Напередодні весняних посівних робіт, ринок мінеральних добрив традиційно стає більш напруженим. Хоча закупівлі розпочалися ще наприкінці минулого року, січневі морози дещо сповільнили активність: аграрії очікували на чіткіші прогнози щодо термінів підживлення озимих культур.
Як тільки погодні умови стабілізувалися, попит значно зріс, особливо на добрива азотної групи. Це стало одним із ключових факторів, що спричинили підвищення вартості.
Тиск на азотні добрива: вартість газу, курс гривні та світові ціни
Костянтин Кінжалов, аналітик ринку добрив Barva Invest, зазначає, що наразі немає підстав для зниження цін.
— Вартість азотних добрив залишається вищою, ніж минулого року, оскільки ціна на газ, що становить значну частку у собівартості виробництва, тримається на високому рівні. Крім того, спостерігається зростання світових цін на азотну групу, а девальвація гривні наприкінці минулого року також сприяла їхньому подорожчанню, — пояснює експерт.
Таким чином, ринок опинився під впливом декількох факторів: дорожчий газ, коливання курсу гривні та зростання світових цін взаємно посилюються, що відображається на вартості кожної тонни добрив.
Логістика без портів: селітра та карбамід в нових умовах
Окрема уваги заслуговує ситуація з аміачною селітрою. Заборона на її імпорт через українські порти, яка діє з липня минулого року, суттєво змінила логістичні схеми.
NB: Постачання стали складнішими, логістичні маршрути подовжилися, а витрати зросли. Внутрішнє виробництво також не може повністю компенсувати цю ситуацію — наразі стабільно функціонують лише два азотні заводи: ПрАТ «Рівнеазот» та ПрАТ «Азот» (Черкаси). Навіть вони періодично зупиняються через проблеми з енергопостачанням та газовою інфраструктурою.
— Імпортери змушені переорієнтовувати шляхи постачання з морських портів на сухопутні кордони. Наразі продукція, яка раніше доставлялася морем, надходить через Румунію та Молдову. Раніше постачання з Болгарії, Середньої Азії та Грузії здійснювалися через українські порти, що було швидше та економніше, — коментує Костянтин Кінжалов.
Не менш напруженою є ситуація на ринку карбаміду. Обсяги українського виробництва залишаються мінімальними, що робить залежність від імпорту критичною.
— Вже чотири роки єдиним виробником карбаміду в Україні є черкаський «Азот». Частина виробленого карбаміду використовується для виробництва КАС, тому на відкритому ринку залишається невелика кількість українського продукту. До цього додається зростання світових цін. Навіть якщо глобальна ринкова ситуація зміниться найближчим часом, добрива, закуплені зараз, фізично надійдуть в Україну не раніше кінця березня. Це означає, що ринок ще певний час функціонуватиме за поточними цінами. Існує ризик, що продукція не буде доставлена до господарств вчасно, — попереджає аналітик.
Фактично, частина імпортних партій реалізується ще під час транспортування: добрива розкуповують до їх фізичного прибуття в країну. Запаси на складах майже відсутні, торгівля здійснюється «з коліс». За таких умов зволікання може мати значні наслідки, передусім у плані втрати часу.
Стабільність і ризики: сульфат амонію та прогноз на сезон
Іншу тенденцію демонструє сульфат амонію. Цей ринок значною мірою залежить від постачань з Китаю, тоді як українське виробництво представлене лише невеликими обсягами гранульованого продукту.
— Імпортна залежність дуже висока, однак активні постачання китайського гранульованого сульфату амонію фактично витіснили продукцію з інших країн. Завдяки високій пропозиції ціни на нього за рік практично не змінилися, тоді як інші азотні добрива подорожчали на 11–20%, залежно від типу продукту, — зауважує Костянтин Кінжалов.
NB: Незважаючи на всі ризики, поточна ситуація є більш стабільною порівняно з 2022–2023 роками. Тоді блокування портів та розрив логістичних ланцюгів призвели до гострого дефіциту, а господарства були змушені зменшувати норми внесення, відмовлятися від фосфорних та калійних добрив і мінімізувати використання азоту. Наразі ринок поступово повертається до більш прогнозованої моделі: порти функціонують, імпортери шукають альтернативні маршрути, а аграрії відновлюють повноцінні системи живлення.
Однак, ще рано розслаблятися.
— Варто уважно відстежувати динаміку цін на газ та його доступність на ринку. Це допоможе спрогнозувати подальший рух цін на азотні добрива. Крім того, значна частина продукції надходить від іноземних постачальників, тому будь-які атаки на портову інфраструктуру можуть спричинити затримки з поставками. Є ймовірність отримати продукцію вже після оптимального терміну для її внесення, — підкреслює експерт.
Отже, навіть якщо ринок згодом відреагує зниженням цін на аміачну селітру чи карбамід, це може статися вже після підживлення озимих. У поточних умовах ключовим ресурсом є не лише фінанси, але й час. Ті, хто вміє раціонально планувати час, мають більше шансів пройти сезон без зайвих витрат та втрат.
Галина ШЕПЕЛЬ