цієї групи відноситься і вид пшениці озимої Борія, який стійкий до полягання, проростання зерна в колосі. Зерно виду Борія містить 12,5–13,0 % білка. Належить до сильних пшениць. Найвищий урожай виду Борія становить 105,0 ц/га.
Неабияким попитом у агровиробників користується новий вид Родослава. Він належить до групи видів універсального використання, стійкий до проростання зерна в колосі та осипання. Зерно виду Родослава містить 13,5–14,5 % білка. Віднесений до сильних пшениць. Найвищий урожай виду Родослава становить — 144,0 ц/га. Дана урожайність засвідчує про високий генетичний потенціал виду Родослава, який у найближчі роки гідно займе значні посівні площі.
Надзвичайно корисним, з практичного погляду для агронома, є вид пшениці озимої Здоба Київська, який паралельно з високим рівнем продуктивності, є ультра ранньостиглим видом, з якого розпочинається збір врожаю. Стійкий до проростання зерна в колесі та осипання, його можливо розміщувати по всіх попередниках. Зерно виду Здоба Київська містить 15,1–16,5 % білка, зарахований до сильних пшениць. Найвищий урожай виду Здоба Київська — 107,0 ц/га.
До цієї групи також належать види:
Київська 17 — 100,6 ц/га
Київська 22 — 105,2 ц/га
Синтетик 240 — 100,2 ц/га
Чигиринка — 117,7 ц/ га.
Види цієї групи мають високу екологічну гнучкість, не вибагливі до умов культивування та попередників, за виробничою надійністю є неперевершеними, стійкі до посухи та холоду та з року в рік гарантують отримання стабільного врожаю.
Науковці ІФРГ НААН України спільно з компанією «Сингента» започаткували в Україні рух за одержання врожаїв європейського рівня «Клуб 100 центнерів», що став практичною хліборобською академією і який безперервно поповнюється новими виробниками. Вагомими результатами даної роботи є те, що за останні роки у більш ніж 50 господарствах країни в реальних виробничих обставинах види «Київських пшениць» забезпечили отримання врожаю європейського рівня.
Наукові дослідження на пшеничному полі Інституту фізіології рослин і генетики тривають. Їх не можна зупиняти. Адже кожен кілограм приросту зерна нового виду на дослідній ділянці, згодом перетвориться на тисячі тон додаткового збору головного хліба в Україні.
Арифметика ж врожаю проста та незмінна — якісний вид і плюс диктатура технології. На цьому трималося і тримається зерновиробництво усього світу. Завтрашній день за новими видами золотих «Київських пшениць». Вони багатство та велич землі української.
Коли хліб всьому голова, тоді криза відступає. У Європі й у всьому світі український хлібний коровай користується великою повагою, а слава золотих київських пшениць зробить нашу Україну конкурентоздатною і багатою.
Давид КОНОВАЛОВ, доктор сільськогосподарських наук, директор ДСВ ІФРГ НААН України
Віктор ГАВРИЛЮК, кандидат сільськогосподарських наук