Кукурудза, як одна з ключових продовольчих та фуражних культур в Україні та на світовому рівні, зберігає своє стратегічне значення. Завдяки своїм видатним кормовим якостям зерна та зеленої маси, вона користується значним попитом на ринку, відіграючи провідну роль у підвищенні ефективності агробізнесу.
Згідно зі статистикою Мінекономіки, загальна площа посівів кукурудзи в Україні у 2025 році сягнула 3,84 млн гектарів. Станом на 1 січня 2026 року, аграрії завершили збір урожаю на 89 % посівних територій, отримавши валовий збір у розмірі 27,77 млн тонн, при цьому середня врожайність перевищила 7,0 тонн з гектара.
Найвищі показники врожайності кукурудзи в сезоні 2025 були зафіксовані у таких регіонах: Хмельницька область – 10,5 т/га (2,74 млн тонн); Тернопільська – 9,78 т/га (1,34 млн тонн); Львівська – 9,31 т/га (724 тис. тонн); Київська – 9,18 т/га (2,84 млн тонн); Чернігівська – 8,82 т/га (4,25 млн тонн). Найбільші площі під цією культурою зосереджені у Полтавській (455,1 тис. га), Чернігівській (412,3 тис. га), Черкаській (345,9 тис. га), Сумській (328,2 тис. га) та Вінницькій (309,1 тис. га) областях. Саме ці регіони утворюють так званий «кукурудзяний пояс», що забезпечує основний обсяг виробництва зерна.
Ситуація з вирощуванням кукурудзи на Півдні країни є вкрай складною. Через тривалі посухи врожайність залишається низькою: на Запоріжжі – 0,88 т/га, на Одещині – 1,19 т/га, на Миколаївщині – 1,17 т/га. Херсонщина переживає справжню катастрофу. У деяких господарствах врожай кукурудзи повністю втрачено, а заплановані обсяги вдасться зібрати лише тим підприємствам, що застосовують крапельне зрошення.
Наразі кукурудза залишається неперевершеною головною кормовою культурою як в Україні, так і у світі. У різних країнах близько 20 % її зернового врожаю спрямовується на продовольчі потреби, 15–20 % – на технічні цілі, а приблизно 50–60 % – на потреби тваринництва.
Значення кукурудзи в особистих господарствах важко переоцінити. Завдяки виведенню скоростиглих гібридів, особливо вітчизняної селекції, які за врожайністю не поступаються зарубіжним аналогам і краще адаптовані до кліматичних умов України, її успішно вирощують практично в усіх областях країни.
Інститут фізіології рослин і генетики НАН України (ІФРГ) є провідним центром розробок Національної академії наук України у сфері генетики, селекції та фізіології рослин. Протягом останніх років, у співпраці з Черкаською державною сільськогосподарською дослідною станцією ННЦ «Інститут землеробства НААН», під науковим керівництвом академіка НАН України, Героя України Володимира Васильовича Моргуна, було створено 25 гібридів кукурудзи різних груп стиглості. Ці гібриди вже внесені до Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні. Фактична продуктивність розроблених гібридів, зокрема таких як Зорень, Поліський 177 МВ, Явір 180 СВ, Суботівський 190 СВ, Київський 197, Тарас, Черкаський 227МВ, Переяслівський 230 СВ, Богун, Боян 277 МВ, Чигиринський 267 СВ, ЧКГ 270 МВ, Сатурн, Черкаський 287 МВ, Корсунський 297 МВ, Комета МВ, Богдан, Достаток 300 МВ, Атлант 400 МВ, Башкіровець, Аметист та інших, за результатами державного сортовипробування становила від 8,0 до 16,4 т/га.
Цариця полів. Селекційні доробки кукурудзи ІФРГ НАН України
Академік НАН України Володимир Васильович Моргун присвятив понад 60 років плідній роботі в галузі кукурівоцтво в Україні. Під його керівництвом захищено численні докторські та кандидатські дисертації з генетики та селекції кукурудзи. Його учні продовжують успішно працювати в агросекторі, вирішуючи питання продовольчої безпеки держави та відстоюючи її інтереси й незалежність у сфері селекції рослин та насінництва. Їхні наукові досягнення в царині кукурудзи отримали високе державне визнання.
На кукурудзяному полі опорного пункту ІФРГ НАН України в селі Новоселиця Благовіщенського району Кіровоградської області академік НАН України, Герой України В. В. Моргун і лаборантка М. М. Пантелеєва
Час невпинно летить… 10 березня 2026 року академіку НАН України В.В. Моргуну виповнилося б 88 років. Це солідний вік, що свідчить про довгий і плідний життєвий шлях.
…Але 16 вересня 2025 року наукова спільнота зазнала непоправної втрати – Володимир Васильович Моргун відійшов у вічність. Світла пам’ять про видатного українця, творця хлібного достатку, завжди житиме серед науковців та хліборобів України, надихаючи їх своїм життєвим кредо: «Вперед і тільки вперед!»
Його улюбленою справою та основним напрямком досліджень протягом усього життя було поле та генетичне вдосконалення найважливіших для України сільськогосподарських культур – пшениці та кукурудзи. З його ім’ям нерозривно пов’язана продовольча безпека нашої Держави.
Цей видатний діяч української селекції рослин залишив хліборобам України у спадок близько 200 сортів і гібридів сільськогосподарських культур. На полях України колосяться такі сорти пшениці, як Новосмуглянка, Астарта, Богдана, Гордниця, врожайність яких давно перевищила 10 т зерна з гектара. Гібрид «цариці полів» Богдан демонструє потенціал урожайності в межах 15–16 т/га, що є незрівнянним досягненням.
В. В. Моргун на дослідному полі пшениці
Пропонуємо ознайомитися з характеристиками популярних гібридів кукурудзи. Цінуйте та шануйте українське!
Гібрид Зорень. Ранньостиглий (ФАО 170).
Характеризується кременисто-зубоподібним зерном жовтого кольору та швидкою втратою вологи перед дозріванням. Рекомендована густота посі käyttää на момент збору – 90–100 тисяч рослин на гектар, потенційна врожайність – 115,0 ц/га.
Гібрид Поліський 177МВ. Ранньостиглий (ФАО 170).
Має кременисто-зубоподібне жовте зерно з виходом 81,5 %. Стійкий до вилягання та хвороб, таких як пухирчаста та летюча сажки. Чудовий попередник для озимої пшениці при ранніх термінах сівби. Максимальна врожайність – 115,4 ц/га.
Гібрид Явір 180 СВ. Ранньостиглий (ФАО 180).
Гібрид Явір 180 СВ
Скорочений вегетаційний період гарантує дозрівання зерна на сухе в усіх агрокліматичних зонах України. Зерно кременисте, жовте, з високими якісними показниками, придатне для переробки на крупу та борошно. Максимальний урожай – 118,0 ц/га.
До групи ранньостиглих гібридів також входять:
- Суботівський 190 СВ (ФАО 190). Максимальний урожай – 117,1 ц/га.
- Київський 197 (ФАО 190). Максимальний урожай – 139,0 ц/га.
Гібрид Тарас. Середньоранній (ФАО 220).
Характеризується кременистим жовтим зерном. Надзвичайно стійкий до вилягання, поєднує ранньостиглість із високою продуктивністю. Максимальний урожай – 143,0 ц/га.
Гібрид Переяславське 230 СВ. Середньоранній (ФАО 230).
Має кременисто-зубоподібне жовте зерно, придатне для виробництва крупи. Відзначається ремонтантністю. Адаптований для вирощування на всій території України. Максимальний урожай – 116,6 ц/га.
Гібрид Богун. Середньоранній (ФАО 250).
Гібрид Богун
Зерно кременисто-зубоподібне, жовте, придатне для переробки на крупу. Стійкий до вилягання та хвороб. Ідеально адаптується до різноманітних умов вирощування. Гібрид швидко втрачає вологу під час достигання, що полегшує обмолот комбайном. Максимальний урожай – 142,0 ц/га.
Корсунський 297 МВ. Середньоранній (ФАО 290).
Має зубоподібне жовте зерно. Високостійкий до посухи. Відзначається ремонтантністю та стабільністю врожайності. Може використовуватися як на зерно, так і на силос. Максимальний урожай зерна – 131,4 ц/га.
До групи середньоранніх гібридів також входять:
- Черкаський 227 МВ (ФАО 230). Максимальний урожай – 116,0 ц/га.
- Чигиринський 267 СВ (ФАО 260). Максимальний урожай – 118,4 ц/га.
- ЧКГ 270 МВ (ФАО 270). Максимальний урожай – 125,3 ц/га.
- Боян 277 МВ (ФАО 270). Максимальний урожай – 132,6 ц/га.
- Сатурн (ФАО 270). Максимальний урожай – 126,4 ц/га.
- Черкаський 287 МВ (ФАО 280). Максимальний урожай – 121,1 ц/га.
Гібрид Достаток 300 МВ. Середньостиглий (ФАО 300).
Гібрид Достаток 300 МВ
Має зубоподібне зерно світло-оранжевого кольору, вихід зерна при обмолоті – 82 %. Цей гібрид відзначається високою врожайністю та екологічною пластичністю, що дозволяє досягати значних результатів. Формує високоякісну силосну масу. Потенційна врожайність силосу – 550–700 ц/га.
Гібрид демонструє стабільно високий рівень урожайності при вирощуванні в різних регіонах України. За продуктивністю зерна та силосної маси він є одним із найкращих середньостиглих гібридів. Максимальна врожайність – 159,1 ц/га.
Гібрид Богдан. Середньостиглий (ФАО 300).
Гібрид Богдан
Має зубоподібне жовте зерно. Ремонтантний. Стійкий до вилягання та хвороб. Відзначається швидкою втратою вологи під час дозрівання, що суттєво знижує витрати на досушування.
Вважається одним із найкращих гібридів за урожайністю зерна у своїй групі стиглості. Максимальний урожай зерна – 164,3 ц/га.
Гібрид Комета МВ. Середньостиглий (ФАО 300).
Має зубоподібне зерно. Гібрид високої пластичності, показав відмінні результати як у регіонах з достатнім зволоженням, так і з помірною кількістю опадів.
Характеризується прискореною втратою вологи під час дозрівання. Максимальний урожай – 120,6 ц/га.
До групи середньостиглих гібридів також належать:
- Метеор 317 МВ (ФАО 320). Максимальний урожай – 151,0 ц/га.
- Орлик 330 МВ (ФАО 330). Максимальний урожай – 103,4 ц/га.
Гібрид Атлант 400 МВ. Середньопізній (ФАО 400).
Має зубоподібне жовте зерно. Формує якісну силосну масу. Здатний забезпечити врожай зеленої маси понад 1000 ц/га до пізньої осені. Відносно швидко втрачає вологу під час дозрівання зерна, враховуючи його групу стиглості. Гібрид набуває популярності серед фермерів Степу завдяки своїй пластичності та стабільності у виробництві товарного зерна та силосу. Максимальний урожай зерна – 141,6 ц/га.
Гібрид Башкіровець. Середньопізній (ФАО 490).
Гібрид Башкіровець
Має зубоподібне зерно світло-жовтого кольору. Універсальний гібрид як для зернового використання, так і для заготівлі силосу. Може використовуватися для виробництва біогазу. Максимальний урожай – 118,7 ц/га.
Гібрид Аметист. Пізньостиглий (ФАО 500).
Гібрид Аметист
Висота рослин – 295–305 см. Зерно зубоподібне, жовтого кольору. Гібрид здатен забезпечити врожай зеленої маси до 1173 ц/га до глибокої осені. Міцність стебла висока, що є важливим при пізньому збиранні. Максимальний урожай – 148,3 ц/га.
Усі ці гібриди кукурудзи є результатом багаторічної творчої праці академіка НАН України В.В. Моргуна та його послідовників.
При роботі з кукурудзою в аграрній практиці варто враховувати, що кременисті сорти є більш холодостійкими, відзначаються дружними сходами та інтенсивним розвитком на початкових етапах. Зубоподібна кукурудза, натомість, забезпечує високу врожайність та швидку втрату вологи зерном під час достигання.
Бажаємо, щоб кожен гібрид кукурудзи та сорт пшениці київської селекції відкривали нові горизонти, а всі прагнення хліборобів України неодмінно збувалися. Нехай щедрий урожай увінчує вашу самовіддану працю! А наука, безумовно, сприятиме цьому!
Для отримання детальної інформації щодо придбання оригінального насіння озимої пшениці та кукурудзи, будь ласка, звертайтеся за вказаними контактами! Запрошуємо до співпраці! Якісне насіння – запорука багатого врожаю!
Давид Коновалов, директор ДСВ ІФРГ НАН України, доктор сільськогосподарських наук,
Віктор Гаврилюк, кандидат сільськогосподарських наук, ІФРГ НАН України