Щоб українська продукція успішно виходила на ринки Європейського Союзу, недостатньо лише високої якості. Необхідно постійно адаптуватися до оновленого законодавства ЄС. Тому Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) продовжує інформувати бізнес про ключові зміни, які можуть вплинути на експорт.
Європейський Союз удосконалює систему ветеринарного контролю імпортної продукції. 23 липня 2026 року було опубліковано Делегований регламент (ЄС) № 2026/1052, який вносить зміни до Делегованого регламенту (ЄС) № 2020/692. Він стосується ввезення до ЄС тварин, зародкового матеріалу та продукції тваринного походження з третіх країн. Нові норми набирають чинності через 20 днів після опублікування, тобто 12 серпня 2026 року.
Цей документ враховує практику застосування чинного законодавства ЄС, рекомендації Європейського агентства з безпечності харчових продуктів (EFSA), Всесвітньої організації охорони здоров’я тварин (WOAH), а також останні зміни у сфері безпечності харчових продуктів.
Для українських експортерів це означає потребу переглянути окремі виробничі процеси, системи простежуваності та підходи до підготовки документів для експорту до Європейського Союзу.
Одна з найважливіших новацій – запровадження додаткових спеціальних умов для імпорту окремих товарів.
Відтепер включення країни до переліку держав, з яких дозволено експорт до ЄС, не гарантує автоматичного допуску всієї продукції. Європейська Комісія може вимагати проведення додаткових досліджень, надання додаткових документів або сертифікатів щодо походження продукції, вакцинації тварин чи інших підтверджень відповідності для окремих товарів.
Додаткові умови можуть встановлюватися не лише через відсутність чи наявність певної хвороби, а й з урахуванням ширшого комплексу факторів: ветеринарно-санітарний статус країни, ефективність системи контролю, нагляду, реагування на спалахи та інші епідеміологічні особливості.
Наприклад, змінено правила щодо імпорту коней. Спеціальні умови застосовуватимуться незалежно від групи, до якої належить країна чи територія, якщо на її території протягом встановленого періоду зафіксовано:
- африканську чуму коней;
- венесуельський енцефаломієліт коней;
- сап, спричинений Burkholderia mallei;
- дурину;
- сурру, спричинену Trypanosoma evansi.
Також додано положення, згідно з яким ветеринарні правила більше не застосовуються до ввезення та подальшого переміщення в ЄС желатину, колагену та високоочищених продуктів тваринного походження, перелічених у секції XVI додатка III до Регламенту № 853/2004. При цьому зберігаються інші вимоги імпортного контролю ЄС (гігієна, безпечність, маркування, перевірка на забруднювачі тощо).
Посилюються вимоги до простежуваності та ідентифікації тварин
Регламент оновлює правила ідентифікації копитних тварин, коней, страусових, декоративних та домашніх птахів.
Для більшості видів тварин ідентифікація має здійснюватися за допомогою електронних транспондерів або бирок відповідно до міжнародних стандартів ISO. Якщо електронний ідентифікатор не відповідає міжнародним стандартам, імпортер повинен забезпечити можливість його зчитування.
Для копитних тварин до відправлення з господарства, відповідно до міжнародних стандартів ISO (ідентифікаційний код має містити код країни згідно з ISO 3166 та унікальний номер тварини):
- для всіх, крім коней – має використовуватись вушна або електронна бирка, де візуальний та електронний коди мають співпадати;
- для коней – має використовуватись ін’єкційний транспондер, або звичайна вушна бирка, або електронна бирка, або ідентифікаційний документ (який, якщо кінь не призначений для забою, має містити опис тварини, індивідуальні ознаки та дані транспондера);
- для копитних, що направляються до ізольованих об’єктів (зоопарки, наукові інституції, реабілітаційні центри), можуть застосовуватися інші правила ідентифікації;
- якщо електронний ідентифікатор не відповідає стандартам ISO 11784 і 11785, імпортер має забезпечити наявність пристрою, що може його зчитати. На запит третьої країни Європейська Комісія може погодитися на використання іншого коду, відмінного від стандарту ISO 3166-1.
Для страусових тварин до відправлення з господарства, відповідно до міжнародних стандартів ISO (ідентифікаційний код має містити код країни згідно з ISO 3166 та унікальний номер тварини): має використовуватись шийна бирка або ін’єкційний транспондер (якщо він не відповідає стандартам ISO 11784 і 11785, імпортер має забезпечити наявність пристрою, що може його зчитати).
Для декоративних та домашніх птахів до відправлення з господарства: має використовуватись бирка на лапі або ін’єкційний транспондер (з унікальним цифровим кодом та кодом країни, у якій птаха було вперше ідентифіковано). Також наведено перелік винятків: коли птах направляється в ізольовану установу, птах був раніше ідентифікований за іншим міжнародно визнаним стандартом, немає сумнівів щодо первинної ідентифікації та існує однозначний зв’язок між птахом та ветеринарним сертифікатом.
Ці зміни спрямовані на підвищення рівня простежуваності походження тварин та прозорості міжнародної торгівлі.
Нові вимоги до виробників м’ясної продукції
Для м’ясних продуктів запроваджується більш жорсткий контроль походження сировини.
Якщо країна походження сировини не має права експортувати свіже м’ясо до ЄС без спеціальних умов, до такої сировини має застосовуватися визначений Європейським Союзом режим обробки, встановлений для відповідної країни або зони походження продукції та сировини, який є достатнім для зниження ризику поширення хвороб.
Оновлено правила для молочної продукції
Регламент переглядає вимоги до виробництва молочної продукції залежно від виду молока та способу його обробки. Якщо продукція виготовляється із суміші молока різних видів тварин, застосовуватимуться найсуворіші вимоги до технологічної обробки.
Зокрема:
- молочні продукти, що вироблені як із сирого молока, так і з інших молочних продуктів, які раніше були виготовлені із сирого молока, допускаються до ЄС за загальними правилами обробки продуктів тваринного походження;
- розрізняються дві основні категорії молочних продуктів у контексті обробки: категорія А – від великої рогатої худоби, овець, кіз, буйволів, одногорбих верблюдів; та категорія Б – всі інші види (до яких застосовуються суворіші правила);
- встановлюються правила щодо обробки продуктів з різних видів молока: якщо обробка відбувається до змішування – вона проводиться окремо для кожного виду відповідно, якщо після – застосовується найсуворіший режим для будь-якого виду молока тварин, що входить до суміші.
Оновлено правила для яєчної продукції
Також встановлено нові умови для імпорту яєчних продуктів. Вони повинні походити із країн або зон, де діють програми нагляду за високопатогенним грипом птиці, а продукція має пройти визначену ЄС обробку проти високопатогенного грипу птиці та хвороби Ньюкасла.
Нові правила для виробників композитних продуктів
Одні з найбільш масштабних змін стосуються композитних продуктів, що містять інгредієнти тваринного походження.
Під час оцінки до молочних інгредієнтів враховуватиметься не лише країна виробництва кінцевого продукту, а й:
- країна походження молочних інгредієнтів;
- країна походження яєчних інгредієнтів;
- місце їх технологічної обробки;
- ветеринарний статус усіх країн, які брали участь у виробничому ланцюгу.
Чим вищим є ветеринарний ризик країни походження інгредієнтів, тим суворішими будуть вимоги до їх обробки.
Також встановлено вимоги до яєчних інгредієнтів, аналогічні тим, що застосовуються до продуктів, виготовлених з яєць.
Для окремих композитних продуктів, стабільних при кімнатній температурі, передбачено спрощення: замість ветеринарного сертифіката може використовуватися приватна декларація оператора ринку (private attestation), якщо виконані встановлені вимоги.
У зв’язку з набранням чинності новими вимогами операторам ринку, які експортують продукцію до Європейського Союзу, рекомендується вже зараз:
- провести аналіз, чи поширюються нові вимоги на продукцію підприємства;
- перевірити відповідність системи простежуваності походження сировини та інгредієнтів;
- оцінити відповідність систем ідентифікації тварин міжнародним стандартам;
- переглянути технологічні процеси виробництва м’ясної, молочної, яєчної та композитної продукції;
- за потреби оновити внутрішні процедури контролю та документацію;
- завчасно узгодити порядок оформлення ветеринарних сертифікатів і супровідних документів із територіальним органом Держпродспоживслужби.
Держпродспоживслужба продовжує моніторинг змін законодавства Європейського Союзу та інформуватиме українських виробників і експортерів про нові вимоги, що сприятимуть безперешкодному доступу української продукції на європейський ринок.
Ознайомитися з текстом Делегованого регламенту (ЄС) № 2026/1052 від 12 травня 2026 року можна на офіційному вебпорталі Європейського Союзу за посиланням.