Впровадження та виконання науково обґрунтованих ротацій культур являє собою основу стабільного землеробства. Лише при таких обставинах спостерігається позитивний ефект на поживний, водний, повітряний та тепловий режими, стимуляція знешкодження шкідливих речовин.
Нерідко до порушення або ігнорування науково обґрунтованого чергування посівів у сівозмінах чи навіть до беззмінних висівань підштовхує ситуація на ринку. Ринок визначає виробництво, насамперед, „дохідних” культур, не забезпечуючи екологічних принципів ведення сільського господарства.
Земельна реформа в Україні призвела до певних соціально-економічних змін, зокрема і до зміни підходів до розробки, поліпшення системи сівозмін короткої ротації. Якщо для буряків цукрових інтервал повернення становить 3-4 роки, то їх можливо культивувати на одному полі чотирипільної сівозміни (насичення сівозміни буряками цукровими складатиме 25 %). У 5-пільній сівозміні з одним полем буряків насичення сівозміни буде становити тільки 20 %.
Так звані „прибуткові” культури з максимальним насиченням, такі як соняшник, необхідно вирощувати у 8-пільній, льон — у 7-пільній сівозмінах, або на половині площі в 4-3-пільних сівозмінах із перемінним розміщенням цих культур як на одній, так і на іншій половинах площі через ротацію.
Важливе місце серед агротехнічних заходів вирощування сільськогосподарських культур за впливом на їхню продуктивність займає розміщення їх у сівозміні після найкращих (оптимальних) попередників.
Крім попередника буряків цукрових важливо враховувати і часовий проміжок повернення культури на минуле місце, оскільки культура погано реагує на наближення їхніх висівань у сівозміні. Доведено, що культивування їх через 2 роки знижує врожайність коренеплодів на 55 ц/га, через рік після пшениці озимої чи ячменю — на 100–112 ц/га зі значним ураженням гниллю коренів, зрідженням посівів, втратою коренеплодами технологічних характеристик тощо. Урожайність культури у повторному висіванні становить лише 66 % від урожаю в кращій ланці сівозміни з оптимальним інтервалом повернення 4 роки, і допустимим — 3 роки.
Підвищення продуктивності і економічної результативності буряківництва пов’язане із поглибленням спеціалізації та зосередження вирощування буряків цукрових у районах з найбільш підходящими для цього ґрунтово-кліматичними умовами на відстані не більше 35 км від цукрових заводів.
Залежно від кліматичних умов різниця врожаю коренеплодів може досягати 103 — 162 ц/ га. За відомостями дослідних установ регіону, найбільш стабільні показники забезпечує ланка з горохом.
У 2023 році українські аграрії зібрали буряки цукрові з площі майже 250 тис. га з середньою врожайністю 473 ц/га, у 2022 році вона становила 541,2 ц/га. Біокліматичні умови 2023 року мали деякі особливості, зокрема, через тривалі дощі на 2 тижні посівна кампанія затрималась, але в цілому умови склались сприятливі для сівби і розвитку рослин культури (достатньо було освітлення і тепла, а також випала достатня кількість опадів за період вегетації коренеплодів).
2023 року українські аграрії зібрали цукрові буряки з площі майже 250 тис. га з середньою врожайністю 473 ц/га, 2022 року вона становила 541,2 ц/га
За показниками врожайності високий рівень утримують господарства західних областей України. Так, за результатами врожайності буряків цукрових 2023 року лідерами є Львівська (523,7 ц/га), Хмельницька (51,3 ц/га) і Тернопільська (511,5 ц/га) області. У розрізі областей за валовим збором лідирує Вінниччина (2,483 млн. т), Хмельниччина (1,555 млн. т) і Полтавщина (1,298 млн. т).
Урожайність коренеплодів буряків цукрових 2022 року була в середньому на 39,0 ц/га вищою, ніж 2021 року.
Вчені України для кожної зони бурякосіяння розробили рекомендовані схеми бурякових сівозмін, в яких буряки цукрові повинні займати найбільш оптимальне місце. Недотримання або ігнорування таких рекомендацій або навіть заміна встановленого набору культур у ланці сівозміни призводить до суттєвого зниження врожайності і погіршення якості коренеплодів і негативного впливу на родючість ґрунту та зменшення загальної продуктивності сівозміни.
Буряки цукрові є гарним попередником у сівозміні для багатьох сільськогосподарських культур. Поля після них чисті від бур’янів, а внесені під них органічні та мінеральні добрива позитивно впливають на розвиток наступних культур сівозміни. Після буряків цукрових на великих площах культивують кукурудзу, ярі зернові, зернобобові, просо та інші культури.
Польові умови господарства
ФГ ім. І. Франка Горохівського району Волинської області, на землях якого проводилось дослідження, розташоване у Лісостеповій частині Волинської області.
Клімат характеризується помірністю. Літо прохолодне у порівнянні зі східною частиною Лісостепу України, а зима трохи тепліша. Випадання значної кількості опадів протягом вегетаційного періоду часто спричиняє тимчасове надлишкове зволоження ґрунтів.
Середньорічна температура повітря становить 6…8 °C. У деякі роки температура повітря в січні падає до мінус понад 32 °C, а абсолютний максимум найтеплішого місяця може досягати понад 36 °C. Середні дати перших осінніх заморозків припадають на першу декаду жовтня, а останні весняні завершуються наприкінці квітня.
Середня багаторічна температура повітря в найхолоднішому місяці січні досягає 3…5 °C, а в найтеплішому — липні — 17…18 °C. Стійкий сніговий покрив трапляється лише в окремі роки. Дати його формування коливаються у межах 14–22 доби. Середня висота снігового покриву 15–20 см.
У зимовий період часто бувають відлиги. Повернення холоду особливо згубно впливає на посіви озимих культур, які можуть загинути як від низьких температур, так і від утворення товстої крижаної кірки.
Середня тривалість безморозного періоду 160–180 діб. У лісостеповій зоні Волинської області, за багаторічними метеорологічними спостереженнями, весняний період триває 70–80 днів і починається в першій декаді березня і закінчується у другій декаді травня. Перехід середньодобових температур через 5 °C, припадає на другу декаду квітня, а через 10 °C, на першу-другу декаду травня.
Аналіз зміни температури повітря за 2022–2023 рр. виявив, що в окремі місяці спостерігалась значна різниця відхилення від середніх багаторічних даних. Втім, загалом вона була типовою для Лісостепової зони.
Окрім попередника цукрових буряків важливо враховувати й період повернення культури на попереднє місце, адже культура негативно реагує на зближення їхніх посівів у сівозміні
Сумарна кількість опадів за час проведення дослідження також варіювалася, попри те, що кліматичні умови були звичайними для Лісостепової зони України. Однак, у 2022 році їх випало на 70,8 мм менше (10,5 %), у 2023 році — на 207,5 мм менше (31,4 %) від середньої багаторічної норми. Найбільша кількість опадів випадає у теплий період року — квітень-жовтень, що становить приблизно 80 % від річної норми. У зимовий період випадає незначна кількість опадів, в той час як із приходом весни їх кількість збільшується і за квітень-травень складає в середньому близько 120 мм.
Ґрунти на полях господарства
Темно-сірі лісові опідзолені ґрунти за гранулометричним складом відносять до легкосуглинкових. Для даних ґрунтів характерним є незначне переміщення мулистої фракції профілем. Якщо на глибині 0-25 см її кількість становить 16,9 %, то на глибині 40-50 см — 20,3 %, а в ілювіальному горизонті — 20,9 %. На глибині 100-110 см вміст мулу знову зменшується до 17,8 %. Вміст фізичної глини змінюється в аналогічному порядку.
Вміст гумусу в цих грунтах не надто високий (до 3,0 %), який з глибиною зменшується. Рухомими формами поживних речовин вони середньо забезпечені. Вміст кальцію з глибиною збільшується від 15,0 до 19,0 мг на 1 кг ґрунту, аналогічно зростає показник рН — від 5,7 до 6,8. Дані грунти підходять для вирощування всіх районованих у даній зоні сортів/гібридів сільськогосподарських культур. Темно-сірі лісові грунти відрізняються порівняно 22 невеликим вмістом гумусу, кількість якого у шарі 0-20 см — 2,75–2,89 %. Реакція ґрунтового розчину слабо кисла, рН сол. — 5,9–6,4, гідролітична кислотність коливається від 2,96 до 2,78 мг-екв. на 100 г грунту.
Забезпечення калієм і фосфором середнє. За природною родючістю вони належать до кращих ґрунтів області, поступаються тільки звичайним і опідзоленим чорноземам і мають хороші потенційні властивості для формування врожаю буряків цукрових та інших культур.
Вплив попередника на врожайність цукрових буряків
В умовах господарства попередником буряків цукрових не завжди виступає пшениця озима, як один з найсприятливіших для культури. Хоч і намагаються дотримуватись чергування в сівозміні. Зокрема, у п’ятипільній сівозміні намагаються дотримуватись такого чергування культур: буряки цукрові — ячмінь ярий/пшениця яра — кукурудза — соя — озима пшениця — буряки цукрові.
Для отримання понад 600 ц/га буряків цукрових доцільно розміщувати їх у сівозміні після таких попередників: • пшениця озима + солома + деструктор + гірчиця біла; • пшениця озима; • соя
У досліді, закладеному нами 2022 року, в 4-пільній польовій сівозміні чергування культур було таке: 1-е поле — горох/соя, 2 –пшениця озима, 3 — буряки цукрові, 4 –ячмінь ярий.
Безсистемне культивування буряків цукрових у низці господарств, зокрема, і в даному господарстві, призводить до зменшення врожаю коренеплодів та виходу цукру з одиниці площі.
У досліді з вивчення умов формування продуктивності гібриду буряків цукрових АКАЦІЯ КВС в залежності від попередника і елементів біологізації землеробства вивчали такі попередники культури: Пшениця озима (контроль)/Пшениця озима + солома + деструктор + гірчиця біла/Соя/ Кукурудза.
Дослідження виконано у триразовій повторюваності за загальноприйнятими методиками. Варіант 2 у досліді характеризується як варіант елементів біологізації технології вирощування культури.
Розмір посівної ділянки складав 870 м2, облікової 520 м2.
Було закладено польовий дослід з вивчення впливу попередника і елементів біологізації технології на формування продуктивності буряків цукрових, у якому попередниками у варіантах були такі культури: 1. Пшениця озима (контроль), 2. Пшениця озима + гірчиця біла + солома, 3. Соя, 4. Кукурудза. Під буряки цукрові у досліді вносили органічні та мінеральні добрива в дозах, що забезпечували високу продуктивність рослин. Органічні добрива вносили восени і більшу частину всіх фосфорно-калійних добрив як основне удобрення.
Відразу за збиранням урожаю попередника на контролі виконували дворазове лущення на глибину 6–8 і 8–10 см: у варіанті 2 солому після оброблення соломи деструктором Вермистим-Д (6 л/га) придисковували і висівали післяжнивно гірчицю білу (сорт ВНДІОК-162) — 20–25 кг/га на фоні N60. На контролі глибоко (на 30–32 см) оранку плугом ПЛН-4-35.
У варіанті 2 спочатку зелену масу приорювали, після додаткового внесення гною, на 30–32 см. Оранку на таку глибину виконали і у варіанті після збирання кукурудзи. На контролі для провокації і знищення пророслих бур’янів виконували додаткові обробітки культиватором КПС-4.0. Навесні боронами БЗТС-1.0 закривали вологу на глибину 5–7 см та вносили гербіциди.
Передпосівний обробіток ґрунту виконували культиваторами УСМК5,4Б на глибину загортання насіння. Висівали в другій декаді квітня на глибину 3–4 см із розрахунку 13–15 насінин на один погонний метр. Після сівби — досходове боронування.
Після появи сходів виконували перше розпушування грунту в міжряддях культиватором УСМК-5,4Б, або шарування однобічними лапами-бритвами на глибину до 6 см.
Густота стояння рослин на період збирання врожаю становила 95-100 тис. рослин на 1 га. Збирання і облік врожаю відбувався на початку жовтня.
Розвиток коренів цукрових буряків
Спостереження за ростом та розвитком рослин буряків цукрових впродовж 2-ох років показали, що сходи їх з’являються в середньому через 7–8 діб. Масові сходи рослин, в також поява першої пари справжніх листків наступали в усіх варіантах досліду практично одночасно, різниця 1–2 доби.
Змикання листків культури в рядках у варіантах досліду відбувалось з незначними відхиленнями (1–2 доби) порівняно до контролю. Так, у варіанті 2 (попередник пшениця озима + солома +деструктор+ гірчиця біла) і у варіанті 3 (попередник соя), на 2 доби раніше настала дана фаза розвитку, оскільки умови росту й розвитку буряків цукрових були більш сприятливі у порівнянні з контролем.
застосування елементів біологізації технології вирощування культури (пшениця озима + солома + деструктор + гірчиця біла) поліпшує агрофізичні показники родючості ґрунту, сприяє нагромадженню і поліпшенню утримання та використання рослинами вологи (за рахунок створення мульчі із соломи та сидерату в орному шарі ґрунту)
Сходи рослин культури в обидва роки були дружні та рівні з густотою стояння після перевірки у середньому за 2 роки — 5–6 рослин на 1 м погонному. Перед збиранням врожаю густота стояння рослин відрізнялась у малих межах і становила: 2022 р. — 99,5 тис., 2023 р. — 101,5 тис на 1 га. Значної різниці за кількістю рослин на 1 га серед варіантів досліду не встановлено. Встановлено тільки тенденцію до збільшення густоти стояння рослин у варіантах 2 і 3, де склались більш сприятливі умови для росту й розвитку культури у порівнянні з контролем.
У варіанті 4 (попередник кукурудза) зауважили слабший розвиток рослин і густоту стояння на 1 га.
Щільність ґрунту в шарі 0–30 см на час сівби в середньому за 2 роки у варіанті 2 (пшениця озима + солома + деструктор + гірчиця біла) і 3 (соя) були однакові — 1,20-1,21г/см3, що на 1,62% менше у порівнянні з контролем (1,23 г/см3), тобто умови були оптимальні за показниками для росту й розвитку буряків цукрових. У варіанті №2 і 3 складались сприятливі умови для оптимізації щільності грунту, оскільки значне надходження органічних решток а сидерат + деструктор дали позитивний результат, а соя внаслідок добре розвиненої кореневої системи + біологічна фіксація азоту сприяли активізації діяльності мікрофлори ґрунту та його розпушуванню.
Після озимої пшениці (контроль) цей показник становив в середньому 1,23 г/см3, що також було цілком сприятливим для розвитку рослин культури. Натомість у варіанті №4 (попередник кукурудза) проявлялась тенденція до збільшення щільності грунту (до 1,24 г/см3 ), що пов’язано, мабуть, із значною кількістю нерозкладених до кінця кореневих решток і стебел.
Дослідження, виконані нами протягом 2022-2023 рр., показали, що найбільша кількість агрономічно цінних (розміром 0,25–10 мм) повітряно сухих агрегатів в шарах 0–20 і 20–40 см грунту перед сівбою і збиранням буряків цукрових була у варіанті №2 (пшениця озима + солома + деструктор + гірчиця біла) і №3 (попередник соя).
Продовж 2-х років дослідження ми вивчали вплив попередника і умов біологізації елементів технології вирощування культури на водний режим темно-сірого лісового опідзоленого ґрунту у варіантах досліду в ФГ ім. І. Франка Горохівського району Волинської області.
Результати дослідження за 2022–2023 рр. показали, що рослини буряків цукрових були забезпечені вологою на достатньому рівні і могли формувати досить високі врожаї. Як за попередніми агрофізичними показниками, так і за рівнем зволоження грунту виділялись варіанті 2 (пшениця озима + солома + деструктор + гірчиця біла) і 3 (соя). У цих варіантах як на час сівби культури, так і на час збирання врожаю польова вологість в орному (0- 30 см) шарі була найвищою і становила відповідно — 19,3 і 17,7 та 19,1 і 17,5 %. Ці показники були вищі, ніж на контролі. Однак, на контролі і у варіанті №4 (попередник кукурудза) польова вологість була практично на однаковому рівні.
Нами встановлено, що застосування елементів біологізації технології вирощування культури (пшениця озима + солома + деструктор + гірчиця біла) поліпшує агрофізичні показники родючості ґрунту, сприяє нагромадженню і поліпшенню утримання та використання рослинами вологи (за рахунок створення мульчі із соломи та сидерату в орному шарі ґрунту).
Про бур’яни
На час сходів буряків цукрових найбільша кількість бур’янів була у варіантах після попередників пшениця озима (контроль) — 62 шт./м2 та після попередника кукурудза — 60 шт./м2. Найменша кількість бур’янів у середньому за роки дослідження було у варіанті №2 (пшениця озима + солома + деструктор + гірчиця біла) — 48 шт./м2 і у варіанті №3 (попередник соя) — 60 шт./м2 .
Впродовж періоду вегетації, відповідно до методики досліджень, ми виконували і міжрядні обробітки, одне із завдань яких полягає у боротьбі з бур’янами. Сюди входить шарування міжрядь, перше міжрядне розпушування та підгортання бур’янів з одночасним присипанням бур’янів у зоні рядка.
Перед збиранням врожаю рясність бур’янів значно зменшилась в усіх варіантах досліду у порівнянні з періодом сходів рослин: на контролі — на 88,5%, у варіанті 2 — на 90, у варіанті 3 — на 89,3, у варіанті №4 — на 89,3%. серед попередників буряків цукрових, попередник кукурудза у варіанті №4 сприяє найбільшому забур’яненню посівів буряків цукрових (на рівні з контролем).
Результати дослідження, отримані нами протягом 2022–2023 рр., засвідчили, що найвищою була врожайність коренеплодів у варіантах №2 (пшениця озима + солома + деструктор + гірчиця біла) та №3 (попередник соя). Високі врожаї забезпечує і попередник пшениця озима (контроль), що йде після сої. Найменшу врожайність коренів і гички формували рослини буряків цукрових у варіанті №4 (попередник кукурудза).
Врожайність коренеплодів залежала від попередника у варіанті досліду і від метеорологічних умов вегетаційного періоду та періоду вегетації культури. Так, врожайність коренеплодів була різною за роками. Характерно, що метеорологічні умови періоду вегетації культури 2022 року для вирощування культури та формування продуктивності були більш сприятливі, ніж 2023 року. Тому й врожайність культури гібриду АКАЦІЯ КВС у середньому в розрізі варіантів досліду становила 497-562 ц/га, а 2022 року — від 590, до 652 ц/га.
Безсистемне вирощування буряків цукрових призводить до зменшення врожаю коренеплодів та виходу цукру з одиниці площі
На рівень врожайності 2023 року вплинули, насамперед, метеорологічні умови вегетаційного періоду (кількість атмосферних опадів, сума активних температур.
Так, за роки дослідження найвищу врожайність отримано у варіанті №2 (пшениця озима + солома + деструктор + гірчиця біла) — 607 ц/га, практично так ж — у варіанті №3 (попередник соя) — 603 ц/га, або відповідно на 42,0 і 38,0 ц/га, більше, ніж на контролі (565 ц/га). У варіанті №4 (попередник кукурудза) врожайність в обидва роки була найменшою серед варіантів досліду — 590 і 497 ц/га, або у середньому на 22,0 ц/га менше у порівнянні з контролем.
Кукурудза — не кращий попередник
На темно-сірому опідзоленому ґрунті ФГ ім. І. Франка Горохівського району Волинської області та у господарствах з аналогічними ґрунтово-кліматичними умовами для отримання понад 600 ц/га буряків цукрових гібриду АКАЦІЯ КВС доцільно розміщувати їх за ефективністю у сівозміні після таких попередників: • пшениця озима + солома + деструктор + гірчиця біла; • пшениця озима; • соя. Після попередника кукурудза у сівозміні буряки цукрові вирощувати не варто.
Владислав Перевозник, Львівський національний університет природокористування