Вчасне жнивування — важливий резерв для збільшення врожайності кукурудзи та поліпшення її властивостей.
Планування термінів, що спирається на календарні дні збирання, відноситься до переліку організаційних заходів. Звісно, «календар» проведення збиральних робіт узагальнено і встановлено у кожній зоні вирощування кукурудзи з огляду на групу дозрівання гібриду чи сорту. Проте навіть в одному агропідприємстві за різних кліматичних умов кукурудза проходить етапи свого розвитку щороку в різні періоди. Різниця в календарних датах початку розквіту, молочно-воскової та повної зрілості досить значна й досягає п’яти — десяти днів. Інформація щодо належності гібриду до групи за ФАО спрощує передбачення термінів проходження ним основних фаз розвитку, але саме по собі не навчить агронома планувати збирання врожаю так, щоб отримати на виході продукцію в найбільшому обсязі та з найвищою якістю.
Перше, на що потрібно звернути увагу, плануючи терміни жнивування гібрида кукурудзи — його сфера застосування. Ігнорування цього факту призведе як до суттєвих втрат урожаю, так і до зниження якості кінцевої продукції.
На зерно та силос: цінні відсотки вологи
Група дозрівання гібрида — характеристики гібрида — вологість зерна: ця трійця головних характеристик має привернути особливу увагу агронома під час жнивування.
Усім типам сільськогосподарських культур властива загальнобіологічна особливість: із збільшенням тривалості вегетації збільшується період накопичення сирої речовини, а отже, зростає підсумкова врожайність. Тому зазвичай вважається, що більш пізньостиглі гібриди врожайніші (принаймні, ті, що пристосовані до певних погодно-кліматичних умов зони вирощування, особливо восени). Але через потребу організації в господарстві «конвеєра» гібридів різних груп дозрівання (це тема для іншої розмови) зазвичай висівають гібриди мінімум трьох груп дозрівання.
Завчасно розплануйте організаційні заходи збирання кукурудзи, беручи до уваги наявність на полі гібридів різних груп дозрівання. Кукурудзу дуже зручно класифіковано за системою ФАО, число якого вказано у «паспорті» будь-якого гібрида. Введення такої класифікації стало можливим завдяки біологічним особливостям кукурудзяної рослини та вигідно вирізняє її від інших агрокультур. Це надало можливість встановити тривалість вегетаційного періоду певного гібрида в різних кліматичних умовах. Класифікація базується на сумі активних температур, потрібній рослині для успішного проходження всіх етапів розвитку та дозрівання. Загалом за показником ФАО вирізняють шість груп дозрівання гібридів кукурудзи (в наших умовах переважають перші чотири, з ФАО до 399). Використовуючи показник ФАО та середньорічні температурні показники зони вирощування, можна вирахувати дату дозрівання не тільки для різних кліматичних умов, а й для різних термінів посіву. Таким чином, завдяки «маніпулюванню» гібридним асортиментом досягається оптимальне навантаження в господарстві всіх технологічних процесів, пов’язаних зі збиранням врожаю.
За показником ФАО розрізняють шість груп стиглості гібридів кукурудзи
На основі показника ФАО певного гібрида розраховують планові дати дозрівання. Гібриди різних груп дозрівання вступають у певні фази дозрівання з інтервалом сім — десять днів. Тому й терміни їхнього жнивування мають вкладатися в ці інтервали, інакше — неминучі втрати зерна.
Планова дата — це лише частина справи, яка ще не гарантує досягнення бажаного результату. Приїхавши в поле, призначене для жнивування, потрібно визначити вологість зерна — показник, який відповідає кожній фазі онтогенезу кукурудзи. Показник, який позбавлений суб’єктивності візуального огляду, оскільки визначається за допомогою досить точних приладів — вологомірів (хоча з досвідом приходить і вміння визначати вологість зерна, так би мовити, «на дотик»). Вологість зерна кукурудзи поступово знижується, починаючи з молочно-воскової стиглості. Порушити неминучість цього процесу може вологість стрижня качана, яка зберігає високі значення аж до настання повної зрілості. На щастя, не у всіх гібридів (обирайте в каталозі краще — гібриди з прискореним висиханням стрижня! Наприклад, гібрид селекції Інституту рослинництва ім. В. Я. Юр`єва НААН — Зоряний.
З практичним досвідом приходить й інше вміння — визначати вологість зерна та терміни жнивування, орієнтуючись на зовнішній вигляд рослини. Така практика має право на існування, але все ж таки слід перевірити вологість за допомогою спеціально призначеного для цього приладу. Чому не варто покладатися лише на візуальну оцінку? З одного боку, через наявність у сучасному асортименті гібридів таких, качани яких здатні до прискореної віддачі вологи та висихають раніше, ніж вегетативна маса рослини (стебло, листя), з другого — через здатність зерна вбирати вологу з дощу або туману. Або — зі стрижня (див. вище)… Ось тут і починається визначення особливостей гібрида…
Вологість зерна визначили, особливості гібрида встановили… Отже, коли починати жнивування? Звісно, коли врожай буде максимальний з огляду на найбільший вміст сухої речовини в зерні. Це — наприкінці стадії воскової стиглості, за вологості зерна 30–32–34 %. Візуально цей момент визначається появою так званої «чорної цятки» на зернівці, а саме в місці прикріплення її до стрижня качана. У більшості гібридів цей момент супроводжується побурінням листків обгортки качанів, всиханням листків на стеблі. Важливо не пропустити цей момент, бо в подальшому вміст сухої речовини дещо зменшується. Не набагато, але помітно з огляду на велику площу посіву. Та й вибивається зерно (під час жнивування з комбайновим обмолочуванням) за вологості 30% найкращим чином. Зверніть увагу, що швидкість, із якою зерно втрачає вологу до такого рівня, є цінною селекційною ознакою, і вона генетично обумовлена. Гібриди, які володіють прискореною здатністю до вологовіддачі завдяки фізіологічним особливостям, завжди користуються більшим попитом виробників завдяки можливості подовженого періоду їхнього збирання та економії коштів на сушіння (наприклад, гібриди Лелека МВ, Варта МВ, Донор МВ, Зоряний, Елітнянський).
Підраховано, що за збиральної вологості зерна 30 % витрати на його досушування до 14 % можуть перекрити всі інші витрати на вирощування культури
Отже, починати жнивування технологічно припустимо за вологості зерна до 34 %. Але з огляду на базисну вологість кукурудзи — 14 % сушити його доведеться довго й затратно… Підраховано, що за збиральної вологості зерна 30 % витрати на його досушування до 14 % можуть перекрити всі інші витрати на вирощування культури.
Після досягнення рівня вологості 30–32 % зерно продовжує поступово віддавати вологу (за сприятливих кліматичних умов). Швидкість процесу вологовіддачі в цей період майже не регулюється генетично, залежить від багатьох факторів, і, починаючи від 28 %, вологість зерна зменшується приблизно на 0,3 % щодоби. Зважаючи, що кожен відсоток вологи в зерні стає «цінним» відсотком, у господарствах намагаються зібрати зерно кукурудзи в максимально короткі терміни, і, за сприятливих погодних умов, за зернової вологості 28 %, вдається зберегти якість зібраного зерна (зменшення кількості травмованого й подрібненого зерна, мінімальне ураження шкідниками та збудниками хвороб, мінімальні втрати зерна внаслідок обсипання зерна з качанів і навіть їхнього мимовільного відламування від рослин).
Бажана та економічно вигідна з точки зору зменшення витрат на висушування зерна затримка зі збиранням загрожує зворотним процесом: вологість із низки причин може збільшитися (наприклад, зерно вбере вологу з повітря), а це — додаткові витрати на сушіння. Здатність зерна віддавати вологу поступово сповільнюється й зовсім припиняється, коли середньодобові температурні показники наближаються до рівня 5°С. Практика комбайнового обмолоту зерна в умовах мінусових температур повітря також себе не виправдовує, бо «замерзле» зерно врешті-решт відтане… зігріється… і зіпсується, адже уразиться пліснявими грибами… А під час жнивування та первинної обробки може травмуватися настільки, що стане непридатним для подальшого багатоцільового використання. Наприклад, унеможливлюється відокремлення зародка з метою переробки його на цінну кукурудзяну олію, а ендосперму — на крохмаль. Тобто призначення такого зерна — тільки на корм…
Гібриди різних груп стиглості вступають у певні фази достигання з інтервалом сім—десять діб
Це щодо загального врожаю. А щодо поживності? Важлива ознака — вихід білка з одиниці площі. Його вміст у зерні максимально зростає наприкінці фази воскової стиглості культури. Отже, порушення термінів жнивування зернової кукурудзи має небажані наслідки: зменшення вмісту білка та сухої речовини; вбирання зерном вологи (внаслідок погіршення кліматичних умов); зростання відсотка травмованого насіння і через це — зростання шкідливої дії фітопатогенів.
За суттєвого відхилення від оптимальних термінів жнивування спостерігаються й інші негативні наслідки, зокрема обвисання качанів, обсипання зерна, вилягання рослин — усе це призводить до прямих втрат урожаю. Наприклад, обвисання качанів рослин, уражених кукурудзяним метеликом, може призвести до їхнього повного відламування (через неміцне прикріплення ніжки качана до стебла). Вилягання рослин — особливість гібрида, яка проявляється залежно від умов вирощування й посилюється через збільшення густоти стояння рослин, підвищену вологість ґрунту, розвиток гнилей та інші фактори.
Отже, початок жнивування в оптимальні терміни — надмірні витрати на досушування. Низька збиральна вологість — зерно низької якості… Де вихід? Альтернатива сухому зерну кукурудзи — корнаж (подрібнене зерно або цілі качани). Вирощування кукурудзи для виготовлення корнажу вигідніше через більш ранні терміни жнивування (на два-три тижні порівняно зі збиранням зернової кукурудзи). Вологість зерна може бути вища (до 45 %), сушити його немає потреби, а гібрид може бути з високим ФАО (тобто з вищою врожайністю). Отже, переваги під час збирання наявні…
Порушення термінів збирання зернової кукурудзи має небажані наслідки
Збираємо насіння F1 гібридів
Для підвищення врожайності F1 гібридів кукурудзи особливу увагу слід приділити посівним і врожайним якостям їхнього насіння. Основа майбутньої продуктивності закладається під час вегетації батьківських компонентів, а кульмінація процесу її формування пов’язана з якістю і термінами збирання. Головне завдання — отримати максимально вирівняне насіння, й не тільки за розмірами (що досягається механізованим шляхом), а й фізіологічно, що є гарантією його високих посівних якостей. Адже немає механізму, здатного відкалібрувати насіння за фізіологічними властивостями…
Насіння кукурудзи, зібране в різні фази зрілості, має різну схожість. Організувати збирання врожаю потрібно під час набуття ним максимальної схожості. В цей період насіння має також максимальні врожайні якості. Сприятливу фазу збирання насіннєвої кукурудзи ми встановлюємо за зовнішнім виглядом, морфологічними ознаками рослини й насіння, обов’язково — за вологістю зерна. Максимальну схожість насіння кукурудзи одержують під час збирання наприкінці фази воскової стиглості (зрозуміло, за умови повного дотримання всіх елементів післязбиральної обробки насіння). Узагальнені за декількома гібридами показники схожості насіння, зібраного в різні фази онтогенезу кукурудзи, і відповідні зміни ознаки «маса 1000 насінин» наведено на рис. 1, що є доказом максимального прояву показників саме наприкінці фази воскової стиглості.
Рис. 1. Маса 1000 насінин і лабораторна схожість насіння F1 гібридів кукурудзи в різні фази стиглості
Проте кондиційних посівних якостей насіння кукурудзи набуває від початку фази воскової стиглості й зберігає їх аж до повної зрілості. Але це не є причиною відкладати збирання насіннєвої кукурудзи через низку несприятливих факторів, детально описаних вище. Також намагайтеся зібрати насіннєвий матеріал кожної окремої ділянки в максимально короткі терміни, щоб уникнути різноякісності насіння — ознаки, властивої кукурудзі.
Чим відрізняється кукурудза від інших сільськогосподарських культур? З власного досвіду відповім: надзвичайними вимогами до процесів збирання. Надзвичайними через головну особливість — підвищену здатність зерна кукурудзи до травмування — як механічного, так і теплового. Тому так важливо правильно визначити оптимальні день і навіть годину збирання насіннєвого матеріалу, коли наслідки травмування будуть зведені до мінімуму. Зародок насіння кукурудзи, який містить жирові та білкові компоненти, дуже ніжний і вразливий. За несприятливих умов збирання він псується першим, що призводить до втрати насінням посівних якостей. Тому кукурудзу на насіння рекомендовано збирати тільки в качанах, щоб унеможливити травмування зернових зародків. У «важких» випадках, у разі сильного запізнення зі збиранням, дозволено збирати насіннєву кукурудзу качанами в обгортках, щоб запобігти втратам цінного насіннєвого матеріалу. В такому разі бажано якнайшвидше очистити качани від обгорток. Не забувайте й про інші «пастки» запізнілого збирання кукурудзи, шкода від яких збільшується в рази за умови вирощування насіннєвого матеріалу.
Ретельна підготовка до збирання кукурудзи будь-якого напряму використання, а також продумана організація всіх ланок технологічного процесу та правильно визначені строки збирання дають змогу підвищити рентабельність і обсяги виробництва кукурудзи та якість кінцевого продукту
Вологість зерна під час збирання насіннєвої кукурудзи може досягати 40 %, що потребує досушування, але запобігає вилущенню качанів із листків обгортки та зберігає зерно неушкодженим. Нижче за 18 % вологості збирання насіннєвої кукурудзи ми не рекомендуємо через підвищене травмування тканин насіння — як поверхневих, так і внутрішніх.
Ретельна підготовка до збирання кукурудзи будь-якого напряму використання, а також продумана організація всіх ланок технологічного процесу та правильно визначені терміни збирання дають змогу підвищити рентабельність і обсяги виробництва кукурудзи та якість кінцевого продукту.
І. Барсуков, канд. с.-г. наук, Інститут рослинництва ім. В. Я. Юр’єва НААН