
Зміни у структурі експорту ріпаку з України можуть спричинити значні наслідки для польського ринку. Йдеться не лише про загострення конкуренції на ринку олій замість сировини, а й про тиск на польські переробні підприємства, котрі потерпають від простоїв через нестачу сировини.
Чотири роки протистояння в Україні дають неочікувані висновки для аграрного сектору. Наш східний сусід суттєво прискорив модернізацію та розбудову агропродовольчої переробки. Він не постачає ріпак через імпортне ембарго в Польщі, але нарощує експорт ріпакової олії. Жодних обмежень щодо цього немає. Яке місце відводиться Польщі в усій цій ситуації? Ми втрачаємо свої переваги, оскільки Україна переорієнтовується з експорту сировини на перероблену продукцію. Як і прогнозувалося, польські політичні рішення сприяли розвитку переробної промисловості в Україні, одночасно послаблюючи польську промисловість.
Європейський Союз протягом тривалого часу є нетто-імпортером ріпаку, закуповуючи близько 5–6 мільйонів тонн цієї культури щорічно. Україна виступає ключовим постачальником, забезпечуючи до половини цього обсягу. Проте, структура цієї торгівлі зазнає змін. Все частіше з’являються ознаки того, що в найближчі роки Україна буде експортувати готову, перероблену ріпакову олію замість насіння ріпаку. Цей процес вже розпочався і набирає обертів паралельно з розвитком переробної інфраструктури у наших сусідів, які, слід зазначити, перебувають у стані війни.

За даними асоціації «Укроліяпром», експорт ріпакової олії з України у липні–лютому 2025/2026 років перевищив експорт за аналогічний період попереднього сезону у 2,2 раза, а валютні надходження зросли у 2,7 раза. Таким чином, Україна майже втричі збільшила свої доходи від експорту ріпакової олії
Україна. Інвестиції попри війну
Масштаби інвестування в український агропродовольчий сектор зростають з кожним роком. Збільшення вартості сільськогосподарського експорту підтверджує цю тенденцію: у 2024/2025 фінансовому році Україна збільшила свої доходи на 1,3 мільярда доларів, досягнувши на початок 2025 року загального обсягу в 11 мільярдів доларів. Сьогодні ці показники ще вищі.
За даними асоціації «Укроліяпром», експорт ріпакової олії з України у липні–лютому 2025/2026 років перевищив експорт за аналогічний період попереднього сезону у 2,2 раза, а валютні надходження зросли у 2,7 раза. Таким чином, Україна майже втричі збільшила свої доходи від експорту ріпакової олії. Останні статистичні дані також підтверджують цю тенденцію.
Згідно з останнім звітом Міністерства економіки, торгівлі та сільського господарства, Україна експортувала 9,95 мільйона тонн сільськогосподарської продукції з січня по лютий 2026 року на загальну суму 4 мільярди доларів. Ріпакова олія зайняла восьме місце серед лідерів сільськогосподарського експорту. У січні та лютому 2026 року Україна експортувала ріпакової олії на суму 102 мільйони доларів. Для порівняння, роком раніше експорт ріпакової олії становив лише 3 мільйони доларів, а країна посідала 61-ше місце в експортному рейтингу. Це надзвичайне зростання.
Українські інвестиції на ринку
Символічним прикладом цієї трансформації є інвестиція одного з найбільших агрохолдингів України. Минулого року «Астарта» анонсувала про реалізацію проєкту вартістю 76 мільйонів доларів з будівництва олієпереробного заводу в Хмельницькій області. Передбачається, що підприємство досягне потужності переробки 400 000 тонн на рік, а його запуск заплановано на 2026 рік. І це не єдиний приклад.
Ще один випадок — поточний рік: у першому кварталі 2026 року інший агрохолдинг, Kernel, переробив 986 000 тонн олійних культур, що на 17 % більше, ніж минулого року. За той самий період реалізація олії досягла 373 000 тонн. Для порівняння, загальна переробна потужність Польщі становить приблизно 4 мільйони тонн на рік. Це означає, що квартальний результат однієї української компанії становить майже чверть потенціалу всього польського сектору. Якби такі темпи зберігалися протягом року, Kernel міг би переробити обсяг, більший за весь обсяг переробки ріпаку в Польщі минулого року (3,6 мільйона тонн).
Існують і інші відомості про розвиток українського ринку, про які періодично інформують ЗМІ та профільні організації. Згідно з останніми даними Служби іноземних сільськогосподарських досліджень (FAS) Міністерства сільського господарства США, виробництво ріпаку в Україні може зрости на 25 % — до 4 мільйонів тонн у сезоні 2026/2027. Крім того, FAS зазначає, що поєднання місцевих імпортних обмежень (таких як введене Польщею) та експортних тарифів на ріпак (включно із введенням 10% тарифу на експорт ріпаку та сої) призвело до збільшення внутрішніх обсягів переробки, і ця тенденція, як очікується, триватиме і наступного сезону. За їхніми оцінками, експорт ріпакової олії може зрости на 84 % — до 825 000 тонн. FAS також підкреслює, що Європейський Союз залишатиметься головним ринком збуту для українських олійних культур та продуктів їхньої переробки.

Згідно з останніми даними Служби іноземних сільськогосподарських досліджень (FAS) Міністерства сільського господарства США, виробництво ріпаку в Україні може зрости на 25 % — до 4 млн т у сезоні 2026/2027
Зростаючий попит і ціни на сировину
Динамічний розвиток переробної промисловості в Україні безпосередньо відображається на зростанні місцевого попиту на ріпак. Цей товар зараз стикається з жорсткою конкуренцією між експортом та внутрішньою переробкою, що призводить до зростання цін. Крім того, збільшується значення переробного сектору для державного бюджету. У 2026 році до 34 % податкових надходжень України надійшло від переробки та торгівлі, а доходи лише від переробної промисловості зросли майже на 19% у першому кварталі року.
Що це означає для Польщі?
На жаль, зміна структури експорту України може мати серйозні наслідки для польського ринку. Це передбачає не лише посилення конкуренції на ринку рослинної олії замість сировини, а й тиск на вітчизняні переробні заводи, що призводить до простоїв виробництва через дефіцит сировини. Це також зменшує доступність імпортного насіння, що може вплинути на ціни на ріпак у Польщі, а також на вартість ріпакових кормів. Зниження переробки ріпаку всередині країни обмежує не лише внутрішні постачання олії, а й локальні джерела рослинного білка. Це безпосередньо впливає на польських фермерів та їхні рішення щодо вирощування сільськогосподарських культур на наступні роки.
Виявляється, що Україна, зокрема й завдяки польським рішенням щодо ембарго, вже не є просто ресурсною базою для Європейського Союзу. Вона стає дедалі потужнішим гравцем у сегменті готової продукції, фундаментально змінюючи баланс сил на ринку. Для Польщі це тривожний сигнал, який може змінити не лише структуру виробництва олії та закупівлі сировини, а й ставить під значний сумнів майбутнє та стабільність польського вирощування ріпаку. Згідно зі звітом AgroDigest про торгівлю, з 1 липня 2025 року до кінця березня цього року експорт рослинної олії з України зріс на 21,1 % у грошовому вираженні, що робить Польщу другим за величиною імпортером ріпакової олії з України після Іспанії.
Гжегож Томчик, Farmer. pl
