Ячмінь є однією з найдавніших хлібних культур, яку культивують у всіх аграрних регіонах земної кулі. Популярність ячменю пояснюється його численними цінними якостями. Завдяки значній пристосовності він росте в найскладніших середовищах: на великій висоті в горах і в степових областях, за високої вологості або засухи. Отже, питання оцінювання сортових багатств ячменю ярого є суттєвою складовою агрономічних досліджень, оскільки від її рівня залежить результативність виробництва і підйом різних секторів економіки на основі цієї культури.
Ячмінь ярий вирощують в Україні для різноманітних завдань, з-поміж яких найбільш вагомими виступають пивоварний і фуражний напрямки.
Пивоварний ячмінь є однією з головних основних культур для пивоварної промисловості. В Україні виготовлення пива показує стабільний прогрес, тому місцеві пивоварні підприємства потребують сталого забезпечення високоякісною сировиною. Пивоварний ячмінь характеризується певними критеріями до якості зерна: значний вміст протеїну, добрі технологічні показники (білок, маса 1000 зерен, прорісність тощо), що дає можливість отримувати висококласний продукт.
Ячмінь для варіння пива має важливе значення для підняття економіки, оскільки пивоварна сфера є однією з найбільших у державі, передусім на внутрішньому ринку, а також для експортних відвантажень. Протеїни зерна визначають поживні особливості харчового та кормового ячменю, безпосередньо вони впливають на солодові якості пива. Білки ячменю займають близько 8–20 % ваги зернівки.
Іншим важливим напрямком вживання ячменю є кормовий напрям, оскільки ячмінь є значущою складовою частиною раціонів для різних видів тварин. У кормовиробництві ячмінь використовується як для годування свійських тварин, так і як компонент у комбікормах. Кормовий ячмінь зазвичай має меншу якість, порівняно з пивоварним, але його висока поживна цінність гарантує добрий набір ваги у тварин.
Ще римський історик Пліній старший (23–73 рр. н.е.) стверджував, що ячмінь був основним харчем римських гладіаторів, він додавав силу м’язам і не допускав ожиріння. Високі харчові якості зерна ячменю відмічав і знаний лікар античного світу Гіппократ. Ячмінь використовувався в харчових потребах у давньому Єгипті, Греції та Римі. У багатьох краях світу, таких як Африка, Тибет, Китай, Корея, Японія, ячмінь ніколи не губив свого значення як їжа. Ячмінь зараз – це головне джерело здорового способу життя сучасної людини.
Перлову і ячну крупу виробляють із зерна склоподібного великозернистого дворядного ячменю. У середньому зерно ячменю містить 12 % протеїну, 64,6 % безазотистих екстрактивних речовин, 5,5 % клітковини, 2,1% жиру, 13% води, 2,8 % золи.
Із зерен ячменю одержують борошно, яке застосовують як добавку до пшеничного або житнього борошна при випіканні хліба. Через низьку якість клейковини хліб із чистого ячмінного борошна має невеликий об’єм і швидко стає черствим. Із зерен ячменю виготовляють замінники кави та солодові екстракти, які використовують у кондитерській, спиртовій та фармацевтичній промисловостях.
Увага до ячменю як їстівного продукту в світі особливо посилилась за останні 10–15 років у зв’язку з новітніми клінічними, дієтичними та біохімічними дослідженнями зернових продуктів із ячменю, зробленими в авторитетних лабораторіях передових країн світу. Ці дослідження засвідчили надзвичайно високу харчову цінність зерна ячменю і, насамперед, його можливість бути профілактичним засобом проти трьох найсерйозніших захворювань минулого століття: ішемічної хвороби серця, діабету і навіть раку товстої кишки.
В Україні площа посіву ячменю ярого за останні десятиліття мали певні коливання в бік зменшення, але останнім часом це пов’язано з кризою, що була викликана військовою агресією. Згідно з відомостями Державної служби статистики України, площа посіву ячменю ярого у 2014 р. складала близько 1979,8 тис. га, а у 2024 р. − 839,3 тис. га (рис.1).
ис 1. Динаміка площі засіву ячменю ярого, 2010–2024 рр., тис. га
Сукупний збір ячменю ярого в Україні також має значні зміни в залежності від погодних умов і площ посівів, але в середньому країна збирає близько 2,9–5,1 млн т зерна кожного року. Основою збільшення урожайності ячменю ярого та збільшення сукупних зборів із мінімальними витратами є впровадження новітніх технологій і високопродуктивних сортів. Врожайність ячменю ярого останніми роками дещо покращилася і складає в середньому 2,8–4,1 т/га (рис.2).
Рис 2. Динаміка сукупного збору ячменю ярого 2015–2024 рр., млн. т
Україна є великим виробником пива, тому значна частина врожаю ячменю йде на варіння пива. Крім того, ячмінь застосовують у виготовленні комбікормів для сільськогосподарських тварин. Враховуючи також потреби для виготовлення борошна і крупи, внутрішні потреби досягають близько 3–4 млн тонн на рік.
Україна є одним з найбільших експортерів ячменю у світі. Впродовж останніх років експорт ячменю в середньому становить 3-5 млн тонн на рік. Головними покупцями українського ячменю є держави Європейського Союзу, Єгипет, Іран і країни Азії. Ячмінь експортується як для кормових, так і для пивоварних потреб, що забезпечує значні валютні надходження для держави. Сортові надбання ячменю ярого в Україні представлені численними сортами, які відрізняються резистентністю до хвороб, урожайністю, а також технологічними особливостями для різних напрямків використання. Останнім часом в Україні та за кордоном створено багато цінних сортів ячменю з високим потенціалом урожайності. Станом на кінець 2024 року до Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні, внесено 106 сортів ячменю озимого та 181 сорт ячменю ярого. У 2024 році реєстр поповнили такі нові сорти ячменю ярого, як Бунчук, Гордій, Губернаторський, Диво Носівщини, Ельф, МІП Сармат, МІП Сонячний, Обрій Поліський, Рагнар, Стінг.
Вибір сортів повинен базуватися, по-перше, на головних характеристиках нашої дійсності – посухо- і жаростійкості, по-друге, на показниках високої продуктивності і стійкості сортів до хвороб, особливо борошнистої роси.
Для аграрія зараз немає проблем із браком насіння. Вибір сортів, котрі найбільше підходять для певних ґрунтово-кліматичних умов, буде основою для одержання високих і стабільних врожаїв цієї культури. За підрахунками науковців і аграріїв, вплив обраного сорту на формування майбутнього врожаю оцінюється від 20 % до 50 %, що є вагомим показником за вирощування культури.
Для пивоварної промисловості кращими сортами вважаються ті, в яких вміст протеїну становить 9–11%. Для варіння пива в Україні створено такі сорти, як Тівер, Сєбастьян, Дорідний, МІП Шарм, Орвел, Юкатан, що мають високі показники якості зерна для пивоварної промисловості. Ці сорти здатні забезпечити стабільний врожай, який відповідає вимогам пивоварів щодо вмісту протеїну, ваги 1000 зерен і клейковини.
У сортів харчових і кормових напрямів накопичення білка має становити 13–15%. До сортів ячменю ярого кормового напряму використання належать Галичанин, Дорінка, Шедевр, які мають високу врожайність і здатні забезпечити оптимальні показники вмісту протеїну для годування тварин. Вони характеризуються гарними адаптивними властивостями щодо різних кліматичних умов і можуть давати стабільні врожаї навіть в умовах засухи.
Існують також універсальні сорти ячменю, котрі придатні як для пивоварного, так і для кормового використання. Прикладом таких сортів є Степовий та Сонячний, котрі мають високу продуктивність і добрі органолептичні характеристики.
Велика увага у нашій державі приділяється створенню нових сортів у наукових установах, що входять в систему Національної академії аграрних наук України
Нещодавно створено нові сорти ярого ячменю з високим потенціалом врожайності. Проте у виробничому плані генетичний потенціал сорту ще далеко не використано повністю. Це пов’язано з рівнем ресурсної забезпеченості господарства, частими відхиленнями погодних умов у період вегетації від оптимальних, порушенням агротехнічних термінів виконання агротехнічних заходів та їх невідповідністю біологічним особливостям сортів, котрі використовують у господарстві. Тому в таких умовах перспективними можуть бути технології, що передбачають внесення порівняно невеликих доз мінеральних добрив у поєднанні з висівом за кращими попередниками і забезпечують отримання майже оптимального врожаю.
Велика увага в нашій державі приділяється створенню нових сортів у наукових установах, котрі входять в систему Національної академії аграрних наук України. З-поміж них варто виділити такі: Селекційно-генетичний інститут − Національний центр сортовивчення та сортознавства, Інститут рослинництва ім. В.Я. Юр’єва, Миронівський інститут пшениці ім. В.М. Ремесла, Інститут кормів та сільського господарства Поділля та інші.
Основний метод селекції, який використовують в Інституті кормів та сільського господарства Поділля НААН при створенні нових сортів ячменю ярого, є внутрішньовидова гібридизація за еколого-географічним і генетичним походженням сортів із подальшим цілеспрямованим добором елітних рослин.
Так правильний добір батьківських форм для гібридизації, вивчення селекційного матеріалу і добір з урахуванням реакції на погодні умови дали змогу створити тут низку сортів ярого ячменю. У Державному Реєстрі сортів рослин, придатних для поширення в Україні, станом на кінець 2024 року нараховується 12 сортів ячменю ярого селекції Інституту кормів та сільського господарства Поділля НААН: Барвистий, Тівер, Арістей, Айріс, Сірінг, Айжан, Діантус, Брант, Сіон, Барвін, Амадей та Рагнар.
Надійний вибір для фермерів
Веселопільський (Інститут рослинництва ім. В. Я. Юр’єва НААН)
Веселопільський — це високоврожайний сорт ярого ячменю, який вирізняється стійкістю до засухи та ураження грибковими хворобами. Його часто культивують у степових і лісостепових зонах, де кліматичні умови можуть бути досить складними. Окрім високої врожайності, цей сорт вирізняється відмінною якістю зерна, що робить його затребуваним як серед фермерів, так і серед переробних підприємств.
Основні характеристики: висока посухостійкість, урожайність до 50–55 ц/га.
Ідеальні умови вирощування: лісостеп, степові зони.
Переваги: стійкий до хвороб, високий рівень адаптації до складних умов.
Сєбастьян («Сейет Плантефоредлинг І / С», Данія)
Себастьян — сорт, який вирізняється високою продуктивністю і резистентністю до збудників головних хвороб ячменю. Цей сорт придатний для вирощування в різних регіонах, особливо в умовах помірного клімату. Він популярний у пивоварній галузі завдяки високій якості зерна.
Основні характеристики: урожайність до 60 ц/га, висока якість зерна.
Ідеальні умови вирощування: помірний клімат.
Переваги: ідеально підходить для пивоваріння, висока врожайність.
Рамір («Заатен Юніон», Німеччина)
Сорт Рамір вирізняється своєю стійкістю до основних грибкових хвороб і засухи. Його вирощують переважно в регіонах із посушливим кліматом. Завдяки високій якості зерна, Рамір придатний як для кормових, так і для продовольчих потреб. Цей сорт часто обирають фермери, котрі мають намір отримати стабільний урожай навіть у складних кліматичних умовах.
Основні характеристики: стійкість до хвороб, посухостійкість, урожайність до 50–55 ц/га.
Ідеальні умови вирощування: посушливі зони.
Переваги: пристосований до посушливих умов, стійкий до захворювань.
МІП ШАРМ (Миронівський інститут пшениці ім. В. М. Ремесла)
Високоврожайний сорт ячменю ярого пивоварного напряму. Характеризується оптимальним поєднанням значного потенціалу врожайності, пивоварної якості та комплексу інших цінних господарських ознак: середньоранній (на відміну від пізньостиглих західних сортів, колоситься і достигає на 5–7 діб раніше); посухостійкий (перевищує аналоги за врожайністю у посушливі роки на 0,7–1,5 т/га); середньонизький (висота рослин 65–70 см) з міцною соломиною, що забезпечує високу стійкість до вилягання (8–9 балів); дуже висока стійкість до борошнистої роси
Ці сорти ярого ячменю являють собою надійний вибір для фермерів, котрі шукають стабільні врожаї та стійкість до хвороб. Кожен із них має свої сильні сторони, що надає можливість обрати найкращий варіант залежно від клімату та потреб фермерського господарства.
Одним із останніх результатів напрацювань селекціонерів інституту – сорт Рагнар, який внесено до Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні у 2024 році. Цей сорт переважає усереднену врожайність сортів, що пройшли державну реєстрацію за п’ять попередніх років, у зоні Степу на 0,96 т/га (+26,3 %), у зоні Лісостепу – на 0,24 т/га (+4,6 %), у зоні Полісся – на 1,0 т/га (+23,9 %). Найвищі показники врожайності за роки випробування одержано на Тернопільській філії УІЕСР – 8,21 т/га у 2023 році, Львівській філії УІЕСР – 7,05 т/га та Тернопільській філії УІЕСР – 7,26 т/га у 2024 р. Тривалість періоду вегетації становить 84–90 діб. Сорт має середній вміст протеїну в зонах Степу (12,8 %), Лісостепу (12,9 %) та Полісся (12,6 %) із вагою 1000 зерен 47–51 г. Сорт є стійким до осипання та засухи (8–9 балів). Особливістю сорту є висока резистентність проти ураження головними хворобами: борошнистою росою – 8–9 балів, бурою іржею – 8–9 балів, гельмінтоспоріозом − 8 балів. Рекомендовані зони вирощування сорту – Степ, Лісостеп і Полісся.
Перспективи підйому сортових запасів ячменю ярого в Україні пов’язані з впровадженням нових високопродуктивних сортів, які зможуть краще адаптуватися до змін кліматичних умов, а також із розвитком агротехнологій. Разом з тим, розширення сортових запасів ячменю ярого потребує постійного удосконалення агротехніки та селекційної роботи для досягнення високих результатів в умовах мінливого клімату. Важливими напрямами є поліпшення стійкості сортів до хвороб і шкідників, а також підвищення якості зерна для пивоварних і кормових потреб. Окрім того, розвиток органічного виробництва може стати важливим чинником підвищення конкурентоспроможності українського ячменю на зовнішніх ринках.
І. Засядько, Інститут кормів та сільського господарства Поділля НААН