Азотні добрива на посіви ріпаку навесні слід внести якомога раніше. Це необхідно для того, щоб після зими рослини швидко відновили ріст, адже через втрату листя у зимовий період у рослинах різко знижується запас накопиченого азоту. Ріпак озимий починає відновлювати вегетацію вже за температури 2-3 °С, що значно раніше, ніж озима пшениця.
Про це у статті «Бути в нормі» журналу The Ukrainian Farmer пише Григорій Господаренко, доктор сільськогосподарських наук, професор (Уманський національний університет).
Нестача азоту призводить до прискореного росту головного пагона, зменшення кількості бічних пагонів, раннього цвітіння, скорочення його тривалості, зменшення кількості стручків та зниження загальної продуктивності рослин.
Тому, враховуючи попередні культури, родючість ґрунту та заплановану врожайність, під час першого ранньовесняного підживлення вносять 80-120 кг/га азоту, як правило – 100 кг/га.
При цьому важливо зважати на стан посівів, які перезимували. Якщо зима була м’якою і посіви добре перезимували, дозу першого підживлення слід зменшити, щоб уникнути надмірного живлення азотом. Надлишок може стимулювати збільшення площі листкової поверхні замість розвитку гілкування.
Якщо ж посіви слабкі, дозу азотних добрив збільшують. Зазвичай дозу внесення розраховують за принципом 50 кг азоту на 1 тонну врожаю. Під час другого підживлення, яке проводять через 2-3 тижні після першого (на початку росту стебла, але не пізніше початку цвітіння), вносять 40-80 кг/га азоту.
Другу дозу визначають як різницю між розрахованою загальною потребою азотних добрив та величиною першої внесеної дози. За умов недостатнього або нестійкого зволоження перенесення частини азотних добрив на друге підживлення є неефективним.
За достатнього зволоження можливе третє підживлення – від початку до середини цвітіння аміачною селітрою у дозі 30-40 кг/га діючої речовини. Азот цього підживлення сприяє росту стручків та збільшує масу насіння ріпаку.
Нагадаємо, озимий ріпак потребує до 80% азоту до початку цвітіння.