Уряд розробляє нові способи підтримки агровиробників у прифронтових регіонах. Зокрема, планується запровадити окремий підхід для зон із ризикованим землеробством та створити додаткові інструменти для підприємств, що функціонують або переміщуються з районів бойових дій.
Це питання обговорювалося на виїзному засіданні національної платформи «Діалог влади та бізнесу» у місті Краматорськ, що на Донеччині. Інформацію надала пресслужба Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства.
«Незважаючи на воєнні дії, аграрний сектор Донеччини продовжує свою діяльність. Завданням держави є його збереження та створення умов для відновлення. Необхідно зосередити ресурси там, де вони найбільш потрібні, і спільно з бізнесом розробити дієві рішення», — підкреслив заступник міністра Тарас Висоцький.
Учасники наради розглянули найактуальніші проблеми та способи їх вирішення. Одним із ключових питань стало запровадження статусу зони ризикованого землеробства. При визначенні такого статусу братимуться до уваги близькість розташування до кордону з агресором або до лінії зіткнення, а також забруднення території вибухонебезпечними предметами.
«Для таких територій передбачено фіксовану допомогу на гектар. Виплати будуть здійснюватися з окремого фонду, який формується, зокрема, за рахунок митних платежів з експорту сої та ріпаку. Тому перші виплати очікуються в літній період, коли фонд накопичить необхідні кошти», — зазначили в міністерстві.
Крім того, уряд працює над розробкою окремого механізму підтримки для земельних ділянок, розташованих на відстані 20–50 км від зони бойових дій, де ведення господарства є ускладненим або економічно недоцільним.
«Головна мета — покрити мінімальні витрати аграріїв, зокрема частину орендної плати та податкового навантаження. Це дозволить зберегти виробництво та, що не менш важливо, стабільні відносини між власниками паїв та орендарями», — пояснили у відомстві.
Одночасно на державному рівні формується рішення щодо компенсацій за земельні ділянки, зайняті фортифікаційними спорудами. Йдеться про системний підхід, що забезпечить відшкодування збитків як власникам, так і користувачам ділянок. Законопроєкт №14117 має створити правову основу для цього, встановивши рамки для майбутніх компенсаційних інструментів.
Водночас уряд готує зміни, спрямовані на врегулювання правового статусу підприємств, що були релоковані. Це сприятиме усуненню перешкод у взаємодії з контрагентами, розблокуванню податкових процедур та зменшенню невизначеності для компаній, що зберігають юридичну прив’язку до постраждалих регіонів.
Мінекономіки спільно з відповідними відомствами опрацьовує механізми, які прискорять процес надання земельних ділянок для відновлення діяльності релокованих підприємств. Серед пропонованих рішень — можливість виділення землі без проведення аукціонів у певних випадках та надання більш гнучких орендних умов. Однак слід пам’ятати, що земельні ресурси є обмеженими.
«Необхідно розробити справедливу та зважену модель розподілу. Ми маємо створити це рішення разом з усіма регіонами, які зазнали впливу війни: визначити пріоритети, обсяги та черговість надання сільськогосподарських земель», — зазначив Тарас Висоцький.
Крім того, Кабмін розробляє пакет рішень, що передбачає податкові пільги та додаткові послаблення для підприємств, розташованих у зонах бойових дій та на постраждалих територіях. До них належать перегляд підходів до мінімального податкового зобов’язання, відтермінування певних платежів та більш гнучкі умови виконання податкових зобов’язань.
Також під час зустрічі було обговорено актуальні механізми підтримки: відшкодування вартості української сільськогосподарської техніки та обладнання; програму «Доступні кредити 5-7-9%»; надання грантів на переробні потужності; а також заходи з відновлення та розвитку меліорації.