З 4 вересня, після введення змін до законодавства щодо сої та ріпаку, експорт фактично призупинився: валютні угоди практично не здійснюються. Митниця вимагає повний комплект документів, що підтверджують валютні контракти та кооперативну діяльність, але бізнес не має чітких вказівок щодо необхідної документації. На ринку спостерігається мінімальна активність: трейдери зайняли вичікувальну позицію, вересень позначений відносною тишею; великі обсяги продукції розглядаються для поставок у жовтні. Додаткові ускладнення створює логістична ситуація: перші судна, очікувані 12–15 вересня, знаходяться під питанням, що викликає невизначеність та тисне на рішення продавців. Водночас, індикативні ціни переробників тримаються на рівні 17–18 тис. грн/т із доставкою на підприємство; якщо питання з документами не буде вирішено найближчим часом, заводи можуть спробувати знизити ціни щонайменше на 10% (приблизно 1,5–1,8 тис. грн/т).
Баланс підтримує ціну
За оцінками компанії Barva Invest, урожай сої у 2025 році очікується в обсязі 5,5–5,6 млн тонн — це на 1 млн тонн менше, ніж торішній рекордний показник, проте все ще є другим найкращим результатом за всю історію вирощування цієї культури в Україні. Внутрішня переробка в нових умовах може зрости до 2,8–2,9 млн тонн (перевищуючи попередні прогнози близько 2,5 млн тонн), що створює напруженіший старт сезону і загалом стабілізує ринок. Очікується додатковий попит з боку ЄС у жовтні-грудні у зв’язку з підготовкою до вимог директиви EUDR, яка набуде чинності з 1 січня 2026 року.
— Ця директива набуде чинності з 1 січня 2026 року, тому європейські імпортери, ймовірно, виявлятимуть підвищений інтерес, щоб забезпечити собі достатні запаси та покрити свої потреби на триваліший період — протягом перших місяців сезону, жовтня, листопада та грудня. Ми очікуємо збільшення попиту з цього боку. Загалом, враховуючи зменшення врожаю сої на мільйон тонн та зростання внутрішнього попиту на переробку, очікується достатній та активний попит і на експортному ринку. Я вважаю, що ціна на сою буде підтримуватися, — підсумовує Богдан Костецький, партнер і комерційний директор компанії Barva Invest.
Фрагментований виробник — ключ до перерозподілу потоків
Наразі українських виробників сої та ріпаку більше хвилює вирішення проблем, пов’язаних із впровадженням так званих “соєвих правок”, які набули чинності 4 вересня поточного року.
Що змінили правки та як це працює на практиці? Нове законодавство встановлює 10%-е експортне мито для експортерів, які не є безпосередніми виробниками або членами кооперативів сільгоспвиробників. Цей дисконт вже врахований у гривневих закупівлях на ринку понад місяць; після офіційного опублікування закону “покупець, що розраховується в іноземній валюті, не зазнає додаткових витрат”, — пояснює Богдан Костецький. За його словами, спроби оформити попередню митну декларацію до набуття чинності правками навряд чи матимуть успіх, оскільки ключовим є дата закриття експортної митної декларації. Він також прогнозує, що гривневі договори з резидентами-трейдерами, які діяли раніше, будуть замінені валютними угодами.
NB: Оскільки в Україні виробництво сої значною мірою зосереджено в руках малих і середніх господарств, введення соєвих правок ставить перед виробниками вибір: організовувати власний експорт; об’єднуватися в кооперативи для уникнення 10% мита; або ж продавати продукцію посередникам чи місцевим заводам, погоджуючись на нижчу ціну. За розрахунками Богдана Костецького, відрахування у вигляді мита в такій моделі означатиме для продавця приблизно 30–40 дол./т, тому частина дрібних господарств із обсягами 500–600 т може вважати, що додаткові бюрократичні зусилля не компенсуються очікуваним прибутком.
Богдан Костецький
— Коротко про поточну ситуацію на ринку: експорт ріпаку повністю зупинився через відсутність чітких інструкцій для митних органів від відповідних міністерств. Митні органи наполягають на сплаті експортного мита при вивезенні ріпаку. Схожа ситуація може виникнути і з соєю, збір якої вже розпочався, якщо це питання не буде врегульовано. Причина полягає у відсутності у митниці чітких вказівок щодо того, як ідентифікувати, чи декларує експортер продукцію, вирощену власними силами. Частина експортерів-виробників сплачує мито і подає судові позови. На цьому тлі переробні підприємства знизили ціни на 20–30 $/т для підвищення своєї прибутковості, — детально описує поточну ситуацію Богдан Костецький.
Цінові орієнтири й премії
Загалом, якщо оптимальне рішення буде знайдено оперативно, на початку сезону часовий фактор гратиме на користь продавця: в середині вересня спостерігається короткостроковий дефіцит пропозиції перед першими відвантаженнями, тоді як масовий збір врожаю припадає на другу половину місяця. Це створює ризик “термінових закупівель” для трейдерів та потенційне локальне зростання цін у вересні-жовтні.
NB: На тлі другого за обсягами врожаю та напруженого балансу ринок додатково підтримується можливими преміями: угоди щодо харчової сої без ГМО укладалися з преміями до 450–460 дол./т. Водночас, за умовами CPT, для звичайних партій сої ГМО цінові орієнтири сягали 395 дол./т із доставкою в порт, а на внутрішньому ринку цінова шкала закупівель переробників варіюється — від приблизно 16,5 тис. грн/т без можливості торгу до 18 400 грн/т за невеликі партії обсягом 100–300 т.
Однак на даний момент ситуація залишається невизначеною саме через зміни у законодавстві.
Як діяти аграрію просто зараз
NB: Позиція кооперативу ПУСК, озвучена під час традиційного брифінгу, є прагматичною: кукурудзу доцільно реалізовувати на початку сезону, тоді як партії сої варто притримати та продавати поетапно, використовуючи дефіцит у перші тижні та премії за не-ГМО продукцію. Ключовим фактором стане логістика: хто першим дістанеться до порту і чий товар потрапить на перші судна, той і отримає найкращі умови.
Додатковий простір для тактичного маневрування забезпечує той факт, що CPT-індикативи є більш стабільними порівняно з внутрішніми закупівельними цінами переробників.
— Порада щодо сої — скористатися попитом у період з жовтня по грудень, а потім бути готовими до того, що ринок буде шукати рішення в контексті дії директиви EUDR. Це дозволить у січні-лютому не поспішати з продажем і мати достатньо часу та ресурсів для проходження необхідної сертифікації за системою EUDR, — рекомендує аналітик ринків із багаторічним досвідом та партнер компанії Barva Invest Богдан Костецький.
Він також пояснює, що у короткостроковій перспективі діятимуть щонайменше три чинники:
• дзеркальне переформатування гривневих ланцюжків у валютні;
• перерозподіл потоків у бік переробників і кооперативів, якщо частина виробників не зможе або не захоче самостійно працювати з валютним експортом;
• посилена увага до швидкості логістики та чіткої специфікації (не-ГМО) як джерела премій. У середньостроковій перспективі — підтримка з боку балансу (нижчий урожай порівняно з 2024 роком, зростання переробки) та очікуваного попиту з боку ЄС у IV кварталі на тлі підготовки до EUDR.
Ризики, що варто врахувати
Наразі відсутній чіткий загальний алгоритм документообігу для валютного експорту відповідно до нових правил, що може призвести до тимчасового заморожування угод та зниження внутрішніх цін. В умовах невизначеності окремі заводи можуть спробувати скоригувати закупівельні ціни в бік зменшення, що підкреслює важливість гнучкості у збуті (через кооператив / валютний контракт / локальне перероблення) та дисциплінованого ведення обліку.
Сезон розпочинається з низької ліквідності та змінених правил гри, проте саме соя є тим активом, де часовий фактор та структура попиту дозволяють індивідуально оптимізувати продажі: скористатися преміями на стартовому дефіциті, використати стабільніші CPT-вікна, а надалі — підготувати документи та сертифікацію відповідно до вимог EUDR. Як наголошує Богдан Костецький, жовтень-грудень є вікном можливостей, а початок нового року краще зустріти з підготовленими документами та без поспіху.
Галина ШЕПЕЛЬ