Можливість вигідної купівлі азотних добрив може завершитися швидше, ніж зазвичай.

23 липня 2026 40 0

Kurkul.com

Хоча атаки на судна в Чорному морі наразі не становлять загрози для поставок добрив в Україну, вони призводять до збільшення логістичних витрат. Про це повідомили фахівці SANAgro Ukraine, посилаючись на інформацію SuperAgronom.com.

За їхніми словами, Чорне море зараз впливає на вартість логістики, а не на фізичну доступність продукції.

«Цей фактор зараз загострюється: за оцінками страховиків, додаткові воєнні премії за транзит через Чорне море щойно перевищили 1% вартості судна (за деякими оцінками – до 1,5%), зросли саме на тлі останніх нападів. Чинні механізми страхування за участю Великої Британії та українських держбанків історично допомагали пом’якшувати такі коливання та повертати ставки ближче до базового рівня між інцидентами, але зараз ми перебуваємо у фазі активного зростання премії, а не стабілізації. Тому я б говорив не про ризик зриву постачань як такий, а про поступове й наразі прискорене накопичення логістичної премії у собівартості продукції», – пояснили експерти.

Натомість головним фактором ризику для ринку фахівці вважають загострення ситуації навколо Ірану, яке може швидко закрити поточне «цінове вікно» для придбання азотних добрив.

Після початку протистояння між США та Ізраїлем проти Ірану наприкінці лютого, Ормузька протока фактично припинила функціонувати: Катар зупинив виробництво карбаміду, аміаку й сірки, а Іран – аміаку. Внаслідок цього світові ціни на азотні добрива підскочили на 80%, досягнувши понад $850/т, найвищого показника з 2022 року. Після тимчасового перемир’я рух через протоку частково відновився, а до початку липня вартість добрив знизилася навіть нижче довоєнного рівня.

«Важливо уточнити для нашого ринку: йдеться передусім про глобальний ціновий орієнтир. Наскільки українські закупівлі азотних добрив безпосередньо залежать від Перської затоки та Ормузької протоки, а не від європейського виробництва чи інших шляхів постачання – це окреме питання, яке варто з’ясувати з постачальниками перед тим, як повністю переносити глобальну цінову динаміку на місцеву ситуацію. Але сигнал зберігається: питання зараз не в тому, «чи вистачить обсягів», а в тому, «чи встигнуть аграрії здійснити закупівлі до того, як це сприятливе цінове вікно закриється». А закривається воно швидше, ніж здавалося ще два тижні тому», – підкреслили фахівці.

Морські поставки добрив через Одеську область можуть зазнавати лише поодиноких затримок, а не масових зривів, оскільки механізм страхування пом’якшує наслідки окремих інцидентів, незважаючи на зростання страхових премій.

Водночас, значно вищі ризики пов’язані з контрактами, що стосуються виробників з Перської затоки. Після заяви Дональда Трампа 8 липня про завершення угод з Іраном та подальшої ескалації, 18 липня Іран призупинив виконання своїх зобов’язань за меморандумом, а трафік через Ормузьку протоку скоротився до мінімуму за останні п’ять тижнів.

«Якщо ця ескалація закріпиться, найбільш вразливими виявляться саме ті контракти на азотні добрива, де ціна чи термін поставки залежать від близькосхідних виробників або враховують котирування, орієнтовані на регіон. Там перегляд умов є значно імовірнішим, ніж у логістиці Чорного моря – і формальне «призупинення», а не розрив, означає, що ситуація може розвиватися в обидва боки так само швидко, як і загострилася», – зазначили в SANAgro Ukraine.

Фахівці уточнили, що якщо поточна ескалація призведе до тривалої нестабільності, одним із ймовірних сценаріїв буде повторення березнево-квітневого стрибка цін.

«Це оцінка ризику, а не гарантований прогноз: формальне «призупинення», а не розірвання ірансько-американської угоди, залишає відкритою можливість як для швидкої деескалації, так і для подальшого загострення. Але, враховуючи нинішню динаміку, тактика «почекати ще трохи в надії на подальше зниження ціни» сьогодні виглядає ризикованішою, ніж два тижні тому, і вікно вигідних закупівель, найімовірніше, закривається раніше, ніж це передбачав сезонний графік», – підсумували експерти.

© Юлія Немцева, Kurkul.com, 2026 р.

No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *