Ярослав Мудрий, співвласник фермерського господарства «Реїнці» на Миколаївщині, яке обробляє 300 гектарів землі, розповів, як зміна підходу до живлення посівів вплинула на результати сезону. Він також поділився, які помилки у термінах закупівлі добрив коштували господарству зайвих витрат.
Цього року господарство повністю відмовилося від селітри та карбаміду на користь КАС (карбамідно-аміачної суміші). Перевага цього добрива полягає в наявності трьох форм азоту одночасно: амідної, амонійної та нітратної. Це забезпечує пролонговану дію протягом усієї вегетації та дозволяє вносити добриво за один прохід замість двох-трьох.
«Колеги, які працювали чистою селітрою, казали, що маса є, а зерна немає. А в мене одне поле дало 7 тонн з гектара», — ділиться Ярослав Мудрий.
Фосфорні добрива господарство скоротило на 20–30%. Це стало можливим через те, що минулого року рослини не встигли використати залишок фосфору в ґрунті під час посухи. Втім, фермер наголошує, що це рішення є тимчасовим, лише на один сезон. Фосфор має накопичувальний ефект і не компенсується швидко, на відміну від азоту.
«Рослина не може взяти недоступний фосфор. Люди відмовлялися від нього три роки, а потім ще три роки не бачили результату від поновлення», — пояснює він.
Окремою проблемою сезону стали терміни закупівлі азотних добрив. Господарства, які придбали добрива до Нового року, отримали їх значно дешевше. ФГ «Реїнці» купувало добрива в лютому, і різниця в ціні склала 3 тисячі гривень за тонну. Ті, хто купував у березні, переплатили ще більше. При обсязі використання близько 50 тонн азотних добрив на рік, це запізнення коштувало господарству додатково 250 тисяч гривень.
«Актуально купувати влітку або восени. Перед весняним підживленням ціна завжди зростає, бо переважна більшість купує перед посівною. П’ять років поспіль спостерігаю цю тенденцію», — зазначає Ярослав Мудрий.