Кукурудза вже не є гарантією прибутку, тоді як соняшник перетворюється на ключову культуру для багатьох сільськогосподарських підприємств. Посушливі умови, мінлива врожайність та кліматичні зміни спонукають аграріїв переглядати структуру посівів, відмовлятися від певних культур та впроваджувати технології, що сприяють максимальному збереженню вологи в ґрунті.
Про це в інтерв’ю GrowHow повідомив провідний агроном ТОВ «Ранок М» Денис Філіпенко.
Кукурудза втратила статус найприбутковішої культури
Господарство «Ранок М», розташоване в Кіровоградській області, обробляє 4300 гектарів землі. З них 1400 га засаджено соняшником, 1050 га – кукурудзою, а ще 1860 га відведено під зернові культури. Окрім рослинництва, підприємство утримує близько 5 тисяч голів свиней, тому частину вирощеної кукурудзи використовує для власних потреб у кормовиробництві.
За словами Дениса Філіпенка, протягом останніх двох років кукурудза значно втратила свою економічну привабливість.
— Кукурудза – це певна лотерея, де можна як виграти, так і програти. Минулого року вона вийшла для нас в нуль: ми зібрали лише 3,3 т/га, і це повністю покрило лише витрати, — зазначив агроном.
Якщо раніше ця культура забезпечувала врожайність 4,5 т/га і вище, то за останні два сезони показники впали до 2,6–3,3 т/га, що майже не залишає прибутку після відшкодування витрат на насіння, добрива та засоби захисту рослин.
Соняшник став основною ставкою господарства
На відміну від кукурудзи, соняшник демонструє стабільну високу прибутковість.
Минулого року середня врожайність культури в господарстві склала 27 ц/га, а на окремих ділянках сягала 33 ц/га. У роки з сприятливими погодними умовами врожайність перевищувала 40 ц/га. Водночас, високі ціни на насіння соняшнику дозволили господарству досягти найкращих економічних показників саме з цією культурою.
— З усіх вирощуваних культур найприбутковішим є соняшник. Торік його продавали за 30 тис. грн за тонну, а високоолеїновий сорт — навіть за 32–35 тис. грн. Тому на сьогодні основний акцент у нашому господарстві робиться саме на соняшник, — пояснює Денис Філіпенко.
Тимчасова відмова від ріпаку
Ще одна культура, яку господарство тимчасово виключило з сівозміни, – це озимий ріпак.
Причина полягає в осінній посусі, яка не дає рослинам сформувати достатню кількість листя перед настанням зими.
«Ранок М» вже два роки поспіль не висіває ріпак через значні ризики втрати посівів, хоча й визнає його одним із найкращих попередників для озимої пшениці. Раніше саме після посівів ріпаку підприємство отримувало врожайність пшениці близько 10 т/га.
Мінімальний обробіток ґрунту замість оранки
Кліматичні зміни змусили господарство переглянути свої методи обробітку ґрунту. За словами Дениса Філіпенка, підприємство повністю відмовилося від використання плугів і перейшло на глибоке розпушування з локальним внесенням добрив.
Ця технологія сприяє кращому накопиченню та збереженню вологи, а коренева система рослин отримує доступ до поживних речовин безпосередньо в зоні свого розвитку.
Через дефіцит опадів господарство також тимчасово призупинило використання сидеральних культур.
— Для ефективної роботи сидератів потрібна волога. Останні два роки її катастрофічно не вистачає, тому на даний момент ця технологія для нас не є продуктивною, — пояснює агроном.
Погодні ризики зумовлюють зміну технологій
Сезон 2025/26 також поставив серйозні випробування перед озимими культурами. Через сильні морози та глибоке промерзання ґрунту значно постраждав озимий ячмінь: зі 500 га вдалося зберегти лише 200 га, а решту площ довелося пересівати ярим ячменем, щоб не порушувати встановлену сівозміну.
Водночас, українські сорти озимої пшениці, за словами Дениса Філіпенка, показали кращу морозостійкість порівняно з деякими іноземними аналогами.
Економія на ґрунтових гербіцидах може призвести до втрати врожаю
Денис Філіпенко наголошує, що в господарстві ґрунтовий гербіцид не розглядається як стаття витрат, на якій можна заощаджувати. Навпаки, своєчасний контроль бур’янів забезпечує збереження потенціалу врожайності та дозволяє уникнути додаткових витрат протягом сезону.
«Ранок М» вже близько чотирьох років застосовує на посівах соняшнику та кукурудзи ґрунтовий гербіцид Астрел Макс від компанії «Самміт-Агро Юкрейн». Після порівняння з іншими препаратами господарство залишило його у своїй технології, оскільки він забезпечує тривалий контроль однорічних злакових та дводольних бур’янів і дозволяє суттєво скоротити кількість обробок після сходів. Препарат має ґрунтову та ранню післясходову дію, а також характеризується тривалим періодом контролю бур’янів – до дев’яти тижнів, що допомагає стримувати появу нових хвиль забур’яненості.
За словами агронома, відмова від ґрунтового гербіциду з метою економії приблизно 40–50 дол./га може обійтися значно дорожче.
— Можна втратити весь урожай через конкуренцію з бур’янами на початкових етапах розвитку культури. Це стрес для рослини, а потім ще й додатковий стрес від обробки страховими гербіцидами. Поки культура відновлює нормальний ріст, бур’яни вже встигають поглинути вологу та добрива.
Ще одним аргументом на користь ґрунтового захисту Денис Філіпенко називає проблему розвитку резистентності бур’янів.
Він зазначає, що знищення бур’янів ще на стадії проростання не тільки усуває конкуренцію за ресурси, але й зменшує ризик формування популяцій, стійких до страхових гербіцидів. Саме тому ґрунтовий гербіцид вважається одним із ключових елементів технології вирощування соняшнику та кукурудзи в господарстві.
Незважаючи на труднощі, господарство очікує хороший урожай
Цього сезону в «Ранку М» зменшили густоту посівів кукурудзи, щоб знизити конкуренцію рослин за вологу, а також заклали кілька дослідів із гібридами різних компаній для оцінки їхньої адаптивності до місцевих умов.
Якщо погодні умови залишаться сприятливими, господарство розраховує отримати врожайність соняшнику до 4 т/га, що дозволить зберегти його статус найбільш прибуткової культури підприємства.